Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №357/7981/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7981/26

1-кп/357/923/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116030000159 від 28.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Розкішне Голованівського району Кіровоградської області, громадянки України, не працюючої, із вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту – Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту – Перелік), тобто і «амфетамін», включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.

Таким чином, Закон допускає наступні випадки законного обігу наркотичних засобів:

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст.19 Закону);

- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону);

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

Однак, в порушення вказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_3 , 28 квітня 2026 року близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи по вул. Вернадського в м. Біла Церква Київської області, на земельній ділянці незаконно придбала – знайшла два пакети з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, в середині якого містилася порошкоподібна речовина білого та світло-жовтого кольору, ззовні схожа на психотропні речовини «амфетамін», які залишила невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження. Відкривши вказаний пакет зі знайденою речовиною, ОСОБА_3 пересвідчилася за зовнішніми ознаками, що дана речовина є психотропною, а саме «амфетамін», після чого поклала його до своєї картонної коробки, яку залишила при собі та почала незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.

Цього ж дня о 14 год. 48 хв., ОСОБА_3 , знаходячись поблизу будинку №191А по вулиці Таращанська в місті Біла Церква, Київської області, зупинена працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених предметів та речовин. В подальшому, у ОСОБА_3 під час проведення особистого обшуку в картонній коробці, яка була при ній, виявлено та вилучено два пакети з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, в середині якого містилася порошкоподібна речовина білого та світло-жовтого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, загальною масою 0,577г, яку ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин і охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згодна із розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.

Обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнала в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинила закінчений умисний кримінальний проступок в сфері незаконного обігу психотропних речовин. Суд також враховує наслідки, які настали від його вчинення.

Враховуючи особу обвинуваченої, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судима; відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2024 року булла засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді 34000 гривень штрафу, 09.04.2024 – штраф сплачено; одружена, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не перебуває на обліку Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області; здійснила добровільний внесок на допомогу ЗСУ в розмірі 10000 гривень; за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, з сусідами сварок не вчиняє, зв`язки із сумнівними особами не підтримує.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

У відповідності до ч. 2 ст. 66 КК України, суд визнає обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , наявність на утриманні малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

За таких обставин, на переконання суду, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею та іншими нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити їй покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, яке за своїм видом є найменш суворе - штраф.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не працює, їй не може бути призначене покарання у виді виправних робіт. Враховуючи те, що обвинувачена має дитину віком до чотирнадцяти років, їй не може бути призначено покарання у виді обмеження волі.

Суд, з огляду на особу обвинуваченої, також не знаходить підстав для призначення покарання у виді пробаційного нагляду.

Покарання у виді штрафу, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому з огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що розмір вказаного покарання має бути мінімальним.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів слід покласти на ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Речові докази: порошкоподібну речовину білого та світло-жовтого кольору, у якій виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, масса амфетаміну в речовині становить 0,502г, 0,075г разом із первинним пакуванням, яку поміщено до спеціального полімерного пакету № 6601489, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_6