Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №357/8975/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №357/8975/26

Суддя: Озадовський Р. Ю.

Справа № 357/8975/26

3/357/2994/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши об`єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Київській області Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, колишнього молодшого інспектора взводу реагування Білоцерківського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області Департаменту поліції охорони Національної поліції України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області – Ореста Шлапацького,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , припиняючи з 14.11.2025 діяльність на посаді молодшого інспектора взводу реагування Білоцерківського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області Департаменту поліції охорони Національної поліції України, маючи спеціальне звання – «старший сержант поліції», будучи суб`єктом декларування відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, 17.01.2026 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину визнав.

Прокурор Шлапацький О. В. в судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вважав необхідним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Крім того прокурор додав до матеріалів справи письмовий висновок щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та доводи прокурора, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу Управління поліції охорони в Київській області від 01.07.2021 №91 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора взводу реагування Білоцерківського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області Департаменту поліції охорони Національної поліції України.

Наказом УПО в Київській області від 31.01.2020 №11 о/с ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання «старший сержант поліції».

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Відповідно до статті 1 Закону суб`єктами декларування є особи, зазначені у п. 1, пп. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до Закону.

Згідно з ч. 1 статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

У відповідності до ч. 2 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП визначено, що суб`єктами правопорушення у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами 2 та 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин 1 та 2 ст. 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом правопорушення ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , він фактично подав декларацію «при звільненні», 17.01.2026, хоча граничним строком подання відповідної декларації є 14.12.2025.

Отже, ОСОБА_1 будучи особою, на яку відповідно до пп. «з»

п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону поширюється дія Закону, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію «при звільненні».

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

Відповідно до ч. 1 ст. 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевою самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії чи бездіяльності).

Виходячи з диспозиції частини 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевою самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації).

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».

Не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати відповідну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи позицію прокурора та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 17.01.2026 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, встановлена показаннями в суді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріалами справи про адмінправопорушення, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 19.05.2026 № 183, рапортом, копією витягу з декларації, витягом послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій, копією послужного списку, присяги, автобіографії, копією витягу з наказу №11 о/с від 31.01.2020, копією витягу з наказу №91 о/с від 01.07.2021, копією посадової інструкції, копією витягу з наказу №153 о/с від 10.11.2025, копією рапорту,копією подання, поясненнями ОСОБА_1 .

Отже, з наведених обставин, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави.

Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, пом`якшуючою відповідальність обставиною суддя визнає визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин, а також враховуючи позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання у вигляді мінімального штрафу, тому суддя вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 40-1, 221, 276, 283, 284, 294 КУпАП та відповідно до ст. 1 ст. 172-6 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 665 грн. 60 коп в дохід держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua