Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №355/1205/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1205/26

Кримінальне провадження № 1-кп/355/133/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2026 р. селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також КПК України), без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у межах кримінального провадження № 12026116080000045, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки села Перемога Баришівського району Київської області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з повною середньою освітою, яка має на утриманні малолітню дитину, тимчасово не працююча, не одружена, не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України,

шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів,

УСТАНОВИВ:

1. Відомості щодо кримінального провадження. Позиція сторін та висновки суду щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З обвинувального акта від 14 квітня 2026 року, який складений т.в.о. начальника СД ВП № 1 Броварського РУП ГУПН в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 та затверджений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12026116080000045 – прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_4 , слідує, що ОСОБА_2 обвинувачується в умисному не проходженні програми для кривдників.

Досудове розслідування кримінального провадження здійснено відповідно до загальних правил досудового розслідування, передбачених КПК України, з урахуванням положень глави 25 КПК України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних проступків.

За наслідками досудового розслідування, на підставі отриманих матеріалів, у порядку ст. 301 КПК України, встановивши, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, до обвинувального акту додано її заяву, складену в присутності захисника, за якою підозрювана згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності (а.с. 93–94), прокурором прийнято рішення, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України та вимог ст. 302 КПК України, про звернення до суду з обвинувальним актом, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд констатує, що із долучених до обвинувального акта матеріалів слідує, що обвинувачена, за участю захисника, беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідна із розглядом обвинувального акта за її відсутності, їй відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України, у тому числі, щодо обмеження права на апеляційне оскарження.

Відповідно, клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні було задоволено судом (ухвала Баришівського районного суду Київської області про призначення кримінального провадження до судового розгляду від 29.05.2026), у т.ч. постановлено розгляд обвинувального акта здійснювати без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, а спрощене провадження щодо кримінального проступку здійснювати згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачена та її захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України, без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, а із зазначенням обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

2. Встановлені органом досудового розслідування обставини. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Судом визнано доведеним, що відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок чоловіків» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашнього насильству і насильству за ознакою статі», наказів Міністерства соціальної політики від 01.10.2018 №1434 «Про затвердження типової програми для кривдників» від 13.10.2021 №588 «Про внесення змін до Типової програми кривдників», 14.02.2025 Баришівською селищною радою прийнято рішення «Про затвердження місцевої цільової Програми для кривдників в Баришівській селищній територіальній громаді на 2025-2027 роки».

Так, на виконання абз. 2, 4 пункту 4 вказаної місцевої цільової Програми для кривдників визначено, що програма передбачає комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, тощо. Організацію виконання цієї Програми, її проходження кривдниками забезпечує служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради відповідно до вимог статті 23 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Досудовим розслідуванням у формі дізнання встановлено, що 16.10.2025 Баришівським районним судом Київської області прийнято рішення за результатами розгляду адміністративної справи №355/1743/25 (провадження №3/355/631/25), яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а також направлено на проходження Типової програми для кривдників, строком на три місяці.

У подальшому, 01.12.2025, провідним фахівцем із соціальної роботи Центру соціальних служб Баришівської селищної ради ОСОБА_5 було укладено договір про надання соціальної послуги «Проходження програми для кривдників» за добровільної згоди ОСОБА_2 , остання ознайомилася з договором та поставила власноручний підпис, чим надала добровільну згоду на проходження програми для кривдників та взяла на себе відповідальність її проходження.

Після чого ОСОБА_2 , будучи особою, направленою судом для проходження Програми для кривдників, маючи реальну можливість на її проходження, а також обов`язок виконання рішення суду, усвідомлюючи наслідки ухилення від проходження зазначеної програми, умисно, без поважних причин, здійснила ухилення від проходження Програми для кривдників, таким чином починаючи із 30.12.2025 не зверталася до Центру соціальних служб Баришівської селищної ради, виклики про проходження Програми для кривдників неодноразово ігнорувала, тим самим умисно ухилилася від проходження програми для кривдників, застосованої судом.

3. Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачена.

Враховуючи наведене у п. 1, 2 вироку, судом встановлено, що ОСОБА_2 умисно не проходила програму для кривдників, тобто вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене (передбачений) ст. 390-1 КК України.

При цьому, суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченої правильною та такою, що ґрунтується на дійсних фактичних обставинах справи.

За вказаних обставин, відсутні підстави для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України.

4. Покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на принцип індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання (зважаючи на рішення Конституційного Суд України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022), суд, враховуючи:

-дані про особу обвинуваченої (наведені у вступній частині вироку);

- обвинувачена за місцем проживання характеризується негативно, схильна до вживання спиртних напоїв;

-постановою Баришівського районного суду Київської області від 16.10.2025 ОСОБА_2 притягнена до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП;

-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, класифікацію за ст. 12 КК України, а саме – вчинення обвинуваченою кримінального проступку;

-особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали;

-поведінку обвинуваченої під час та після вчинення протиправних дій;

-обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

-відсутність обставин, які обтяжують покарання;

-відсутність обставин завдання матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням;

-відсутність заявленого цивільного позову в цьому кримінальному провадженні,

вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засуджену до пробаційного нагляду, згідно із ч. 2 ст. 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 3 ст. 59-1 КК України суд може покласти на засуджену до пробаційного нагляду, зокрема, такі обов`язки: працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу) (п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України), з урахуванням того, що відповідними наказами Міністерства юстиції України затверджено перелік пробаційних програм для суб`єктів пробації, які включають в себе заходи, спрямовані на виправлення того чи іншого криміногенного фактору, що став причиною вчинення особою кримінального правопорушення. Суд зауважує, що пробаційна програма «Подолання домашнього насильства» покликана сприяти усвідомленню особистої відповідальності кривдника за домашнє насильство та неприпустимості заподіяння шкоди життю і здоров`ю інших людей у подальшому.

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років (ч. 4 ст. 59-1 КК КК України).

У цій справі, враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченої, суд вважає доцільним призначити пробаційний нагляд на строк 1 рік, що полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженої, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, а саме шляхом покладення на засуджену до пробаційного нагляду, згідно із ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу); 5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою - «Подолання домашнього насильства».

При цьому, з огляду та на підставі ч. 2 ст. 65 КК України, суд зауважує про переконаність в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення (проступку) і особою винної.

Водночас, призначення будь-якого іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 309 КК України, на переконання суду, не буде відповідати означеному та не матиме суспільно корисних наслідків, регламентованих ст. 50, 65 КК України. Саме із вказаних міркувань, а також з огляду на те, що обвинувачена не працює, суд не вбачає можливості призначити покарання у виді штрафу.

5. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно із ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно із п. 1 - 3 ч. 2, п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу); 5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою - «Подолання домашнього насильства».

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у випадку оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області ОСОБА_6