Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №345/1839/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1839/26

Провадження № 2-о/345/81/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2026 р. м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчак Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жидачівська міська територіальна громада, про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкритя спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій просить встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.

Заяву обґрунтовує тим, що вона є донькою спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також зазначає, що 16.11.1996 року уклала шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Мати заявниці ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок загальною площею 44,9 кв.м із господарськими спорудами, розташований у АДРЕСА_2 , а також чотири земельні ділянки загальною площею 1,6201 га, що належали спадкодавцю на праві приватної власності. Заявниця зазначає, що інших спадкоємців першої черги немає. Для оформлення спадкових прав вона звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Хомин Н.Б., однак листом № 455/02-14 від 09.10.2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для її прийняття. При цьому заявниця вказує, що фактично з 2020 року вона постійно проживала разом із батьком ОСОБА_2 у належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , вела з ним спільне господарство та проживала однією сім`єю до дня його смерті. Після смерті батька вона здійснила його поховання на кладовищі АДРЕСА_1 та доглядала за спадковим майном. На підтвердження зазначених обставин посилається на акт від 02.01.2025 року, складений ТОВ «М-Монтаж», а також на можливість підтвердження факту спільного проживання свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Заявниця також зазначає, що спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку, відсутні, спадковий договір не укладався, а встановлення факту постійного проживання необхідне їй для оформлення спадщини, оскільки іншим способом підтвердити зазначені обставини неможливо.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, однак у поданій заяві просила розглядати справу за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Жидачівської міської територіальної громади у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 3 ст. 294 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника та заінтересованої особи.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про

підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 31.01.1975 року.

16.11.1996 року заявниця зареєструвала шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження № НОМЕР_3 від 16 листопада 1996 року.

Мати заявниці ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17.03.2021 року.

Батько заявниці ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 16.04.2024 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок загальною площею 44,9 кв.м із господарськими спорудами, розташований у АДРЕСА_2 , а також чотири земельні ділянки загальною площею 1,6201 га, що перебували у його приватній власності. Інших спадкоємців першої черги заявниця не зазначає.

Для оформлення спадкових прав заявниця звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Хомин Н.Б., однак листом № 455/02-14 від 09.10.2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, заявниця зазначає, що фактично з 2020 року вона постійно проживала разом із батьком ОСОБА_2 у належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , вела з ним спільне господарство та проживала однією сім`єю до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , попри окремі місця реєстрації.

Зазначені обставини підтверджуються актом обстеження від 02.01.2025 року, складеним ТОВ «М-Монтаж», а також показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтверджуються актами опитування від 10.03.2026 року, складеними адвокатом Зубарєвою Любов`ю Богданівною у письмовій формі.

Також встановлено, що після смерті батька заявниця здійснила організацію його поховання на кладовищі у м. Калуш по вул. Височанка та здійснювала фактичний догляд за спадковим майном, що підтверджується довідкою № 13 від 09.03.2026 року КП «Ритуальна служба».

Факт проживання спадкодавця разом із заявницею також підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_6 на під поховання на кладовищі по АДРЕСА_1 від 23.03.2021 року, виданим ОСОБА_2 , у якому як адреса проживання зазначено: АДРЕСА_3 , а місце поховання визначено поруч із померлою ОСОБА_3 , сектор 77, ряд 1, могила НОМЕР_7 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00044562456 від 16.04.2024 року, місцем смерті ОСОБА_2 зазначено м. Калуш.

Судом не встановлено наявності інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно або на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 , а також не встановлено факту укладення спадкового договору зі спадкодавцем. Встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем необхідне для реалізації права на прийняття та подальше оформлення спадщини, оскільки іншим шляхом підтвердити зазначені обставини у позасудовому порядку заявниця не має можливості.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із встановленням юридичного факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що має значення для виникнення у заявниці права на спадкування.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявників зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для підтвердження факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та подальшого оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки іншим способом підтвердити зазначений факт заявниця можливості не має.

Судом документально встановлено, що ОСОБА_8 (після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ), та її батько ОСОБА_2 фактично спільно проживали однією сім`єю з 2020 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка перебуває у власності заявниці, та продовжували таке проживання до дня смерті спадкодавця, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт спільного проживання підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, зокрема актом обстеження від 02.01.2025 року, складеним ТОВ «М-Монтаж», а також актами опитування свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 10.03.2026 року, оформленими адвокатом Зубарєвою Любов Богданівною у письмовій формі, які узгоджуються між собою та підтверджують постійне спільне проживання сторін у зазначеному житловому приміщенні.

Крім того, встановлено, що місце проживання та фактичного перебування спадкодавця за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується Свідоцтвом № 9186 про під поховання на кладовищі по АДРЕСА_1 від 23.03.2021 року, виданим КП «Ритуальна служба», в якому як адреса обліку спадкодавця зазначено вказану адресу, що узгоджується з даними про місце його фактичного проживання, встановленими судом у цій справі.

Також відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00044562456 від 16.04.2024 року встановлено, що місцем смерті ОСОБА_2 є м. Калуш, що додатково підтверджує його фактичне перебування та проживання на території цього населеного пункту.

У сукупності досліджені докази підтверджують факт тривалого спільного проживання заявниці та спадкодавця однією сім`єю за однією адресою, ведення спільного побуту та наявність сталих сімейних відносин у період з 2020 року по 12 квітня 2024 року.

Доказів наявності інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину або заявили про свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 , у матеріалах справи не міститься, і судом таких осіб не встановлено.

З наданих доказів вбачається, що інші особи, які б належали до спадкоємців першої черги та претендували на спадкове майно, відсутні, а спадковий договір спадкодавцем не укладався.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки встановлення факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини породжує юридичні наслідки, від яких залежить реалізація її майнових прав на спадкове майно та можливість оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 264, 265, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жидачівська міська територіальна громада, про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкритя спадщини - задоволити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя :