Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №285/1771/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1771/26

провадження № 3/0285/871/26

02 червня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., при секретарі судового засідання Клечковській М. М.,

з участю:

особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 ,

її захисника Кобриної Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов

від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області

за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1

уродженки яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 ,

пенсіонерки, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 , будучи відповідальною за виховання, навчання та розвиток неповнолітнього підопічного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно протягом року, ухиляється від виконання своїх обов`язків опікуна, передбачених ст.150 Сімейного Кодексу України.

Так, 17.03.2026 о 16:15 год під час обстеження працівниками сектору служби у справах дітей спільно з представниками територіальної громади матеріально-побутових умов даної сім`ї по місцю проживання в АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_1 не створила належних умов проживання підопічного: стан жилого приміщення незадовільний, в будинку антисанітарія, відсутня приготована їжа, брудна постільна білизна, не охайне місце для сну підопічного, одяг хаотично розкиданий по кімнаті, занедбане місце для виконання домашнього завдання. Вказані обставини свідчать про невиконання мінімально необхідних побутових та санітарних умов для проживання дитини, а також неналежне забезпечення умов для її навчання і розвитку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала своєї вини, мотивуючи тим, що належним чином виховує свого онука, мати якого померла у 2019 році, а батько без вісти зник під час воєнних дій. Фотосвітлини, долучені до протоколу, не зображують усього будинку, де вони проживають, а лише вибірково ті його частини, де було не прибрано. Зазначила, що їй ніхто не допомагає, в тому числі і соціальні служби, які зобов`язані це робити.

Адвокат просила закрити провадження у справі, наполягаючи на тому, що у зв`язку з відсутністю соціального супроводу родини ОСОБА_1 їй важко справлятись із обов`язками опікуна.

Свідок ОСОБА_4 , допитана судом за клопотанням захисника, яка є свахою ОСОБА_1 , пояснила, що остання належним чином виконує свої обов`язки опікуна, готує ОСОБА_5 їжу, купляє подарунки, прибирає в домі. Натомість відповідні служби їй у цьому не допомагають, не пояснюють, як потрібно доглядати за дитиною.

Начальник сектору служби у справах дітей Ярунської сільської ради ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_1 фактично не приділяє належної уваги вихованню, навчанню та розвитку підопічного, не забезпечує дитині належних побутових і санітарних умов проживання, у зв`язку з чим сім`я тривалий час перебувала в полі зору служби у справах дітей. З її слів, працівниками служби неодноразово проводилися з нею профілактичні бесіди, надавалася консультативна та соціальна допомога, однак вона належних висновків не зробила та будь-яких реальних заходів для покращення умов проживання дитини не вжила. Також начальник сектору пояснила, що у зв`язку з реальною загрозою для належного утримання та розвитку дитини органом опіки та піклування було прийнято рішення про відібрання дитини у опікуна, оскільки подальше перебування неповнолітнього у таких умовах суперечило його інтересам та не забезпечувало належного рівня життя, виховання і розвитку.

Поліцейський відділу превенції ОСОБА_7 , який складав протокол, зазначив, що створені ОСОБА_1 умови для дитини не забезпечують мінімально необхідних умов для її проживання, навчання та розвитку. Також пояснив, що вона раніше вже притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП, однак належних висновків для себе не зробила, поведінку не змінила, а ситуація в сім`ї залишалася незадовільною. Крім того, опікуну неодноразово пропонувалась допомога та надавались рекомендації щодо приведення умов проживання дитини до належного стану, однак остання належним чином на це не реагувала.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.

Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей за диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП трактується як: ухилення ними від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Права та обов`язки батьків або осіб, що їх замінюють, щодо виховання дітей закріплені в Конституції України, Сімейному кодексі України, Законах України «Про охорону дитинства», «Про освіту», відповідно до приписів яких вони зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, утримувати її до повноліття, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків щодо виховання та навчання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про них.

Частиною 2 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації №67 від 25.02.2021 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого, згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Останній рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.11.2020 позбавлений батьківських прав відносно своїх чотирьох дітей, в тому числі і відносно ОСОБА_10 . Мати хлопчика померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Хоча копія відповідного судового рішення безпосередньо до матеріалів справи не долучена, суд враховує, що таке рішення міститься у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, є офіційним судовим актом та ухвалене цим самим судом.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевіряти відомості, що містяться у відкритих державних реєстрах, у тому числі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з метою повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи.

Особа, яка призначена опікуном малолітньої дитини, є особою, що замінює батьків, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ст.184 КУпАП у разі ухилення від виконання обов`язків щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання дитини.

ОСОБА_11 малолітньої дитини набуває статусу її законного представника та здійснює щодо неї права й обов`язки, аналогічні батьківським у межах, визначених законом. Найважливішою задачею батьків та осіб, які їх замінюють, є здоровий розвиток дитини. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, забезпечувати належні побутові умови, догляд, виховання, розвиток та захист інтересів дитини. Також опікуни зобов`язані турбуватися про фізичне, психологічне і соціальне благополуччя дитини.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення підтверджується:

даними протоколупро адміністративне правопорушення серії ВАД №467441 від 17.03.2026;

копією акту обстеження побутових умов сім`ї ОСОБА_1 по місцю проживаннята фотосвітлинами до нього, з яких вбачається, що житлово-побутові умови для проживання дитини не створені.

Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області №285/7008/25 від 18.02.2026 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.184 КУпАП. При цьому це не призвело до її виправлення і вона продовжує ухилятись від своїх обов`язків.

Також начальником сектору служби у справах дітей Ярунської сільської ради ОСОБА_6 було надано суду заяву ОСОБА_1 , яку вона власноручно написала 25.03.2026 до служби про припинення опіки над ОСОБА_10 , та розпорядження начальника Звягельської районної військової адміністрації №34 від 26.03.2026 про влаштування хлопчика у прийомну сім`ю.

На спростування своєї вини ОСОБА_1 надала характеристику зі школи ОСОБА_10 , втім з її змісту слідує, що хлопчик періодично школу не відвідує, іноді приходить не охайний, самостійно опрацьовує домашні завдання, забезпечений шкільним приладдям, одягом, іноді сезонним взуттям. Згідно вказаної характеристики хлопчик характеризується позитивно.

Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинила діяння, що підпадають під ознаки невиконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей, та її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.184 КУпАП. За таких обставин, її слід визнати винною у вчиненні вищезазначеного правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що зафіксовані на фото порушення стосуються лише окремої частини будинку, суд оцінює критично, оскільки дитина проживає у зазначеному домогосподарстві, а тому загальний стан житла має відповідати санітарним та побутовим вимогам. Крім того, встановлено, що такі дії (бездіяльність) вчинені опікуном повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП, що підтверджується відповідною постановою суду, яка набрала законної сили.

Посилання ОСОБА_1 та її захисника на відсутність допомоги з боку соціальних служб не звільняє від відповідальності за ст.184 КУпАП, оскільки обов`язок забезпечити належні умови проживання, виховання і розвитку дитини є персональним і первинним. Допомога держави має допоміжний, а не замінюючий характер. Функції соціальних служб спрямовані на надання допомоги та підтримки сім`ям, однак вони не підміняють та не перебирають на себе обов`язок опікуна щодо забезпечення належних умов життя дитини.

Показання свідка ОСОБА_4 суд також оцінює критично та не вважає їх достатніми для спростування встановлених у справі обставин.

Суд враховує, що свідок перебуває у близьких сімейних стосунках з ОСОБА_1 , оскільки є її свахою, а тому є заінтересованою в результаті розгляду справи та фактично висловлює суб`єктивну оцінку поведінки останньої.

При цьому пояснення свідка спростовуються сукупністю інших досліджених судом доказів. Крім того, сам по собі факт придбання дитині їжі чи подарунків не свідчить про належне виконання опікуном обов`язків, передбачених ст.150 СК України, оскільки такі обов`язки включають забезпечення належних умов для проживання, виховання, навчання, розвитку та догляду за дитиною в цілому.

Також суд враховує, що за результатами реагування органу опіки та піклування ОСОБА_3 було відібрано у ОСОБА_1 , що додатково свідчить про наявність об`єктивних підстав вважати умови проживання та виконання нею обов`язків опікуна неналежними.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 .

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, – а тому приходжу переконання, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні їй покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.184 КУпАП.

Підстави для застосування іншого стягнення, відсутні.

З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.

Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 184, 280, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,

та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин