Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №274/2086/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №274/2086/26

Суддя: Базюк Ю. П.

Справа № 274/2086/26

Провадження № 1-кп/0274/604/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2026 № 12026060480000142 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Теребовля Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.07.2025 у справі №133/1821/25, яка набрала законної сили 25.07.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 25.07.2025, та будучи ознайомлений з нею, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.

Діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 28.02.2026 о 09.56 год. ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» р/н НОМЕР_2 та рухався по вул. Одеська 8 в м. Бердичів Житомирської обл., після чого був зупинений працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області та в подальшому відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який скерований на розгляд до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області для прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Однак остаточного рішення не прийнято.

В подальшому, 02.03.2026 близько 17 год. 40 хв. керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» р/н НОМЕР_2 та рухався по вул. Сергія Сідлецького в м. Бердичів Житомирської обл., після чого був зупинений працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області поряд будинку № 3 вказаної вулиці.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.07.2025 у справі №133/1821/25, яка набрала законної сили та якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечуючи жодних фактичних обставин, викладений в обвинувальному акті. Разом з цим, обвинувачений додатково вказав, що був обізнаний про наявність постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами. Однак, незважаючи на це, він керував транспортними засобами без поважних причин. Він шкодує про таку свою поведінку, більше не буде керувати транспортними засобами. Заявив, що розкаюється.

За клопотанням прокурора та згоди учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає. Наслідки такого визнання, у вигляді позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, сторонам роз`яснено.

Оцінивши наведені докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, який є нетяжким, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем та учасником бойових дій, на спеціалізованому обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, а також обставини, які пом`якшують, обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, зважаючи на характер суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим, приймаючи до уваги його особу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в його мінімальному розмірі На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

Даних про заходи забезпечення кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на відсутність клопотань та призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме два DVD R диски, на яких містяться відеозаписи з відеореєстратора працівників СРПП Бердичівського РВП залишити в матеріалах кримінального провадження, яке зберігається Житомирській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Центрального регіону.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua