Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №810/4383/18 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року

м. Київ

справа № 810/4383/18

адміністративне провадження № К/990/32540/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Яковенка М. М.,

суддів - Васильєвої І. А., Шишова О. О.,

за участі:

секретаря судового засідання: Бугаєнко Н. В.,

представник позивача П`ятигорець Д. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/4383/18

за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя Єфіменко К. С.) від 09 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Турецька І. О., Градовський Ю. М., Шеметенко Л. П.) від 18 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2018 року Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг в сумі 23 569 235,77 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу, який складається з самостійно визначених податкових зобов`язань, а також нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені. Як стверджує позивач, податкова заборгованість виникла у зв`язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб та на додану вартість, єдиного податку з фізичних осіб та військового збору, а також за рахунок несплати узгоджених податкових зобов`язань. Також у позові позивач зазначає, що на підставі акту перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення та направив відповідачу податкову вимогу. Водночас, станом на дату подання даного позову відповідач податковий борг не сплатила. Таким чином, позивач уважає, що виникли законні підстави для стягнення податкової заборгованості.

3. У грудні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2017 року:

- № 0001921309 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями на 1 121 941 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 280 485,25 грн, а всього на суму 1 402 426,25 грн;

- № 0001811309 про збільшення податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 3 476 254,88 грн;

- № 0001901309 про збільшення податкового зобов`язання з військового збору на суму 1 063 536,25 грн;

- № 0001891309 про застосування штрафних санкцій за платежем податок з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 510 грн;

- № 0001801309 про збільшення податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 98 5031,25 грн;

- № 0001841309 про застосування штрафних санкцій за платежем податок з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 510 грн;

- № 0001851309 про застосування штрафних санкцій за платежем податок з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 170 грн;

- № 0001821309 про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 12 762 434,93 грн;

- № 0001861309 про застосування штрафних санкцій за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 510 грн.

Також, позивач за зустрічним позовом, просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 грудня 2017 року № Ф-0001871309 на суму 46 266 грн, а також рішення від 07 грудня 2017 року:

- № 0001911309 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 510 грн;

- № 0001881309 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску на суму 4 626,60 грн.

4. В обґрунтування заявлених вимог ФОП ОСОБА_1 вказувала, що контролюючий орган невірно визначив об`єкт оподаткування, що є базою оподаткування, оскільки безпідставно використав податкову інформацію із джерел, що не передбачено чинним законодавством (витяги про рух коштів).

Як стверджувала ФОП ОСОБА_1 , у відносинах, з особами, які перераховували кошти на її рахунок, вона не була стороною правочинів, укладених з цими особами, не здійснювала господарські операції, не отримувала доходів. На її думку, факт перерахування коштів на її рахунок, є недостатнім для висновку про здійснення господарських операцій, а позиція податкового органу щодо походження коштів є лише припущенням про те, що перераховані кошти є виручкою від реалізації.

5. Справа розглядалася судами неодноразово.

6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року, позов Головного управління ДПС у Київській області до ФОП ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з останньої податковий борг в сумі 23 569 235,77 грн.

Водночас суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та рішень про застосування штрафних санкцій.

7. Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

8. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд звернув увагу, що в даній справі, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки підставам позову ФОП ОСОБА_1 , з урахуванням позиції Верховного Суду про те, що скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття, а відтак акти індивідуальної дії, прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх прийняття, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.

9. За наслідками нового розгляду справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, зустрічний адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області задоволено.

Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2017 року: № 0001921309 на суму 1 402 426,25 грн; № 0001811309 на суму 3 476 254,88 грн; № 0001901309 на суму 1 063 536,25 грн; № 0001891309 на суму 510 грн; № 0001801309 на суму 985 031,25 грн; № 0001841309 на суму 510 грн; № 0001851309 на суму 170 грн; № 0001821309 на суму 12 762 434,93 грн; № 0001861309 на суму 510 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001871309 від 07 грудня 2017 року на суму 46 266 грн; рішення від 07 грудня 2017 року № 0001911309 на суму 510 грн та № 0001881309 на суму 4 626,60 грн.

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області на рахунок Одеського окружного адміністративного суду 8 810 грн судового збору.

10. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 20 серпня 2024 року Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_1 відмовити та стягнути з останньої податковий борг в сумі 23 569 235,77 грн.

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

12. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

13. 23 травня 2024 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

14. 19 травня 2026 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 551 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обранням судді Дашутіна І.В. до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, який перебуває у складі колегії суддів, що унеможливлює його участь у розгляді справи.

15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 травня 2026 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Васильєва І. А., Шишов О. О.

16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

17. 19 травня 2026 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшли додаткові пояснення по справі.

18. 20 травня 2026 року від ФОП ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення Головного управління ДПС у Київській області.

19. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року справу призначено до касаційного розгляду у відкрите судове засідання на 02 червня 2026 року.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України, зокрема, ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків.

21. На виконання вищезазначеної ухвали суду та на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючим органом прийнято наказ від 03 листопада 2017 року № 2004 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів.

22. У період з 07 листопада 2017 року по 13 листопада 2017 року, на підставі вищезазначеного наказу, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів, за результатом якої складено акт від 20 листопада 2017 року № 905/10-36-13-09/ НОМЕР_1 .

23. Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 292.1 статті 292 ПК України, в результаті заниження оподаткованого доходу за 2015 рік на загальну суму 38 240 651 грн, що в свою чергу призвело до заниження суми єдиного податку за 2015 рік із фактично отриманого доходу в розмірі 788 025 грн;

- підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України перевищено максимально-граничний розмір доходу для платників єдиного податку третьої групи в розмірі 20 000 000 грн (у 2015 році), сума перевищення становить 18 540 026 грн та в порушення частини третьої підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України не подано заяву про перехід на загальну систему оподаткування, тобто про сплату податку на доходи фізичних осіб в порядку встановленому IV розділом ПК України, у зв`язку з перевищенням граничного обсягу доходу для платників єдиного податку III групи (2015 рік - 20 000 000 грн). Ураховуючи вищезазначені порушення, податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку (за ставкою 15%) за 2015 рік склали у загальній сумі 2 781 003,90 грн;

- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 ПУ України встановлено порушення в частині не включення до валового доходу сум коштів, які надійшли від контрагентів на розрахунковий рахунок, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету на суму 10 209 947,94 грн;

- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, абзацу другого пункту 294.1 статті 294 ПК України несвоєчасно подано податкові декларації платника єдиного податку за ІІ півріччя 2015 року (граничний термін подання до 10 серпня 2015 року), фактично подано (11 серпня 2015 року № 1500003194), за три квартали 2016 року (граничний термін подання до 09 листопада 2016 року), фактично подано (25 липня 2017 року № 1700005801) та за 2016 рік (граничний термін подання до 09 лютого 2017 року), фактично подано (25 липня 2017 року № 1700005802);

- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 ПК України, а саме не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- пункту 296.1.1 статті 296 ПК України, а саме не надано Книгу обліку доходів для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2011 року № 1841;

- пункту 177.10 статті 177 ПК України, підпункту 8, підпункту 9 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не надано до перевірки книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481;

- пункту 2 частини першої статті 7, статті 8, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме занижено ЄСВ на загальну суму 46 266 грн, за рахунок отримання чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 серпня 2016 року на загальну суму 56 721 933 грн (з урахуванням максимальної величини - 210 300 грн);

- статті 25 пункту 7 частини 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасно подано до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (таблиця 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку 5) за 2015 рік (№ 1604947097 від 10 лютого 2016 року), граничний термін подання 09 лютого 2016 року та не подано за 2016 рік звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (таблиця 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування додатку), граничний термін подання 09 лютого 2017 року;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203 ПК України, а саме занижене податкове зобов`язання по податку на додану вартість що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету 1 121 941 грн, у тому числі за січень 2016 року в сумі 578 647 грн, лютий 2016 року в сумі 229 436 грн, березень 2016 року в сумі 41 573 грн, за квітень 2016 року в сумі 117 303 грн, за травень 2016 року в сумі 46 517 грн, за червень 2016 року в сумі 108 465 грн;

- пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, а саме занижений чистий оподаткований дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року на суму 56 721 933 грн без ПДВ, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 850 829 грн.

24. На підставі вищезазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесені податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2017 року:

- № 0001921309 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 402 426,25 грн;

- № 0001811309 про збільшення податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 3 476 254,88 грн;

- № 0001901309 про збільшення податкового зобов`язання з військового збору на суму 1 063 536,25 грн;

- № 0001891309 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн;

- № 0001801309 про збільшення податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 985 031,25 грн;

- № 0001841309 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн;

- № 0001851309 про застосування штрафних санкцій на суму 170 грн;

- № 0001821309 про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 12 762 434,93 грн;

- № 0001861309 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн;

- № 0001911309 на суму 510 грн;

- № 0001881309 на суму 4 626,60 грн.

25. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлені на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та повернулися відправнику за закінченням терміну зберігання (т.1 а. с. 34-40).

26. 07 грудня 2017 року Головним управлінням ДПС у Київській області направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу № Ф-0001871309 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 46 266 грн. Вищезазначена податкова вимога направлена на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та повернулася відправнику у зв`язку з відсутністю отримувача за вказаною адресою (т.1 а. с.40).

27. 24 січня 2018 року Головним управлінням ДПС у Київській області направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу № 471-51 про сплату податкового боргу станом на 23 січня 2018 року в сумі 23 569 235,77 грн. Вищезазначена податкова вимога направлена на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та повернулася відправнику у зв`язку з відсутністю отримувача за вказаною адресою (т.1 а. с.11).

28. Згідно з розрахунком податкової заборгованості, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку з фізичних осіб та військового збору станом на 18 травня 2018 року в розмірі 23 569 235,77 грн (т.1 а.с.80).

29. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 752/21365/16-к скасовано ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві та призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України, зокрема, ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків та повернуто клопотання про призначення позапланової документальної перевірки особі, яка його подала.

30. Скасовуючи ухвалу слідчого судді про призначення перевірки та повертаючи клопотання прокурора, апеляційний суд зазначив, що кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку розгляду та повноважень слідчого судді стосовно розгляду клопотань про призначення позапланової документальної перевірки та ухвалення судових рішень за наслідками їх розгляду. Суд виснував, що слідчий суддя ухвалив судове рішення, яке процесуальним кримінальним законом не передбачено.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

31. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, оскільки ухвала слідчого судді про призначення перевірки позивача скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права та поза межами повноважень суду, то у такому разі відсутні підстави для проведення перевірки, призначеної наказом Головного управління ДФС у Київській області від 03 листопада 2017 року № 2004. Врахувавши вищезазначену обставину, суди виснували, що податкова перевірка позивача, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення та вимога не може створювати жодних правових наслідків. Відповідно, такі рішення та вимога є протиправними та підлягають скасуванню.

32. Суди першої та апеляційної інстанцій також зазначили, що проведення перевірки контролюючим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, а результати перевірки є доказом в кримінальному провадженні. У свою чергу, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави для прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування такого наказу та усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих контролюючим органом на виконання ухвали слідчого судді. Ухвалення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у контролюючого органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважаює їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

34. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

35. Зокрема в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, статті 129, 129-1 Конституції України, частину другу статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтю 533 Кримінального кодексу України та не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 березня 2020 року по справі № 640/18930/18 та від 20 квітня 2023 року по справі № 826//5273/18.

36. При цьому скаржник вказує, що скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к, не призводить до втрати юридичної сили наказу на проведення перевірки та не робить недопустимими доказами, зокрема, акт перевірки, оскільки на момент призначення перевірки та її проведення, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к набрала законної сили та була обов`язкова до виконання Головним управлінням ДФС у Київській області, а подальше скасування ухвали слідчого судді на підставі якої призначена перевірка ОСОБА_1 відбулось вже після реалізації наказу від 03 листопада 2017 року № 2004 на проведення перевірки, оскільки такий наказ вичерпав свою дію, контролюючий орган був допущений до проведення перевірки, а перевірка була проведена.

37. А отже, на переконання скаржника, скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к не робить автоматично акт перевірки доказом, що не відповідає вимогам статті 74 КАС України.

38. Водночас, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішень про застосування штрафних санкцій, скаржник зауважує, що ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримала дохід, що перевищує відповідний обсяг доходу, встановлений для платників єдиного податку 3 групи, не здійснила перехід на загальну систему оподаткування та не сплатила у зв`язку з цим відповідні податки.

38.1. Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі, з підстав викладених в касаційній скарзі та доповненнях до неї.

38.2. Відповідач у судове засідання не з`явилася, з урахуванням належного, відповідно до положень КАС України, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (згідно довідок про доставку електронного листа (повістки в електронному вигляді) до електронного кабінету). Повідомлень про причини неявки від ОСОБА_1 , до суду не надходило.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

39. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

40. Частиною дугою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

42. Пунктами 78.4, 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

43. Відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за такої підстави, як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного відповідно до закону.

44. Отже однією з правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки платника податків є отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про призначення перевірки.

45. Так, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) сформовано висновок про те, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

46. У постанові від 22 вересня 2020 року (справа № 520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Верховий Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та видання Головним управлінням ДФС у Київській області наказу від 03 листопада 2017 року № 2004, слугувала ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к.

48. В свою чергу зазначена ухвала суду скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 752/21365/16-к.

49. Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, висловленої у постановах від 27 листопада 2018 року (справа № 805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 04 грудня 2019 року (справа № 816/1938/18), від 15 січня 2020 року (справа № 820/609/18), від 29 жовтня 2020 року (справа № 520/11034/18), від 18 жовтня 2022 року (справа № 826/3344/18), від 22 листопада 2023 року (справа № 810/4383/18) виснувано, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.

50. Колегія суддів звертає увагу, що визначальним моментом у цьому спорі є те, що у разі скасування незаконного судового рішення як єдиної правової підстави для проведення перевірки, відсутні й підстави для проведення останньої.

51. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій станом на час ухвалення судових рішень про скасування оскаржених у цій справі податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) як таких, що прийняті за відсутності у контролюючого органу компетенції на їх прийняття з огляду на скасування в судовому порядку ухвали слідчого судді про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.

52. Відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії виключає необхідність вдаватися до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

53. Підсумовуючи зазначене, колегія судів приходить до висновку, що ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої-четвертої статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судових рішень, їх відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

54. Отже, за наведених у цій постанові мотивів, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішень відсутні.

55. Що стосується посилання представника позивача в додаткових поясненнях по справі на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 травня 2026 року по справі № 360/2281/19, колегія суддів звертає увагу, що фактичні обставини у зазначеній справі є відмінними від встановлених обставин у цій справі. Зокрема, у справі № 360/2281/19 перевірка була проведена як з підстав передбачених пунктом 78.1.11 статті 78 ПК України (наказ № 322 від 26.05.2017), так і з підстав, передбачених підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України (наказ № 427 від 25.07.2017). Тобто в межах цієї справи ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року не була єдиною підставою для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків. До того ж позивач у вказаній справі окремо оскаржив наказ про призначення перевірки, і Верховний Суд у справі № 812/821/17 дійшов висновку про те, що наказ № 322 від 26.05.2017 прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений ПК України.

56. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. В контексті встановлених обставин у цій справі, суд касаційної інстанції визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення

Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року - без змін.

58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 810/4383/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. М. Яковенко

Судді І. А. Васильєва

О. О. Шишов