Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №160/186/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року

м. Київ

справа № 160/186/24

адміністративне провадження № К/990/27573/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025 (головуючий суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.) у справі № 160/186/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просили:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю, у порядку статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю, починаючи з 01.06.2020 у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року у порядку статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю, у порядку статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю, починаючи з 25.08.2020 у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у порядку статті Закону України 59 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025 відмовлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою від 29.05.2025 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 160/186/24.

26.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2025 відкрито касаційне провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції мотивував оскаржувану ухвалу тим, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що з моменту ухвалення рішення, складання його повного тексту (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 складено у повному обсязі у день винесення) минуло більше року, а також на обізнаність заявника щодо наявності оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга ж подана до суду 29.05.2025, тобто минуло більше року з моменту винесення рішення.

У зв`язку з пропуском заявником строків на апеляційне оскарження, подання апеляційної скарги у строк, що становить більше року з моменту оголошення та отримання оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що спірна ситуація підпадає під виняток, передбачений частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Однак, суд апеляційної інстанції не врахував конкретних обставин у даній справі, зокрема того, що пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження у цьому випадку не обумовлений його суб`єктивною поведінкою та не залежав від його волевиявлення.

Так, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, отже учасники справи не були повідомлені про дату розгляду даної справи; копія оскаржуваного рішення від 04.03.2024 одержана відповідачем через кабінет користувача ЄСІТС «Електронний суд» 30.04.2025 о 17:55, інших доказів направлення копії рішення на адресу відповідача до цієї дати, матеріали справи не містять; в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідне рішення оприлюднене 02.05.2025 (надіслано 30.04.2025).

Наведені обставини є об`єктивною причиною неможливості відповідачем раніше дізнатися про наявність такого рішення та скористатися своїм правом на своєчасне його оскарження.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою-другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, Верховний Суд виходить з такого.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції від 30.05.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску заявником строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (частина перша статті 299 КАС України).

Водночас відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов`язки.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню в разі подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Водночас відповідно до частин першої, другої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Згідно зі змістом рішення від 04.03.2024 у справі № 160/186/24 суд першої інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження та в рішенні відсутня інформація про дату складання повного тексту.

Водночас згідно з положеннями статті 250 КАС України датою складення повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження відповідно до статей 12, 257-263 КАС України, є день його підписання всім складом суду.

Закон України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV) визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України № 3262-IV судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

У силу вимог абзацу 23 підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас згідно з інформацією, зазначеною у довідці про доставку електронного листа (Т. І, а.с. 152) рішення суду першої інстанції від 04.03.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача лише 30.04.2025 о 17:59.

Втім, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, вказане рішення: надіслано судом 30.04.2025; зареєстровано 01.05.2025; забезпечено надання загального доступу 02.05.2025.

Проте, судом апеляційної інстанції не перевірена інформація щодо направлення сповіщення про надходження запитуваного документу до електронного кабінету відповідача.

В цьому контексті Верховний Суд наголошує, що судом апеляційної інстанції не перевірена та не надана оцінка інформації щодо направлення або ненаправлення відповідачу копії судового рішення за допомогою підсистеми «Електронний суд» та засобів електронного зв`язку за наявності відповідних умов.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Оскільки ця справа розглядалася в порядку письмового провадження, судове засідання в ній не проводилося, а отже про результат розгляду справи відповідач міг дізнатися лише отримавши відповідне рішення в установленому порядку.

З цих підстав колегія суддів не ототожнює поняття «поважність причин пропуску на апеляційне оскарження» та відсутність у сторони своєчасної інформації про прийняте рішення в установленому порядку.

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з обізнаності заявника щодо наявності оскаржуваного рішення, проте такий висновок не підтверджений вимогами процесуального закону та належними доказами.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при постановлені ухвали суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 160/186/24 скасувати.

Справу № 160/186/24 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа