Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №208/4863/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4863/26

провадження № 3/208/1102/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Варибрус В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №957966 від 15.04.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 року за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство, а саме лаявся грубою нецензурною лайкою, погрожував, а також вчинив економічне насильство не надавши гроші, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких вину за протоколом визнав повністю, вказав що 15.04.2026 року між ним та дружиною виникла сварка на побутовому ґрунті, на теперішній час вони помирились, конфлікт вичерпано.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №957966 від 15.04.2026 року, який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.04.2026 року;

- електронним рапортом, відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО №9186 від 15.04.2026 року як домашнє насильство;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 наданими під час складання протоколу;

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні відомості про факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в минулому, зокрема щодо дружини, не вбачаю підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП.

Отже, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст.173-2, 268, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок

На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 2040,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на користь держави - судовий збір, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.А. Варибрус