Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №177/243/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 177/243/26

Номер провадження 3/171/562/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.04.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В., захисника Богачук І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2026 року серії ЕПР1 № 566735 вбачається, що 14.01.2026 року о 16 годині 58 хвилин у с. Велика Долина водій керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На законну вимогу поліцейського пройти огляд у встановленому законом порядку останній відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР – Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

20.04.2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне. В поданих відеозаписах не можливо встановити факт керування, окрім того під час складення протоколу, щодо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , поліцейський досить часто відходив та відповідно не здійснювався безперервний процес відео фіксації. Окрім того, зазначає і те, що відео реєстратор 79522 був зупинений о 17 год 16 хв, хоча протокол був складений лише о 17.35, а відтак відеозапис був завчасно призупинений та не був належно здійснений. Також як вбачається з діалогу у відеозаписі ОСОБА_1 неодноразово вказав, що він військовослужбовець, а відповідно перед тим як складати протокол за статтею 130 КУпАП необхідно було залучити уповноважену посадову особу військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що поліцейськими здійснено не було. Зауважує, що зібрані матеріали не містять належних та допустимих доказів вини, а містять низку істотних процесуальних порушень, що унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, до суду не з`явився.

В судове засідання з`явився захисник, підтримала клопотання подане про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , крім того, з`явився захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зважаючи, за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінюючи докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 14.01.2026 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Крім того, як слідує з рішення ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020 рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, що надані працівниками поліції та досліджені під час розгляду матеріалу, є

- протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 566735 складений о 17-35 год., 14.01.2026 року;

- направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», видане о 17-58 год. 14.01.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без дати та часу);

- довідка складена 14.01.2026 року, про те, що ОСОБА_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 ;

- рапорт інспектора ВРПП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Раддима Гасанова;

- копія посвідчення водія, копія свідоцтва про реєстрації транспортного засобу;

- відеозапис.

Доводи сторони захисту про те, що відповідно до статті 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 як військовослужбовця, мав проводитися посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівниками патрульної поліції і він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, є безпідставними.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.

Так, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За змістом статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками сп`яніння до таких підстав не належить.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надавав працівникам поліції відповідних документів про те, що на під час керування автомобілем він виконував обов`язки військової служби, та не повідомляв про виконання бойових завдань.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, а також документів про те, що 14.01.2026 керував автомобілем як водій, виконуючи обов`язки військової служби, відтак у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення мали право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Суд встановлює, що огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ст. 266 КУпАП.

Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Правова конструкція норми ст.130 КУпАП передбачає, що відмова від проходження огляду повинна бути добровільна та особа, повинна розуміти наслідки такої відмови.

Зазначена відмова має бути зафіксована поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП.

Поліцейським, згідно вимог ст. 266 КУпАП, під час фіксації процедури огляду використовувались спеціальні технічні засоби відеозапису.

Із складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що застосовувались технічні засоби відеозапису 795693,795522.

Відповідно до статті 251 КупАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

При цьому суд враховує те, що обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України 18.12.2018 № 1026.

Як визначено вимогами п. п. 2, 4, 5 Розділу ІІ Інструкції №1026, портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Крім того, як визначено в пп.2 п.1 розділу VII Інструкції №1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення як технічні засоби, якими здійснювалася відеофіксація події, зазначено два пристрої. Разом з тим на долученому до матеріалів справи носії інформації (диску) міститься третій відеозапис, який за своїми технічними характеристиками не відповідає відеозапису із зазначених у протоколі технічних засобів та, ймовірно, здійснений іншого пристрою. Оскільки третій відеозапис походить з технічного засобу, який не зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та не ідентифікований в інших матеріалах справи, а його джерело походження належним чином не підтверджене, суд визнає такий доказ недопустимим.

Крім того, у ході судового розгляду справи, за результатами дослідження доказів у справі та з оглянутого відеоматеріалу неможливо встановити чи ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, оскільки на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції. У процесі розмови працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Відеозапису, який би стосувався початку події, а саме руху та зупинки транспортного засобу працівниками поліції не має.

Зокрема на відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції із чоловіком, який ймовірно перебував за кермом автомобіля. Під час такої розмови поліцейським не було встановлено особу водія. В ході розмови поліцейським не повідомлено особі про виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння. Інспектор запитує особу чи буде проходити огляд не називаючи ознак сп`яніння, зокрема тих, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

На вказаному відеозаписі також було зафіксовано присутність поруч із ОСОБА_1 іншої особи чоловічої статі, однак працівники поліції не встановили його особу та не відібрали у нього пояснень щодо обставин події, що свідчить про неповноту збирання доказів у справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що до матеріалів справи долучений диск із відеозаписами події, який має фрагментарний характер, не може вважатися належним доказом, оскільки не носить інформаційного характеру, а працівниками поліції були порушені вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1026 від 18 грудня 2018 року при здійсненні відеозапису.

Оскільки працівники поліції не мали можливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису під час проведення огляду ОСОБА_1 , тому згідно із вимогами ч.2 ст.266 КУпАП огляд мав проводитися у присутності двох свідків. Однак свідків не було залучено, у протоколі таких свідків не зазначено.

Пунктом 7 розділу 1 вказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.

В свою чергу, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучене направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», видане о 17-58 год. 14.01.2026 на ім`я ОСОБА_1 , в той час як із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 566735, вбачається дата та час складання протоколу 14.01.2026 о 17:35 год. Отже, направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я було оформлено після початку складання протоколу про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів дотримання встановленої законом процедури документування обставин правопорушення та послідовність вчинення процесуальних дій працівниками поліції. Такі розбіжності свідчать про недотримання процедури фіксації обставин правопорушення та викликають обґрунтовані сумніви у достовірності відомостей, викладених у матеріалах справи, які відповідно до принципу презумпції невинуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння без доведення факту керування особою транспортним засобом в такому стані, недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки як було вказано вище, для об`єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно наявність керування особи транспортним засобом, докази чого в матеріалах справи відсутні.

Зазначені вище обставини, на переконання суду, у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів того, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема, факту керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.09.2019р. у справі №404/4467/16-а(2-іс/811/3/17) провадження №К/9901/21130/18.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

З огляду на викладене, оскільки за відсутності належних та достовірних доказів, суд вважає за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діях останнього складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9-11, 130, 221, 247, 252, 266, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 27.04.2026 року.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 20.04.2026