Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №159/663/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 159/663/26

Провадження № 3/169/358/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Хвіц Г.Й.

за участю: секретаря судового засідання Ілляшик З.Ю.

захисника - адвоката Лесика С.І.

представника потерпілої - адвоката Півня Г.В.,

розглянувши матеріали Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

До Турійського районного суду Волинської області згідно постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2026 року надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

21 січня 2026 року о 10 годині 25 хвилин ОСОБА_1 , керуючи належним йому автомобілем марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_2 , на 468 км автомобільної дороги сполученням Київ-Ковель-Ягодин, на перехресті нерівнозначних доріг, поблизу селища Луків Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області, всупереч вимогам пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, при виїзді з другорядної дороги на головну, здійснюючи маневр повороту ліворуч, не дав дорогу належному ОСОБА_2 автомобілю марки «Toyota Rav4», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажири автомобіля марки «Audi A4» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали легкі тілесні ушкодження.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися. Про причини неявки суд не повідомляли, клопотань не подавали.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лесик С.І. та представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Півень Г.В. у судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи за їхньої відсутності.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лесик С.І. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки наявні в матеріалах справи докази не підтверджують його вини.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Півень Г.В. у судовому засіданні вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема й поясненням самого ОСОБА_1 від 21 січня 2026 року, в якому останній пояснив, що, виїжджаючи на трасу, він не побачив, що з лівої сторони було авто, так як його засліплювало сонце, а отже вказане свідчить про визнання його вини. Просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши учасників справи, свідка, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватися у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Аналіз наведених норм КУпАП та Правил дорожнього руху дає підстави для висновку, що відповідальність за статтею 124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого виникли пошкодження, зокрема, транспортних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581165 від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 21 січня 2026 року о 10 годині 25 хвилин, керуючи належним йому автомобілем марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_2 , на 468 км автомобільної дороги сполученням Київ-Ковель-Ягодин, на перехресті нерівнозначних доріг, поблизу селища Луків Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області, всупереч вимогам пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, при виїзді з другорядної дороги на головну, здійснюючи маневр повороту ліворуч, не дав дорогу належному ОСОБА_2 автомобілю марки «Toyota Rav4», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажири автомобіля марки «Audi A4» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали легкі тілесні ушкодження.

З протоколу огляду місця події від 21 січня 2026 року видно, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка автомобільної дороги М-07, а саме 468 км, поблизу селища Луків Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області. Вказаним оглядом зафіксовано стан та параметри проїзної частини після дорожньо-транспортної пригоди. Також вказаним протоколом зафіксовано місце розташування після дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «Audi», номерний знак НОМЕР_2 , його механічні пошкодження, а також автомобіля марки «Toyota Rav4», номерний знак НОМЕР_3 , і його механічні пошкодження.

У план-схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 січня 2026 року зафіксовані місце розташування транспортних засобів, осип уламків, місцезнаходження двигуна автомобіля марки «Audi».

З відеозапису, який знаходиться в матеріалах справи, видно, що на перехресті нерівнозначних доріг на другорядній дорозі стоїть автомобіль марки «Audi», який пропускає вантажівку, що наближається до вказаного перехрестя по головній дорозі з правої сторони, після чого починає рух і повертає ліворуч, та в цей момент відбувається зіткнення з автомобілем марки «Toyota Rav4». Також із фото, які містяться на диску, видно пошкодження вказаних транспортних засобів.

Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 21 січня 2026 року він керував автомобілем марки «Toyota Rav4», номерний знак НОМЕР_3 , в напрямку з м. Ковель в м. Любомль та рухався зі швидкістю 70 км. Під`їжджаючи до перехрестя другорядної дороги, побачив, що з правої сторони зупинився автомобіль марки «Audi». Наближаючись ближче до вказаного перехрестя, за метрів 20-50, побачив як цей транспортний засіб виїжджає з другорядної дороги на головну дорогу, що не дало йому можливості загальмувати. З метою уникнення зіткнення він зманеврував у протилежний бік. Також пояснив, що після дорожньо-транспортної пригоди їх доставили в медичний заклад для проходження освідування, після чого вони повернулися на місце дорожньо-транспортної пригоди для складання матеріалів. Крім того, вказав, що спочатку ОСОБА_1 свою вину визнавав та був згідний на відшкодування шкоди, однак в подальшому почав поводити себе агресивно та свою вину не визнавати.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності дає достатні та обґрунтовані підстави для висновку, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху.

Таким чином, повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у цій справі суддя дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , який, будучи учасником дорожнього руху та керуючи транспортним засобом, порушив встановлені законом правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Жодних розумних сумнівів щодо належності, допустимості та достатності наявних в матеріалах справи доказів у суду немає, будь-яких клопотань з цього приводу ОСОБА_1 та його захисник не заявляли.

З огляду на вказане, передбачені законом підстави для задоволення клопотання сторони захисту про закриття провадження у цій справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, відсутні.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.

А тому, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, та особу порушника, який є особою молодого віку, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, а також, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що в цьому випадку до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк стягнути з ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові, – в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя