Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №163/892/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/892/26

Провадження № 1-кп/163/174/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження № 12026030560000031 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Головне Любомльського району Волинської області, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 будучи постановою Любомльського районного суду Волинської області у справі №163/123/26 від 15.01.2026, яка набрала законної сили 16.03.2026, визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо її умисного невиконання за наступних обставин.

Так, всупереч вищевказаного рішення суду. 30.01.2026 о 12 годині 27 хвилин, ОСОБА_4 , в порушення п.2.1.а. Правил дорожнього руху керував автомобілем «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Соборності в м. Любомль Ковельського району Волинської області, де був зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» службовими особами відділення поліції №l (м. Любомль)Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.

Крім цього, 08.02.2026 о 23 годині 53 хвилини ОСОБА_4 продовжуючи свій протиправний умисел, в порушення п.2.1.а Правил керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_3 , по вул. Тиха, в с-ще. Головне, Ковельського району, Волинської області, де був зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» службовими особами відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.

10.02.2026 о 15 годині 41 хвилині ОСОБА_4 продовжуючи свій протиправний умисел, в порушення п.2.1.а Правил, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував мотоциклом марки «Geon Pantera», номерний знак НОМЕР_4 , по вул. Незалежності, с-ще. Головне, Ковельського району Волинської області, де був зупинений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» службовими особами відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконував постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що дійсно постановою Любомльського районного суду Волинської області був позбавлений права керування, однак не виконував постанови та керував транспортними засобами. Обіцяв, що більше такого не повториться, просив суд його суворо не карати та накласти мінімальне стягнення, так як він перебуває в скрутному матеріальному становищі. ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним кримінального правопорушення та фактичні обставини обвинувачення.

За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

При цьому, вирішуючи питання про визначення обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд виходив із необхідності забезпечення підвищених процесуальних гарантій захисту прав обвинуваченого, з огляду на наявні у матеріалах справи відомості про перебування останнього на обліку у лікаря-психіатра.

Суд додатково, у максимально доступній формі, роз`яснив обвинуваченому сутність спрощеного порядку дослідження доказів, його правові підстави, а також процесуальні наслідки його застосування. Суд безпосередньо переконався, що обвинувачений правильно, чітко та всебічно розуміє зміст обставин справи, які ним не оспорюються, та повністю усвідомлює, що у разі застосування такого порядку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Шляхом детального опитування обвинуваченого та заслуховування думки його захисника, суд перевірив і встановив абсолютну добровільність, послідовність та добросовісність позиції обвинуваченого. Зважаючи на осудність особи, підтверджену експертним висновком, наявність кваліфікованої правової допомоги та усвідомлену, добровільну згоду всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття у вчиненому, усвідомлення своєї протиправної поведінки. Факт щирого каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні знайшов своє підтвердження, про що об`єктивно засвідчила поведінка обвинуваченого в судовому засіданні. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Таким чином, під час судового розгляду установлено кілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому суд приходить висновку про можливість призначити покарання у виді штрафу.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів та документів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. Диски які слідчим визнані, як речові докази в силу ст. 99 КПК є документами, тому їх слід залишити в матеріалах кримінального провадження, а медичну документацію повернути особі, у якої вона була вилучена.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Долю речових доказів та документів вирішити таким чином:

Документи, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026030560000031, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

медичну документацію - медичні картки хворого громадянина ОСОБА_4 , а саме амбулаторного хворого №110294, стаціонарного хворого №2936, стаціонарного хворого №1672, стаціонарного хворого №2890, стаціонарного хворого №1285/132, стаціонарного хворого №3739/614, стаціонарного хворого №2559/420, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026030560000031, - повернути особі, в якої вони були вилучені.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1