Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №161/11921/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11921/25

Провадження № 1-кп/161/193/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 02 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025030580000794, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 18.06.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця, не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.1.1 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішній справ України №65/80 від 31.01.2013, медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів проводиться з метою визначення придатності особи до безпечного керування транспортними засобами.

Згідно п.1.6. попередній, періодичний та позачерговий медичні огляди проводяться в закладі охорони здоров`я медичною комісією.До складу медичної комісії входять: лікар-терапевт (голова комісії), лікар-невропатолог, лікар-отоларинголог, лікар-офтальмолог, лікар-хірург.

Відповідно до п.1.7. Положення за результатом проведення попереднього, періодичного та позачергового медичних оглядів видається - Медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом.

Згідно п.2.1. попередній (періодичний) медичний огляд кандидатів у водії (водіїв) транспортних засобів проводиться медичною комісією з метою вирішення питання про придатність особи до безпечного керування транспортним засобом, враховуючи Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 грудня 1999 року № 299, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2000 року за № 31/4252.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 не пізніше 16.04.2025 (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та від невстановленої особи, отримав бланки медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом (надалі – медична довідка), форма якої передбачена у Додатку 1 до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я №65/80 від 31.01.2013, а також печатку ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), які зберігав за місцем свого проживання, з метою підроблення офіційного документу.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_6 , у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходила, отримавши від невстановленої особи персональні дані останньої, методом рукописного заповнення, вніс до бланку медичної довідки серії ААЗ №216558 відомості про придатність ОСОБА_8 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого, контактним способом, виконав відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Окрім того, він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходила, отримавши від невстановленої особи персональні дані останньої, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ААЖ №841731 відомості про придатність ОСОБА_9 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого, контактним способом, виконав відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 медичний огляд у визначений законом спосіб не проходила, отримавши від невстановленої особи персональні дані останньої, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ААЖ №905747 відомості про придатність ОСОБА_10 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого, контактним способом, виконав відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходила, отримавши від невстановленої особи персональні дані останньої, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ААЄ №934906 відомості про придатність ОСОБА_11 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого, контактним способом, виконав відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходила, отримавши від невстановленої особи персональні дані останньої, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ААЄ №934887 відомості про придатність ОСОБА_12 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого, контактним способом, виконав відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходив, отримавши від невстановленої особи персональні дані останнього, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ЯЯФ №311574 відомості про придатність ОСОБА_13 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого, контактним способом, виконав відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходила, отримавши від невстановленої особи персональні дані останньої, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ААЖ №987683 відомості про придатність ОСОБА_14 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробив офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходив, отримавши від невстановленої особи персональні дані останнього, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ЯЯФ №311569 відомості про придатність ОСОБА_15 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого передав медичну невстановленій особі, яка, контактним способом, виконала відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробили офіційний документ.

Він же, повторно, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місці, умисно, за попередньою змовою групою осіб, в порушення Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України №65/80 від 31.01.2013, будучи обізнаним про порядок та спосіб отримання медичної довідки, не маючи дозволу на заняття господарською діяльністю, пов`язаною із наданням послуг з медичної практики, достовірно знаючи, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , медичний огляд у визначений законом спосіб не проходив, отримавши від невстановленої особи персональні дані останнього, методом рукописного заповнення вніс до бланку медичної довідки серії ЯЯФ №311589 відомості про придатність ОСОБА_16 до керування транспортними засобами різних категорій, що не відповідало дійсності, після чого передав медичну невстановленій особі, яка, контактним способом, виконала відтиск круглої печатки ТзОВ «1 «МЕДИЧНІ ДОВІДКИ» (ЄДРПОУ: 43663253), на вище вказаному документі, тим самим надавши йому статусу офіційного, чим підробили офіційний документ.

Окрім того, 20.12.2024 в м. Луцьку ОСОБА_17 згідно договору купівлі-продажу № 36 придбала в ТОВ «ЄРОВІЛЛС» автомобіль марки «SKODA KODIAQ», 2018 року випуску, кузов НОМЕР_1 , який перебував на тимчасовому обліку, оскільки був увезений на територію України із Німеччини, а відтак підлягав постановці на облік та реєстрації за новим власником.

Згідно Положення про територіальний сервісний центр МВС, затверджений Наказом МВС України № 1646 від 29.12.2015, до функцій, які покладаються на дані центри належать:

- здійснення комплексу заходів, пов`язаних з проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів;

- проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів.

Процедура реєстрації транспортного засобу в регіональному сервісному центрі, передбачає запис у електронну чергу, через онлайн-запис, з отриманням талону.

Під час неодноразових спроб запису у електронній черзі ТСЦ 0741, що за адресою: с. Струмівка, вул. Рівненська,74 Луцького району та отримання талону для постановлення на облік автомобіля марки «SKODA KODIAQ», 2018 року випуску, кузов НОМЕР_1 на ОСОБА_17 , її чоловік - ОСОБА_18 не міг скористатися вказаною послугою ТСЦ, у зв`язку із відсутністю вільних талонів на її проведення та технічними збоями програми.

З метою отримання допомоги щодо отримання місця у електронній черзі або ж отримання відповідної консультації звернувся до знайомого ОСОБА_19 , який 18.02.2025 зателефонував до ОСОБА_6 .

Так, 06.03.2025 о 18 год 59 хв, ОСОБА_19 , на виконання вказівки обвинуваченого ОСОБА_6 , прибув за адресою: АДРЕСА_1 , де передав останньому копії документів автомобіля марки «SKODA KODIAQ», 2018 року випуску, кузов НОМЕР_1 , необхідні для реєстрації.

Того ж дня, обвинувачений ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе, о 19 год 24 хв. зателефонував до ОСОБА_19 та погодився допомогти у реєстрації вищевказаного легкового автомобіля, шляхом впливу на службових осіб ТСЦ 0741, за умови надання йому грошових коштів в сумі 33 100 грн, з яких: 27 200 грн мав використати для проведення оплат, передбачених законодавством як обов`язкових платежів при реєстрації права власності за автомобілем через касу банку.

11.03.2024 о 11.30 год. ОСОБА_19 , на виконання вказівки обвинуваченого ОСОБА_6 , транспортним засобом «SKODA KODIAQ», 2018 року випуску, кузов НОМЕР_1 із оригіналами документів, що стосуються вказаного автомобіля, прибув на територію АЗС «WOG», що по вул. Рівненській, 120а в с. Струмівка Луцького району, де ОСОБА_6 переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: на державних службовців Територіального сервісного центру 0741, отримав від ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 32 100 грн, а також оригінали документів, необхідних для реєстрації права власності на вказаний автомобіль.

Того ж дня, о 12.15 год. обвинувачений ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_19 про отримання талону – 12.03.2025 о 09.20 год. та надав вказівку про необхідність прибуття на вказану дату та годину транспортним засобом «SKODA KODIAQ», 2018 року випуску, кузов НОМЕР_1 , для проведення його експертного дослідження, без присутності власниці.

При цьому, обвинуваченим ОСОБА_6 , в приміщенні відділення №154 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», що у селі Струмівка, було проведено переказ готівки на загальну суму 28 980,10 грн, з коштів, попередньо наданих ОСОБА_19 , з метою подальшої постановки на облік та реєстрації за новим власником.

12.03.2025 о 08.58 год ОСОБА_19 , на виконання вказівки ОСОБА_6 , повторно прибув транспортним засобом «SKODA KODIAQ», 2018 року випуску, кузов НОМЕР_1 на АЗС «WOG», що по вул. Рівненській 120а с. Струмівка Луцького району, де на вимогу останнього передав йому ще 1000 грн неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 , в період із 11.03.2025 по 12.03.2025 одержав для себе від ОСОБА_19 неправомірну вигоду в сумі 4 119,90 грн за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: державних службовців ТСЦ 0741.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у підробленні офіційного документа, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України.

Окрім того, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в цій частині обвинувачення просив проводити судовий розгляд без дослідження обставин, які ніким не оспорюються. В цій частині обвинувачення суду дав показання про те, що дійсно, попередньо домовившись із невідомою йому особою, яку знає лише на ім`я, отримав бланки довідок та печатку, в подальшому вносив персональні дані осіб до бланків медичних довідок, виконував відтиски печатки, підроблюючи офіційний документ. Кількості виготовлених ним у такий спосіб медичних довідок, як і прізвищ осіб, на які вони були виписані не заперечує, у вчиненому розкаявся, просить суворо його не карати.

Що стосується обвинувачення за ст.369-2 ч.2 КК України, то винуватості не визнає. Суду дав показання, що з ОСОБА_19 знайомий більше року, оскільки останній неодноразово звертався до нього за допомогою в отриманні страхових полісів (він на той момент працював у страховій компанії), окрім того, він звертався до нього і з проханням про отримання підроблених документів: посвідчень водіїв чи трактористів, однак він йому відмовляв. Коли він звернувся за допомогою в реєстрації автомобіля (це була виключно ініціатива ОСОБА_19 ), то він пообіцяв допомогти, а саме: подивитись чи зібрані усі документи та поводити, показати, куди потрібно звертатись, після чого вони мали оформити страховку у нього. Саме ОСОБА_19 постійно дзвонив, приходив та приносив документи, під час їх розмови він сказав, що ті люди багаті, тому і він собі хоче заробити 2000 грн, а та кошти, що йому мали залишитись – на заправку, оскільки він витрачав кошти на час на приїзд до ТСЦ. На копіях документів, що привіз ОСОБА_19 він написав куди і які суми проплат мають бути, повідомив про суму пенсійного податку, щоб він розповів власниці автомобіля. Через кілька днів він взяв талон до експерта, про що повідомив ОСОБА_19 та сказав, щоб вони були на той день і час з документами та власницею. Наступного ранку приїхав до ТСЦ, там був ОСОБА_19 автомобілем, однак без власниці, вони заїхали до експерта, щоб той почав огляд, а власниця мала під`їхати, оскільки він сказав ОСОБА_19 , щоб він до неї телефонував. Оскільки власниця не відповідала, а експерт без неї огляд не проводив, тому він віддав залишок коштів (собі нічого не залишав) та усі документи ОСОБА_19 та повідомив, що проведуть реєстрацію як буде власниця. Ствердив, що ОСОБА_19 просив зареєструвати автомобіль без власника, однак він відмовився, більше реєстрацією цього авто він не займався, документи та залишок коштів залишились у останнього.

Через півтора місяці працівники поліції проводили обшуки по місцю проживання (де вилучили довідки та печатку) та в автомобілі. При цьому, під час проведення обшуку по місцю його проживання у нього зникли деякі пам`ятні речі (однак зі скаргами з приводу цього ні до кого не звертався). Обшук автомобіля був проведений з порушеннями, оскільки за діями одного з оперативників ніхто не спостерігав, не було видно таких дій і на відео, а коли він вже підійшов ближче до нього, то побачив, що вже знайшли якісь гроші, їх походження йому не відоме, при цьому про слова «це може бути чиясь ничка» пояснив, що його діти або сусід брали авто і він подумав, що вони могли покласти туди гроші. Вважає, що грошові кошти йому «підкинули» працівники поліції. Щодо активних дій ОСОБА_19 , то вважає, що він раніше працював дільничим інспектором, останній є раніше судимою особою, а тому міг мати до нього неприязне відношення, в зв`язку з чим і вчинив щодо нього провокацію.

Оскільки зазначених неправомірних дій він не вчиняв, надані кошти майже усі використані на офіційні платежі, а залишок увесь - повернутий, ні на кого з працівників ТСЦ 0741 він не впливав, тому просив його виправдати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.358 КК України, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, у цій частині обвинувачення, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Одночасно, не зважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 за ч.2 ст.369-2 КК України, його винуватість у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України були внесені 21.02.2025 за №12025030580000794 за матеріалами Волинського управління ДВБ Національної поліції України (супровідний лист №12602-2025 від 20.02.2025 року).

Так, свідок ОСОБА_19 суду дав показання, що в лютому 2025 року зустрів знайомого - ОСОБА_20 , який придбав автомобіль та не міг його зареєструвати, оскільки не було талонів, тому попросив йому допомоги. Оскільки він був знайомим з ОСОБА_6 , тому зателефонував та запитав про реєстрацію, на що останній повідомив, що можна все зробити, оскільки у нього є знайомі у ТСЦ, однак така послуга – платна. Для розмови він попросив зробити копії наявних документів на авто. Оскільки він зрозумів, що це якась «схема», такі дії є незаконні, тому пішов у поліцію та написав заяву, погодившись на співпрацю щодо викриття незаконних дій. Для цього йому дали «спеціальний одяг» з камерою, він взяв зроблені копії документів та, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 , прийшов до нього додому, де віддав документи. Під час зустрічі останній їх подивився, написав на папірцях суми, які необхідно буде сплачувати та сказав, щоб власниця автомобіля - дружина ОСОБА_20 , поставила підписи. Він забрав ці документи, щоб виконати вказівку ОСОБА_6 . Домовленість була про проведення реєстрації автомобіля без власниці (оскільки, з його слів, це не обов`язково): ОСОБА_6 мав взяти талон, зареєструвати автомобіль та взяти номерний знак з двома нулями. За це він передав останньому 33100 грн, з яких мали бути проведені офіційні проплати, певна сума – інспектору, а залишок – ОСОБА_6 мав забрати собі.

На початку березня 2025 ОСОБА_6 сказав приїхати до ТСЦ, оскільки він взяв талон, що він і зробив, вони разом заїхали в бокс до експерта, де відкрили капот, однак експерт відмовився оглядати автомобіль без власника. Після цього особисто він даним автомобілем до ТСЦ більше не їздив, ОСОБА_6 сказав або привезти власника або чекати кілька днів, оскільки там якась перевірка, після цього він більше з ним не зустрічався.

Ствердив, що спочатку домовлялись з ОСОБА_6 про реєстрацію автомобіля без власника, але коли експерт відмовився оглядати авто, лише тоді той сказав телефонувати їй і привезти. Щодо наданого останньому номеру мобільного телефону ( НОМЕР_2 ), то зазначив, що має у користуванні кілька номерів, давав його, диктуючи з свого телефону, тому міг переплутати та назвати ОСОБА_6 не той номер. Чи зареєстрований наразі автомобіль ОСОБА_20 йому не відомо, більше він цим питанням не займався.

Добровільність залучення даного свідка до співпраці з правоохоронними органами стверджується як його особистими поясненнями, даними безпосередньо в судовому засіданні так і письмовою згодою на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій. Останнього залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій постановою слідчого від 21.02.2025.

Постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 10.03.2025 №270нт надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк 2 місяці з моменту її винесення.

З протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.03.2025 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що було оглянуто гр. ОСОБА_19 , грошові кошти у сумі 33100 грн., з яких 29100 грн – надані гр. ОСОБА_19 , 4000 – виділені з спеціального фонду МВС (вказані їх серії та номери, проведено їх копіювання, серед яких купюра номіналом 500 грн серії ЕЗ №2189792) та вручено останньому для передачі ОСОБА_6 для подальшого вирішення питання про проведення реєстрації транспортного засобу.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.03.2025, стверджується факт зустрічі 11.03.2025 о 11.30 год. гр. ОСОБА_19 та ОСОБА_6 на АЗС «WOG», що по вул.Рівненській, 120а с.Струмівка під час якої було передано документи та кошти. Окрім того, ОСОБА_6 зазначив про необхідність йому перерахувати 1000 грн. на банківську картку, після чого, о 12.15 год. взяв у приміщенні ТСЦ талон та повідомив про необхідність 12.03.2025 о 9.15 год. прибути до експерта, а також не забути привезти йому 1000 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що жодного слова від ОСОБА_6 про необхідність особистої присутності власника 12.03.2025 не йдеться, про необхідність прибуття говорить в однині, звертаючись до ОСОБА_19 .

В подальшому, 12.03.2025 о 08.58 год. ОСОБА_19 прибув АЗС «WOG», що по вул.Рівненській, 120а с.Струмівка, де при зустрічі передав ОСОБА_6 1000 грн (2 купюри по 500 грн), після чого вони заїхали до експертів. При цьому, ОСОБА_6 жодного разу не запитав у ОСОБА_19 щодо власниці, що, на думку суду, свідчить про його дійсний намір провести реєстрацію авто без такої.

Після заїзду, ОСОБА_6 , будучи присутнім в автомобілі, бачачи, що власниці немає, наказав відкрити капот та пішов до експертів і лише після спілкування з ними, зазначивши, що експерт не в настрої, сказав про необхідність забезпечення особистої явки власниці.

Аудіо та відеозаписи протоколу досліджені учасниками безпосередньо в судовому засіданні, шляхом їх перегляду та прослуховування. Зміст та суть розмов повністю відповідають даним, що зазначені у протоколі.

Рішення на підставі яких вказані дії були проведені відкриті усім учасникам, в порядку ст.290 КПК України, наявні у матеріалах провадження та досліджені безпосередньо в судовому засіданні.

27.02.2025 ухвалами слідчого судді Волинського апеляційного суду №276т, №277т надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій, строком на 60 днів (з 27.03.2025 по 27.04.2025) щодо ОСОБА_6 .

В порядку, визначеному ст.40, 41 КПК України, слідчим надано доручення (вих.№703т/50-2025, №704т/50-2025) оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих дій, дозвіл на які надано вищевказаними ухвалами.

З протоколу за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 10.03.2025 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді №708 т від 27.02.2025), стверджується факт проведених розмов в період 06.03. - 07.03.2025 між ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , досягнення домовленостей щодо проведення реєстрації автомобіля. При цьому, слід звернути увагу на той факт, що хоча телефонні розмови відбувались за ініціативою ОСОБА_19 , однак умови, місця зустрічей, запитання щодо виконання необхідних дій тощо виходили саме від ОСОБА_6 , а тому стверджувати, що ОСОБА_19 провокував останнього підстави відсутні. При цьому, домовленість була саме на реєстрацію авто без власника, що підтверджується наступною розмовою «… хай попідписується, ксерокопія паспорта, кода во, можеш зразу зара мені привезти, зранку завтра завезу, а нє, стоп, це то ж там експертизу треба, ее треба, щоб ти приїхав тею машиною, хто може приїхати машиною, бо треба експерта…». «… ну да, щоб ти машину .. на пару мінут під`їдемо, заїдемо до експерта, сфоткаємо і ти назад можеш їхати, дальше остальне я дороблю…», «ти тако, ти тако з нею зустрічайся, оо, хай підписується, дає оригінали бумаг, ксерокопію паспорта, кода, во, і позвониш до мене, завтра зранку єслі шо, ее, це приїдеш, ну під`їдеш, даси деньги всьо, поідем я своєю машиною, ти тею машиною, заїдемо, ти до експерта заїдеш на пару мінут…».

Додаток до протоколу – оптичний диск був досліджений безпосередньо в судовому засіданні, шляхом його прослуховування.

З протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.03.2025 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді №708 т від 27.02.2025), стверджується факт проведених розмов між ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , досягнення домовленостей щодо проведення реєстрації автомобіля. Зафіксовані розмови свідчать про те, що спочатку вирішувалось питання саме щодо реєстрації автомобіля без присутності власника, про що свідчать наступні розмови: 10.03.2025 «… да, да, да я тобі…. Ти вже там все, копії поробив, оригінали забрав?... да, да, да, вона все підписала»; 11.03.2025 «… завтра як домовились на дев`ять, щоб ти був.. всьо проплатив, завтра тільки це…робимо, я заношу інспектору і ждем… ну пока все нормально, да… я поняв, добре, добре. Давай тоді до завтра, короче, щоб я на 9 да, щоб вже там був? .. Да. Да, да, на 9, щоб ти вже був, да.»

Додаток до протоколу – оптичний диск був досліджений безпосередньо в судовому засіданні, шляхом його прослуховування.

Факт проведених розмов між ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , досягнення домовленостей щодо проведення реєстрації автомобіля 11 та 12.03.2025 стверджується і протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 21.03.2025 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді №708 т від 27.02.2025). При дослідженні протоколів та додатків до даних протоколів встановлено наявність розмов, які стверджують про досягнення домовленості та намагання зареєструвати автомобіль саме без присутності власника: «просила, чи ти зможеш забрати додому номера, вона з дитиною, бачиш каляска?», «я бачу, дасть тобі паспорта, приїдеш, забереш… паспорта даєш, кажеш, це сестра просила забрати, вони питають паспорта і все…», «… курим, заїзджаєм до експерта і ти уїжджаєш…», «…щось експерт без настроєнія…, каже, де власниця, кажу з дитиною, вон бачиш, каляска лежить в машині….», «… перевірка була якась і всьо, я питав одного, другого, третього, раньше без питань…», «..то, що робим?..., «закривай, ідь по власницю… нада баба».

Додаток до протоколу – оптичний диск був досліджений безпосередньо в судовому засіданні, шляхом його прослуховування.

Факт проведених зустрічей між ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , передання документів 11 та 12.03.2025 стверджується і протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії – візуальне спостереження за особою, передбаченого ст.269 КПК України від 28.04.2025, проведеним на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду №709т від 27.02.2025 (додаток до протоколу – флеш-носій №851т від 28.02.2025 був досліджений безпосередньо у судовому засіданні, шляхом його перегляду).

Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.04.2025 року (проведеного на підставі ухвали слідчого судді №708 т від 27.02.2025), стверджується факт проведеної розмови між ОСОБА_19 та ОСОБА_6 08.04.2025 (тоді як реєстрацію намагались провести ще 12.03.2025) з приводу того, що неможливо провести реєстрацію без присутності власниці, що опосередковано також підтверджує досягнення попередньої домовленості з приводу проведення такої реєстрації без неї. Зазначене підтверджують такі розмови: «що там, можна щось зробити, чи не можна? … «нічого, бо я підходив, бо в мене ще одна машина з того тижня вже думав, все затихло, … каже, ні, так само…. «коли та баба, хай вона на 5 мінут…, завтра тоже женщина приїхала на 5 мінут, побула, показалась …»… «я тебе розумію, вона просто каже, чого я тоді гроші плачу, що …це я просила, щоб мені туди не їхати… то я з тим самим могла сама собі приїхати постояти…», « ну бач, вона інспектора не буде стояти пару суток, вона тільки появиться до експерта, покажеться, що то я, і досвіданья, саме главне до інспектора талона зловити, в ту суму входить талон, черга все повністю… просто нововведення… і в цьому проблема, то я не кажу, щоб вона сиділа годину чи пів суток, приїхала, показалась і все…».

Додаток до протоколу – оптичний диск був досліджений безпосередньо в судовому засіданні, шляхом його прослуховування.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії – установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду №708 від 27.02.2025, встановлено місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) абонентського номеру рухомого мобільного зв`язку НОМЕР_3 , яким користується гр. ОСОБА_6 та встановлено місце перебування останнього за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Усі вищевказані докази, суд на підставі ст.85, 86 КПК України вважає належними та допустимими та кладе в основу даного вироку.

Під час проведення обшуку 16.04.2025 в квартирі АДРЕСА_3 , поряд із штампом, печаткою та документами, що фігурують по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст.358 КК України (в цій частині обвинувачення не проводиться повне дослідження документів), виявлено та вилучено блокноти з рукописними записами, мобільний телефон «Huawei P smart 2021 IMEI НОМЕР_4 , НОМЕР_5 із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_6 .

Протоколом обшуку від 16.04.2025 підтверджується факт проведення обшуку транспортного засобу «KIA SORENTO» 2012 року випуску р.н.з. НОМЕР_7 , на підставі ухвали слідчого судді від 14.04.2025, під час якого, у присутності понятих, було виявлено та вилучено, зокрема, у бардачку - купюру номіналом 500 грн. із серійним номером ЕЗ 2189792.

Додаток до протоколу обшуку транспортного засобу «KIA SORENTO» був предметом безпосереднього дослідження в ході судового розгляду.

Вилучене під час обшуків майно постановою слідчого від 16.04.2025 визнано речовими доказами.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні дав показання, що був понятим під час проведення обшуку квартири та автомобіля, під час яких, зокрема, у квартирі – вилучали документи, а в автомобілі - якусь банкноту номіналом 500 чи 200 грн, однак моменту її вилучення, як і місця, точно сказати не може: коли він її побачив, то вона була чи-то на сидінні, чи в бардачку. Заперечень щодо вилучення знайденого не було. Права та обов`язки роз`яснювали, з протоколом обшуку ознайомлювався (він зачитувався працівником поліції), все відповідало дійсності, тому він поставив свій підпис.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дав аналогічні за змістом показання, одночасно ствердив, що під час обшуку квартири знайшли медичні довідки та документи, а в автомобілі, зокрема, в бардачку - 500 гривень однією купюрою, зі слів обвинуваченого - це його «заначка».

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дав показання, що був залучений слідчим до проведення обшуку по місцю проживання обвинуваченого та у транспортному засобі. Особисто він під час обшуку транспортного засобу не виявляв та не вилучав.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні дав показання, що до правоохоронних органів звернувся заявник ОСОБА_19 з повідомленням про те, що ОСОБА_6 займається вирішенням питань по ТСЦ, зокрема, здійснює реєстрацію транспортних засобів без власника. Заявник погодився на співпрацю, тому ними були проведені відповідні заходи (в тому числі НСРД) по його викриттю. НСРД (аудіо- та відеоконтроль особи) проводили працівники поліції спільно з ОТЗ, кожна зустріч проводилась із застосуванням оперативного гардеробу, щодо технічних характеристик камер нічого пояснити не може, однак запис ведеться безперервно та апаратура вмикається дистанційно. Відсутність 13 хвилин запису пояснити не може, одночасно ствердив, що у протоколах НСРД відображено виключно те, що було зафіксовано апаратурою.

Щодо проведеного обшуку автомобіля, то грошову купюру було виявлено ним у бардачку (біля переднього пасажирського сидіння), вівся безперервний відеозапис даної слідчої дії, жодних зауважень від учасників не надходило.

Показання даних свідків судом беруться до уваги, оскільки вони підтверджують місце виявлення грошових коштів, відсутність заперечень обвинуваченого щодо належності вилученого йому майна, як і скарг від інших учасників даної слідчої дії та спростовують версію сторони захисту щодо їх «підкидання» працівниками поліції.

Документи, що стосуються купівлі та реєстрації транспортного засобу «Шкода Кодіак» 2018 року випуску, що були надані ОСОБА_19 , були оглянуті слідчим, відповідно до протоколу огляду документів від 16.04.2025 року, виготовлено їх копії та приєднані до даного протоколу як невід`ємний додаток.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дала показання, що вона з чоловіком ( ОСОБА_25 ) в кінці 2024 року придбали автомобіль, хотіли зареєструвати, однак самостійно цього не змогли зробити через відсутність талонів у сервісному центрі. Зі слів чоловіка їм мав допомогти чоловік на ім`я ОСОБА_26 . Ствердила, що до неї з цього приводу ніхто не телефонував, в сервісний центр вона не їздила та не знайома із ОСОБА_27 ; автомобіль був поставлений на облік в сервісному центрі у 2025 році без неї, скільки коштів це вартувало їй не відомо.

Вказані докази, суд на підставі ст.85, 86 КПК України вважає належними та допустимими та кладе в основу даного вироку.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника на те, що дане кримінальне правопорушення є не що іншим, ніж провокацією правоохоронних органів, з метою його притягнення до кримінальної відповідальності, не заслуговує на увагу.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що засудження особи на підставі доказів, одержаних у результаті провокації, тобто підбурювання до вчинення злочину, визнається порушенням гарантованого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий судовий розгляд. Зважаючи на це, вказані обставини мають бути предметом з`ясування в першу чергу органом досудового розслідування.

Зокрема, підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (Рішення Суду від 09.06.1998 року у справі «Тейшейра де Каштру проти Португалії»).

Крім цього, у справі «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року, суд дійшов висновку про те, що працівники поліції вийшли за межі функцій негласних агентів і спровокували злочини. Звернуто увагу на те, що на момент проведення оперативно-технічних заходів у компетентних органів влади не було достатніх підстав підозрювати заявників у вчиненні аналогічних злочинів. При цьому, заявника було засуджено за одержання хабара від особи, що співпрацювала з поліцією як таємний агент. Натомість національними судами не вжито заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання.

Відповідно до ст.9 п.5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

На виконання вказаного положення, судом, під час розгляду даної справи, встановлено, що причиною особистої ініціативи особи, що звернулась до правоохоронних органів є з`ясування того факту, що за кошти, які передаються у якості неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , всупереч закону, здійснює реєстраційні дії у ТСЦ без присутності власників, такі дії вчиняє на постійній основі, оскільки постійно перебуває у ТСЦ, знайомий з його працівниками, неодноразові повідомлення інших осіб про те, що у ТСЦ не можливо отримати талон, тоді як такі як ОСОБА_6 мають можливість його безперешкодно отримати. Окрім того, не зважаючи на той факт, що заявник першим телефонував до обвинуваченого, однак той телефонував за вказівкою самого ОСОБА_6 (за винятком першого разу), як і приходив до нього додому, саме останній давав вказівки, поради, визначав місця зустрічей, ділив кошти, тощо. При цьому, зі змісту зафіксованих розмов вбачається, що робив це він без жодного примусу, без наполегливих нагадувань чи спонукань заявника; до ОСОБА_6 з аналогічними проханнями, як і з питаннями щодо вирішення інших питань по ТСЦ звертались і інші особи. Про таку незаконну діяльність опосередковано свідчать і печатки та медичні довідки, які вилучені у нього під час проведення обшуку по місцю його проживання. Таким чином, вважати даний злочин підбурюванням з боку правоохоронних органів, а дії ОСОБА_19 як такі, що були спрямовані на отримання доказів, необхідних для порушення кримінальної справи, оскільки злочин, в іншому випадку, ОСОБА_6 вчинений би не був, у суду немає підстав.

Що стосується посилання сторони захисту на можливе втручання у записи, що надані суду як додаток до протоколів НСРД, то суд приходить до наступних висновків.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленою у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Виходячи із законодавчих норм, обвинувачений та його захисник наділені можливістю активно реалізувати свої права, в тому числі наполягати на проведенні експертизи. За відсутності такого клопотання, з урахуванням вимог ст. 22 КПК, слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне, з метою доведення своєї позиції, клопотати про призначення такої експертизи.

Враховуючи фактичну та добровільну відмову захисника та його підзахисного від реалізації права з`ясувати додаткові обставини, що мають значення для кримінального провадження, суд не ставить під сумнів допустимість протоколу НСРД та додатку до нього за результатами здійснення НСРД у виді аудіо-, відео контролю ОСОБА_6 .

Доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, є необґрунтованими.

Частина 2 ст. 369-2 КК у редакції, чинній на момент вчинення злочину, передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, вичерпується діянням, що може виявлятися у формі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення, особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиції чи обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди.

Суб`єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК, може бути будь-яка особа, яка в уяві того, хто здійснює підкуп, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Злочин вважається завершеним з моменту прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, незалежно від того, чи відбувся реальний вплив у майбутньому.

Як встановлено судом, ОСОБА_19 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 тривалий час вирішує різні питання у ТСЦ, про що він особисто підтвердив у ході телефонної розмови, звернувся до останнього за порадою з приводу не можливості отримання талону та, як наслідок, неможливості проведення реєстрації ТЗ. У ході розмови ОСОБА_6 повідомив, що може вирішити це питання за певну суму коштів: серед яких як офіційні проплати, так і сума, яку він мав отримати для себе і для вирішення даного питання у ТСЦ. При цьому, зі змісту усіх розмов та поведінки ОСОБА_6 встановлено, що досягнуто домовленості з приводу проведення реєстрації ТЗ без присутності власника.

Зазначене підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які проаналізовані судом вище по тексту.

Надаючи оцінку змісту досліджених доказів, суд виходить з того, що ОСОБА_19 , знаючи ОСОБА_6 протягом певного періоду, знаючи рід його діяльності та наявні у нього зв`язки, був впевнений, що останній як отримувач такої вигоди міг реально впливати на працівників ТСЦ, з метою реєстрації транспортного засобу без присутності власника.

Таким чином, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він не одержував неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, оскільки вони суперечать дослідженим доказам у справі, не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, на основі повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності, враховуючи, що показання свідків, допитаних безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, узгоджуються між собою, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, що проаналізовані вище, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кваліфікуючи його дії за ч.2 ст. 369-2 КК України.

При призначенні покарання суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, повинен призначити його з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У п.п.1, 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»зазначено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень ст.ст.66, 67 КК України.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Так, при обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд, за обвинуваченням за ст.358 ч.3 КК України, відносить - повне визнання винуватості та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст.369-2 ч.2 КК України, визнаного судом доведеним не визнав, а тому і не розкаявся у вчиненому, однак не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, є корупційним, що виключає можливість призначення показання з застосуванням ст.75 КК України, зважаючи на незначний ступінь суспільної небезпеки вчиненого, як і незначний розмір отриманої вигоди, тому суд призначає покарання в межах санкції ст.369-2 ч.2 КК України, у виді штрафу.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.3 ст.358 КК України, суд виходить із наступного.

Положеннями ч.1,2 ст.69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті(санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин. У цьому випадку суд не має право призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пункті 8 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Суд, застосовуючи положення ст.69 КК України при призначенні покарання, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що його пом`якшують, а й обґрунтувати яким чином такі обставини істотно знизили чи мали би знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Так, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, яке, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, вину у його вчиненні визнав повністю та щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, наразі мобілізований та перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується довідкою №4531 від 08.05.2026, тяжко хворіє, переніс оперативне втручання, що стверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №9814 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3490, продовжує хворіти та лікуватись, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, що стверджується характеристикою дільничого офіцера поліції, шкода, яка б була завдана вчиненим ним кримінальним правопорушенням - відсутня.

Наведені обставини, на думку суду, у їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України та дають право суду призначити ОСОБА_6 покарання за цією нормою закону із застосуванням положень ст.69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (частини) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме - штрафу.

При цьому, остаточне покарання ОСОБА_6 слід призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Таке покарання, на переконання суду, повністю відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У даному випадку буде досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, знищити та повернути за належністю законним володільцям.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 18.04.2025, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, – скасувати.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.358 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст.369-2 КК України – у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень;

-за ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, - у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави 15 599 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 50 коп. судових витрат за проведення технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи.

Речові докази:

-блокнот зелений із рукописними записами, блокнот формату А6 на пружині із рукописними записами, блокнот зелений марки «ОККО Універсальна страхова компанія» із рукописними записами, 9 аркушів паперу різного формату, які містять в собі рукописні записи, мобільний телефон моделі «Huawei P smart 2021 IMEI НОМЕР_4 , НОМЕР_5 із сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , що передані в камеру зберігання речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області – повернути за належністю законному володільцеві – ОСОБА_6 ;

-штамп синього кольору із кліше «придатний», печатку «trodat micro printy 9342» із кліше «для медичних документів Товариство з обмеженою відповідальністю «1«медичні довідки ідентифікаційний код 43663253», 18 медичних довідок щодо придатності до керування транспортним засобом на наступних осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_28 , ОСОБА_16 , ОСОБА_29 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_14 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_10 , ОСОБА_37 , що передані в камеру зберігання речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області – знищити;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 щодо AUDI A6, видане на ім`я ОСОБА_38 , що передане в камеру зберігання речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області – повернути за належністю законному володільцеві – ОСОБА_39 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 щодо AUDI A6, видане на ім`я ОСОБА_40 , що передане в камеру зберігання речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області – повернути за належністю законному володільцеві – ОСОБА_41 ;

-купюру номіналом 500 грн із серійним номером ЕЗ 2189792, що виділена зі спеціального фонду МВС та передана на зберігання у АТ КБ «Приватбанк» - повернути за належністю – ГУНП у Волинській області.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 18.04.2025, – скасувати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1