Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №155/148/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/148/26

Провадження №1-кп/155/94/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026032010000001 від 01 січня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Брани Горохівського району Волинської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні якого особи не перебувають, працюючого в ПП «Агро-Експрес-Сервіс», не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

У 2025 році, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел направлений на самовільне захоплення земельної ділянки, що знаходяться поряд із залізничною колією на перегоні Горохів-Стоянів, в межах населеного пункту села Брани Луцького району Волинської області (кадастровий номер 0720880400:00:001:0345), за напрямком зростання нумерації кілометрів та розміщена вздовж залізничної колії, яка знаходиться в охоронній зоні, з метою її подальшого обробітку та вирощування сільськогосподарських культур.

Так, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 0720880400:00:001:0345 на праві постійного користування належить Регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», входить до категорії земель – «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення» та має цільове призначення – «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту».

Реалізуючи свій злочинний намір на вчинення даного злочину, ОСОБА_4 , діючи всупереч встановленим правилам щодо охорони земель, порушуючи вимоги законодавства щодо особливого порядку надання земельних ділянок у користування та оренду, достовірно знаючи, що у нього відсутні будь-які дозвільні документи на право власності, користування або оренду земельних ділянок, діючи умисно з листопада 2025 року, точної дати та часу не встановлено, до 18 грудня 2025 року здійснював обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 0,1221 га, яка знаходяться поряд із залізничною колією, на перегоні Горохів-Стоянів, в межах населеного пункту села Брани Луцького району Волинської області, на 96 км, пікети 6-7, та перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720880400:00:001:0345, загальною площею 85,5312 га, яка відповідно до ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 112 Земельного кодексу України є охоронною зоною.

Зі змісту пункту «б» частини першої статті 112 Земельного кодексу України убачається, що охоронні зони створюються, серед іншого, уздовж ліній електропередач, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04 липня 1996 року №273/96-ВР для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв`язку, інших пристроїв та об`єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони. Охоронні зони – ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об`єктів залізничного транспорту. Порядок встановлення охоронних зон, їх розміри і режим користування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, внаслідок самовільного зайняття, ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1221 га, в межах охоронюваної зони земель транспорту, що призвело до використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, псування земель шляхом її розорення, що змінило структуру ґрунту, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, Регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», завдано шкоди на загальну суму 13173,88 гривні.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони обвинувачення

Позиція сторони обвинувачення викладена в обвинувальному акті, що був затверджений прокурором Горохівського відділу Луцької окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 28 січня 2026 року.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-2 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 визнав повністю, просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому, покарання в межах санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, звільнивши, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, а також покласти обов`язки на підставі ст. 76 КК України.

Позиція представника потерпілого

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, у поданій 19 березня 2026 року просила розгляд кримінального провадження проводити у її відсутність. Зазначила, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має.

Позиція сторони захисту

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу їх вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що дійсно використовував земельну ділянку, яка знаходиться в охоронюваній зоні для власних потреб, зокрема, для вирощування сільськогосподарських культур. Вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Зазначив, що завдану шкоду відшкодував в повному обсязі.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, за згодою усіх учасників судового провадження, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого й дослідженням документів, які характеризують його особу.

При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченого, вважає їх належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв`язку доводять фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

Обвинуваченому судом роз`яснено, що він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, що повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Висновки суду

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисним діями, які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, що знаходиться в охоронюваній зоні, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Мотиви призначення покарання

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги те, що обвинувачений не судимий, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, під час судового розгляду не оспорював фактичних обставин справи, а тому розгляд кримінального провадження відбувся в порядку ст. 349 КПК України. Судом також враховується те, що обвинувачений одружений, має постійне місце проживання за яким характеризується виключно позитивно, офіційно працевлаштований. Суд також бере до уваги інформацію про стан здоров`я обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра та за допомогою до них не звертався. З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції інкримінованої йому ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді обмеження волі із застосуванням правил ст. 75 КК України – звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, саме таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин кримінального провадження в їх сукупності, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінального протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а контроль держави за поведінкою засудженого протягом іспитового строку буде дієвим стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України і призначити йому покаранняу виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1