Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №155/646/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/646/26

Провадження №2/155/603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судових засідань Ревуцької М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утриманні неповнолітньої дитини

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення аліментів на утриманні неповнолітньої дитини.

Позов обґрунтовує, що вона з відповідачем з 05 липня 2013 року перебували в шлюбі, який рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 23 червня 2023 року розірвано.

Від даного шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .

Вказує, що після припинення спільного проживання з відповідачем, останній матеріальної допомоги на утримання їхньої спільної дитини не надає. Вона постійно несе значні витрати, пов`язані з утриманням доньки. Крім того, вказані витрати постійно зростають, позаяк зростають ціни на найнеобхідніші речі, а саме: одяг, харчування, організація оздоровлення дитини.

Враховуючи вищезазначене, просить суд стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 04 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду 22 травня 2026 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він визнає частково позовні вимоги та просить призначити стягнення з нього аліменти на утримання доньки в розмірі 1/6 частини із всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно. Також, вказує, що не погоджується з доводами позивача, оскільки допомагав та продовжує допомагати дочці.

В судовому засіданні позивач просила задовольнити позовну заяву з підстав наведених в ній. Вказувала, що відповідач практично матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, лише оплачує мобільний зв`язок. Зазначила, що вона офіційно не працює, займається підробітками, їздить за кордон на сезонні роботи, в середньому витрачає на дочку в місяць 10000 гривень. Також повідомила, що у неї у власності є лише житловий будинок в с. Звиняче Луцького району, в якому з донькою проживає, іншого нерухомого майна у власності немає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендований повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області (а.с.11).

Відповідно до копії рішення Горохівського районного суду Волинської області від 29 червня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.13-16).

Згідно з копією довідки №89 від 09 квітня 2026 року, виданої Звиняченським старостинським округом, на утриманні ОСОБА_1 перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).

Статтею 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище сторін, однак позивач заначила, що її дохід є мінливим та складається з заробітків на сезонних роботах за кордоном. Відповідач суду не повідомив про розмір своїх доходів.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», встановлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

За змістом ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.182 СК України, передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначені розміру аліментів судом враховано, що відповідач є особою з інвалідністю, однак дана обставина не звільняє його від обов`язку утримувати дитину та матеріально її забезпечувати.

Відповідач не надав доказів, які б вказували на існування істотних обставин, що унеможливлюють сплату ним аліментів на утримання спільної із позивачем дитини та спростовують встановлені судом фактичні обставини.

На підставі наведеного, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про участь в утриманні неповнолітніх дочок, а позивач наполягає на стягненні аліментів у примусовому порядку, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, вік дитини, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, які підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду, з врахуванням загальних витрат на дитину, яку на даний час несе позивач, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Згідно положень ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, судові витрати у справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 184 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, які підлягають стягненню починаючи з 23 квітня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторонами у справі є:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Дата складання повного тексту рішення 03 червня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана