Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №155/766/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/766/26

Провадження №2-а/155/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі :

головуючого – судді Сметани В.М.,

при секретарі судових засідань – Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа – ОСОБА_2 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2

УСТАНОВИВ:

Позивач 11 травня 2026 року звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа – ОСОБА_2 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивує, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 квітня 2026 року його притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Вказує, що з вищезазначеною постановою незгідний, оскільки він 27 березня 2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних та йому порекомендували пройти лікування, і після цього пройти ВЛК. В результаті чого, він з 27 березня 2026 року по 13 квітня 2026 року перебував на лікуванні. Після цього 15 квітня 2026 року пройшов ВЛК. Проте висновок ВЛК йому не був вручений та жодних повісток чи повідомлень щодо прибуття для отримання повісток йому ніхто не вручав.

Зазначає, що він працює водієм, перед виїздом в рейс, 17 квітня 2026 року переглядаючи за стосунок Резерв +, виявив, що він перебуває в розшуку.

Також, вказує, що 27 квітня 2026 року, він через електронний кабінет призовника військовозобов`язаного, резервіста, подав заяву, на підставі якої він вважав, що буде взято до уваги, що він не отримував повісток та повідомлень про їх отримання і його не будуть притягувати до відповідальності та зніметься розшук.

Враховуючи наведене, просить визнати протиправною та скасувати постанову №R505920 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 від 28.04.2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 11 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Станом на дату розгляду справи, відзив на позовну заяву, відповідач не подав.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.

Згідно зі ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що відповідно до копії постанови №R505920 від 28 квітня 2026 року, начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибу за викликом до ТЦК та СП в строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В результаті чого, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП, визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

За частиною 3 вказаної статті КУпАП, настає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Це означає, що ця норма Закону встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові, що надана суду позивачем, у фабулі правопорушення, зокрема, не вказано обов`язкової ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У постанові відсутні будь-які дані (додатки), що до неї додаються, а отже не вказано і докази, які підтверджують безпосередньо час і факт вчинення правопорушення.

Таким чином, дана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, дослідження змісту оскаржуваної постанови дає зробити висновок, що доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідачем не зібрано.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, оскільки позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, суд не може вважати доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, тим більше тоді, коли фабула цього правопорушення, неправильно зазначена в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП, є недоведеним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії №R505920 від 28 квітня 2026 щодо позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Задовольняючи позов частково, суд звертає увагу, що не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною оскаржуваної постанови, оскільки ч.3 ст. 286 КАС України, згідно з якою суд при розгляді справ даної категорії наділений правом приймати рішення лише в чітко встановлених законом межах, не передбачає застосування такого способу захисту прав позивача як визнання протиправною постанови суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому необхідно стягнути судовий збір з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в розмірі 532,00 гривні, який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, п.1 ст. 247, ст. 245, 280, 289, 293 КУпАП та керуючись статтями 9, 73-74, 77, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення №R505920 від 28 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 532,00 (п`ятсот тридцять дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначена адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана