Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №460/12316/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/12316/25 пров. № А/857/47224/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Поліщук О.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення – 24 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2025 року військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила: визнати ОСОБА_1 винним у нанесенні збитків державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_1 збитки, завдані державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 698,45 грн.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення відповідної ухвали для усунення недоліків позову шляхом надання суду: позовної заяви, яка б відповідала вимогам статті 160 КАС України, в частині зазначення способу захисту порушеного права (інтересу), який узгоджується із установленими в адміністративному судочинстві способами захисту порушеного права (інтересу); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; доказів надсилання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 28.07.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.07.2025.

Позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав позивач дізнався 02.06.2025, а до суду звернувся 21.07.2025, що свідчить про порушення місячного строку звернення до суду, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений позивачем за відсутності поважних причин. Решту недоліків позовної заяви позивачем також не усунуто. Таким чином, у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заява повернуто.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що військова частина НОМЕР_1 , яка відповідно до статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» входить до структури Державної прикордонної служби України та відповідно до пункту 2 Указу, з 24.02.2022 переведена на воєнний стан і залучена разом зі Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, утворених відповідно до законів України, до забезпечення оборони України, стримування та відсічі окупаційних військ російської федерації, захисту безпеки населення та інтересів держави. Таким чином, основним завданням військової частини НОМЕР_1 під час дії воєнного стану є захист територіальної цілісності та суверенітету України.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Отже, КАС України, передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Належність такої категорії правовідносин, до спорів, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби встановлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц.

Матеріалами адміністративного позову підтверджується, що про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 02.06.2025, тобто з дня видання наказу від 02.06.2025 № 793-ОС «По особовому складу», яким сержанта ОСОБА_1 з 29.05.2025 знято з усіх видів забезпечення як такого, самовільно залишив лікувальний заклад та відсутній у місці дислокації підрозділу.

Проте, позовна заява подана до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС лише 21.07.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Зважаючи на те, що позивачем не надано до суду письмової відмови відповідача від добровільного відшкодування позивачу завданої ним матеріальної шкоди, як і не надано належних доказів отримання відповідачем претензій, строк звернення до суду обраховується з моменту видання наказу від 02.06.2025 № 793-ОС «По особовому складу», яким сержанта ОСОБА_1 з 29.05.2025 знято з усіх видів забезпечення.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що про порушення своїх прав позивач дізнався 02.06.2025, а до суду звернувся 21.07.2025, що свідчить про порушення місячного строку звернення до суду, установлено частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У позовній заяві та апеляційній скарзі, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач покликається на воєнний стан, запроваджений на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, однак належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали від волі позивача своєчасно звернутись до суду, та які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та його поновлення, не надає.

З огляду на вказане, суд першої інстанції правильно визнав такі причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

На надано таких доказів та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період пропуску і на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від 28.07.2025.

За правилами частини сьомої статті 18 КАС України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала судді про залишення позовної заяви без руху від 28.07.2025 в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету позивача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.07.2025. При цьому, із заявою про отримання копії названої ухвали у паперовій формі позивач до суду не звертався.

Відтак, з 30.07.2025 для позивача розпочався перебіг строку для усунення недоліків позову, який закінчився 08.08.2025.

Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали (24.10.2025) позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений позивачем за відсутності поважних причин.

Решту недоліків позовної заяви позивачем також не усунуто.

За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 460/12316/25 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська