Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №484/6670/25 — Миколаївський апеляційний суд

03.06.26

22-ц/812/1175/26

Справа № 484/6670/25 Головуюча у 1-й інстанції Шикеря І. А.

Провадження № 22ц/812/1175/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

3 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючої - судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ)

«Миколаївська електропостачальна компанія»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Шикері І. А. в місті Первомайську Миколаївської області о 9 годині 15 хвилині зі складанням повного судового рішення у справі

за позовом

ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про стягнення боргу за спожиті послуги з електропостачання

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку з них як співвласників заборгованості за надані послуги з електропостачання у розмірі 6 214 грн 80 коп. за період з 1 вересня 2023 року по 22 січня 2025року.

В обґрунтування позову зазначало, що квартира АДРЕСА_1 , до якої позивачем постачається для споживання електроенергія, належить відповідачам на праві спільної часткової власності.

Спожита відповідачами електроенергія у відповідності до показів електролічильника та за встановленими тарифами в повному обсязі не сплачується, внаслідок чого за адресою її постачання виникла заборгованість, яку електропостачальна організація просить стягнути з боржників у солідарному порядку як співвласників квартири.

У відзиві на позовну заяву відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частково визнали пред`явлений позов, зазначив, що кожному з них на праві спільної часткової власності належить по 1/12 частці квартири, за електропостачання якої виникла заборгованість, внаслідок чого не заперечували проти стягнення з них по 1/12 частки від суми боргу. Вказали, що право власності на ці частки набули після смерті їх батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту набуття права власності у квартирі за електропостачання якої стягується заборгованість не проживали і не проживають, так як проживають і є зареєстрованими за іншими адресами у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

На поданий відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_1 позивачем подано пояснення, з посиланням на відсутність у компанії на час подання позову даних про смерть ОСОБА_5 та необхідність усіх інших співвласників нести тягар з утримання належного їм майна.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року позовне провадження у справі за позовом ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_5 про стягнення боргу закрито, у зв`язку з його смертю до подачі позову.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року позов ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» залишено без задоволення.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з незалучення усіх учасників спірних правовідносин у їх належному процесуальному статусі, а саме співвласника квартири ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи просило його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначало, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ще одним співвласником квартири є неповнолітній ОСОБА_8 , 2010 року народження, який в силу обмеженої процесуальної правоздатності не був залучений позивачем в якості відповідача до участі у справі.

Позивач зазначав, що усі повнолітні співвласники квартири повинні брати участь в утриманні належного їм майна, зокрема, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за фактом їх постійного проживання у квартирі в спірний період, а саме з 1 вересня 2023 року по 22 січня 2025 року, що підтверджено довідкою про реєстрацію місця проживання.

За наведеного вважав висновок суду про відмову у задоволенні позову через незалучення до участі у справі неповнолітньої особи помилковим.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 27 квітня та 21 травня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 5-6), його відкрито задля споживання електроенергії за адресою: АДРЕСА_4 на ОСОБА_5 , як одного із співвласників квартири, яка починаючи з 9 листопада 2010 року в рівних частках, по частини належить на праві спільної часткової власності разом з відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.94) та після його смерті спадщину у виді частини квартири АДРЕСА_5 прийняли: по 1/12 частки - його діти відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які проживають та є зареєстрованими за іншими адресами (а.с.13, 37, 39, 72-73, 80), а також відповідачка ОСОБА_4 , яка є співвласницею квартири АДРЕСА_1 та постійно проживає у неї, але не оформила права на спадок, після смерті ОСОБА_5 (а.с.13).

Після смерті власника особового рахунку ОСОБА_5 , з метою споживання електроенергією іншими особами, але на ім`я померлого, 1 січня 2019 року оформлено договір про користування електричною енергією за цією адресою, у зв`язку зі зміною у законодавстві, та 23 липня 2020 року отримано абоненську книжку для сплати за спожиту електроенергією (а.с.5).

Статтею 714 ЦК України визначається, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Одночасно частиною 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» регламентується, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до частин 2, 4 та 9 статті 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Сам договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (пункт 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКДРСЕКП) від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ)).

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є додатком № 6 до Правил роздрібного ринку, електричної енергії за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У цьому розумінні та відповідно до статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» презюмується, що споживачем таких послуг є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

За пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ є додатковий поділ видів споживачів послуг з постачання енергії, де побутовим споживачем є індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність), який споживає електричну енергію, тобто користується електричною енергією відповідно до укладених договорів за допомогою струмоприймача (струмоприймачів) для задоволення своїх потреб, та є учасником роздрібного ринку електричної енергії з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Тому вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи, за пунктом 2.1.7 ПРРЕЕ свідчить про факт приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору).

Крім того цими Правилами врегульований порядок продовження дії договору, у разі смерті побутового споживача в порядку положень підпункті 4 пункту 2.1.8 ПРРЕЕ, де передбачена процедура звернення для укладення договору особи (спадкоємця), який повинен надати постачальнику копію довідки від нотаріуса, що підтверджує подання заяви про прийняття спадщини. При тому переважне право на укладення такого договору має право особа (спадкоємець), яка проживає за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача, та надасть документальне підтвердження місця реєстрації або довідку органів місцевого самоврядування про місце фактичного проживання за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем визначається фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Таким чином, аналізуючи наведені норми матеріального права та встановлені у суді апеляційної інстанції обставини справи, слід дійти висновку, що після смерті побутового споживача ОСОБА_5 , на якого було відкрито особовий рахунок, члени його родини та співвласники квартири АДРЕСА_5 , де знаходиться струмоприймач, уклали новий договір та отримали абонентську книжку для сплати за споживання електроенергією, а також частково сплатили витрати за спожиту ними електричну енергію, тобто продовжили дію договору на про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 , споживали її та частково оплачували.

За такого та з огляду на визначення ПРРЕЕ поняття побутового споживача, ними слід вважати осіб, що безпосередньо споживають поставлену електричну енергією для власних потреб, тобто живуть у будинку, де знаходиться струмоприймач та використовують поставлену електричну енергію для власного споживання, внаслідок чого повинні оплачувати витрати за поставлену та спожиту електроенергію, що не залежить від наявності чи відсутності у них права особистої власності чи часткової власності на будівлю, де такий струмоприймач встановлено. Тобто визначальним, у цьому розумінні, є правомірне володіння приміщенням, де встановлено струмоприймач, та споживання наданої електроенергії для власних потреб.

Тому відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» не лише власник чи співвласник, а саме той, хто з них є споживачем послуг, зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.

За положеннями пунктів 4.12, 4.19, 5.5.5 ПРРЕЕ також передбачено, що споживач електричної енергії, серед іншого, зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Плата за спожиту ним протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права, які регулюють роздрібний ринок користування електричною енергією, в тому числі взаємовідносини між постачальником, що продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, колегія суддів висновує, що за встановленими апеляційним судом обставинами справи належними споживачами за адресою: АДРЕСА_4 є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є співвласниками нерухомого майна, де встановлено струмоприймач, та за фактом зареєстрованого проживання у цій квартирі є споживачами послуг з поставленої за цією адресою електричної енергії. Внаслідок цього саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повинні своєчасно оплачувати спожиту ними електроенергію солідарно відповідно до показників приладу обліку, незалежно від належної їм частки у нерухомому майні.

Тому враховуючи, що за відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 наявна заборгованість за спожиту електроенергію за період з вересня 2023 року по січень 2025 року в розмірі 6 214 грн 80 коп. (а.с.5,6,7), сума та порядок нарахування якої не оспорюється, колегія суддів вважає за необхідне стягнути цю суму боргу на користь позивача з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Тобто саме споживач електричної енергії, яким є власник (співвласник) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує електричну енергію для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про постачання електричної енергії, має сплатити вартість спожитої електричної енергії.

Підстав для стягнення суми боргу з інших співвласників майна: залучених у справу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також не залученого у справу в якості відповідача - неповнолітнього співвласника ОСОБА_7 , оскільки власник майна повинен утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦПК України), а в цьому випадку порядок споживання наданих послуг з постачання електроенергії регулюється, як умовами договору між споживачем та постачальником послуг, так і законом, що визначає порядок споживання таких послуг індивідуальним побутовим споживачем, тобто особою, яка є належним володільцем чи власником майна, де встановлено струмоприймач, та безпосередньо споживає надану електроенергію для власних потреб відповідно до показників приладу обліку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права за неправильно встановлених ним обставин відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, задовольнивши подану апеляційну скаргу позивача частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку суму боргу в розмірі 6 214 грн 80 коп.

У задоволенні позову пред`явленого до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з огляду на задоволення позовних вимог, що пред`явлені до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та відмови у задоволенні вимог до інших відповідачів, а також часткове задоволення апеляційної скарги, слід розподілити судові витрати наступним чином: стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір сплачений за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суді апеляційної інстанції в рівних частках, в розмірі по 2 649 грн 50коп. з кожного.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішенням, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення суми боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість за спожиту електроенергію за період з вересня 2023 року по січень 2025 року в розмірі 6 214 грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» по 2 649 грн 50коп. судових витрат з кожного за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електроенергію - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О. В. Локтіонова