Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №484/1828/26 — Миколаївський апеляційний суд

02.06.26

33/812/226/26

Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 33/812/226/26 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ст. 185 КУпАП суддя Маржина Т.В.

Суддя апеляційного суду

Чебанова-Губарєва Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,

за участю секретаря – Лисишиної В.І.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянула, апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 30.03.2026 р. о 18.50 год. ОСОБА_1 знаходився в м. Первомайську по вул. Трудової Слави біля буд. № 8 та здійснив злісну непокору працівнику поліції ПОГ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Полякову А.В., а саме, під час військового стану, не пред`явив документи, що посвідчують особу, обурливо відносився до поліції та, згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» відмовився надати документи і сідати до службового автомобіля, не підкорюючись законним вимогам поліцейського під час затримання, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає що, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України, висновки суду не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, у зв`язку з чим не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Вказує на те, що судом не враховано тих обставин, що вимоги поліцейського були незаконними, оскільки працівник поліції вимагав надати документи, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», яка застосовується у випадку коли є підстави вважати, що особа перебуває у розшуку чи зникла безвісті. Разом з тим, будь яких відомостей стосовно нього за даним пунктом не має, а тому вимога поліцейського щодо пред`явлення документів була незаконною, що виключає склад правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Звертає увагу на те, що судом не повно досліджено докази у даній справі. Оскільки поліція не надала відеозапису моменту затримання та застосування спеціальних засобів, з метою приховати факту провокації та неправомірного застосування сили. А відсутність безперервного запису всієї події від моменту запинки до моменту доставлення до відділу поліції не дозволяє встановити об`єктивну істину та підтверджує відсутність злісної непокори з його боку.

Наголошує на тому, що порушено процедуру затримання, всупереч вимогам ст. 259 КУпАП протокол не складався на місці, хоча він не чинив фізичного опору, його незаконно обмежено у свободі пересування, та доставлено до відділу поліції без належних підстав.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 185 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією дій передбачених ст. 185 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 875704 від 30.03.2026 р. вбачається, що 30.03.2026 р. о 18.50 год. ОСОБА_1 знаходився в м. Первомайську по вул. Трудової Слави біля буд. № 8 та здійснив злісну непокору працівнику поліції ПОГ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Полякову А.В., а саме, під час військового стану, не пред`явив документи, що посвідчують особу, обурливо відносився до поліції та, згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» відмовився надати документи і сідати до службового автомобіля, не підкорюючись законним вимогам поліцейського під час затримання, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

Згідно вимог ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом вказаного правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної небезпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції /або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку/ при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Правопорушення повинно проявлятися у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 875704 від 30.03.2026 р., протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії АП318 № 011591 від 30.03.2026 р., рапортом ПОГ СП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Полякова А. від 30.03.2026 р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.03.2026 р.

Так, в письмових поясненнях ОСОБА_1 від 30.03.2026 р. власноручно зазначив, що 30.03.2026 р. він йшов по вул. Трудової Слави біля буд. 8, де о 18.50 год. під`їхала патрульна машина, з якої вийшли двоє працівників ТЦК, один представився та показав посвідчення. Вимагали персональні дані для перевірки військово-облікових документів. Він сказав їм, що вони повинні бути уповноваженими особами, на що вони запропонували поспілкуватися з поліцейськими. Далі підійшов поліцейський ОСОБА_2 , показав посвідчення в чохлі лише з однієї сторони. Він вимагав згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» його військово-облікові документи, на що він запитав, чому саме за ч. 2, а не ч. 1 ст. 32 вказаного Закону. Також зазначив, що з даною вимогою працівника поліції ОСОБА_3 він не згоден, вважає її безпідставною та такою, яка порушує закони громадянина, а саме Конституцію України, якою передбачено захист його прав. Вважає, що у працівника поліції та ТЦК не було підстав для перевірки та встановлення його особи. З даним правопорушенням не згоден, оскільки був незаконно затриманий та на нього одягнено кайдани ОСОБА_2 . Він був доставлений в кайданах до Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області для складання протоколу затримання відносно нього. Кайдани зняли біля відділу поліції.

Крім того, під час судового засідання в місцевому суді ОСОБА_1 зазначив, що своєї вини не визнає та пояснив, що він дійсно відмовився на вимогу працівника поліції надати свої анкетні дані та пред`явити військово-облікові документи, оскільки вважає, що така вимога поліцейського була незаконною, так як він виключений з військового обліку, не мав при собі документів, опори він не чинив. Відеозапис за фактом вимоги працівника поліції не надали. Вважає, що було перевищення службових повноважень та його незаконно затримали.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дослідив всі докази у справі, проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 особисто зазначив, що він дійсно відмовився надати працівнику Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 документи, пояснивши, що той просить в нього документи на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», це є неправильним, оскільки повинен просити на підставі ч. 1 ст. 32 цього ж Закону.

У даному випадку дії працівників поліції відповідали вимогам закону. Порушень, які б могли бути підставою для визнання недопустимими доказами протоколу про адміністративне правопорушення та інших складених ними документів, працівниками поліції не допущено.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що поліцейський - це посадова особа, яка діє в межах наданих йому повноважень та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 р. № 1395 та інших законодавчих актів, які регламентують діяльність поліції.

В даному випадку діє імператив презумпції правоти поліцейського, тобто при виконанні службового обов`язку поліцейський діє завідомо правомірно, в межах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч доводів апеляційної скарги, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які б давали підстави вважати, що працівники поліції були упередженим при складанні даних матеріалів, або діяли у непередбачений законом спосіб.

Таким чином, достовірність даних, наявних в матеріалах провадження, перевірені в судовому засіданні апеляційного суду, а тому в даному випадку, місцевий суд відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про невірну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи не знайшли свого підтвердження та є власним баченням апелянта того, що сталося.

Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.

За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 квітня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва