Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №459/3502/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/3502/25 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновська Ю.Д.

Провадження № 22-ц/811/546/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чернявського Руслана Івановича на ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 05 лютого 2026 року в складі судді Дем`яновської Ю.Д. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 459/3502/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , -

встановив:

У жовтні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Шептицьким міським судом Львівської області 06.10.2025 у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його скасування.

Заява обґрунтована тим, що 06.10.2025 Шептицьким міським судом Львівської області видано судовий наказ по цивільній справі № 459/3502/25 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Вважає, що вищевказаний судовий наказ необхідно переглянути за нововиявленими обставинами, які не були відомі суду на час його видачі, оскільки у колишнього подружжя, окрім доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої цим же судом 02.10.2025 видано судовий наказ про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що дані обставини є істотними та впливають на розгляд даної справи.

В свою чергу, суд в наказному провадженні розглядає питання щодо стягнення аліментів за умови якщо така вимога не пов`язана з необхідністю залучення заінтересованих осіб, а в даному випадку, на його думку, необхідно було залучити в якості іншої заінтересованої особи неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої також є заявниця ОСОБА_2 , яка подала дві окремих заяви до Шептицького міського суду щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу) батька дітей щомісяця, що є порушенням норми ст. 161 ЦПК України, за приписами якої стягнення аліментів на двох дітей не може перевищувати 1/3 частки від його сукупного доходу.

Окрім цього, зазначав, що заявниця проживає окремо від дітей, оскільки з лютого 2023 року виїхала за кордон та проживає в Канаді по даний час, діти на утриманні матері не знаходяться і залишились проживати в Україні. З огляду на наведене, просив заяву задовольнити .

Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 05 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Шептицьким міським судом Львівської області 06.10.2025 у справі №459/3502/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 – відмовлено.

Ухвалу оскаржив заявник ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якого подав адвокат Чернявський Р.І., вважає таку незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги покликається на те, що у колишнього подружжя є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 вересня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з двома окремими заявами про видачу судових наказів про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь заявника на утримання як однієї дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 так і другої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 жовтня 2025 року Шептицький міський суд видав судовий наказ по справі №459/3461/25, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), в той час як за судовим наказом аліменти можна стягувати лише у чітко визначених розмірах: на одну дитину - 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох дітей і більше – 1/2 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку; у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Апелянт вважає, що судовий наказ є немотивованим судовим рішенням і процедура видачі не передбачає будь якої перевірки наведених у заяві про видачу судового наказу обставин, однак заява про його видачу за формою і змістом повинна відповідати вимогам закону, зокрема містити правдиві відомості щодо вимоги, за якою може бути видано судовий наказ.

Обґрунтовуючи підстави для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, заявник ОСОБА_1 посилається на існування обставин, які не були повідомлені стягувачкою ОСОБА_2 при зверненні до суду та які впливають на її право на одержання від нього аліментів на утримання дитини, а саме, що у шлюбі вони мають двох неповнолітніх дітей та діти проживають і зареєстровані окремо від матері, зареєстровані з батьком, так як стягувачка проживає за кордоном у Канаді з 2023 року.

Наголошує, що стягувачка звертаючись із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, діяла недобросовісно та всупереч вимогам ЦПК України, не вказала про наявність двох спільних неповнолітніх дітей, а звернулась до суду з окремими заявами.

Просить скасувати ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 05 лютого 2026 року та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати судовий наказ, виданий Шептицьким міським судом Львівської області від 06.10.2025 року у справі №459/3502/25 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 02 червня 2026 року не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суд першої інстанції виходив з того, що зазначені боржником ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими в контексті положень ст.423 ЦПК України, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу. Натомість, суд звернув увагу на те, що заявник не позбавлений можливості захистити свої права шляхом подання відповідного позову про зменшення розміру аліментів.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 30.04.2024, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

В період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі, в них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАЦС Червоноградського міського управління юстиції Львівської області та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом ДРАЦС реєстраційної служби Червоноградського міського управління юстиції у Львівській області, відповідно.

Шептицьким міським судом Львівської області 02.10.2025 видано судовий наказ у справі № 459/3461/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Також, 06.10.2025 цим же судом видано судовий наказ у справі №459/3502/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади № 2024/009413759 від 06.08.2024.

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією її паспорта серії НОМЕР_3 .

Діти сторін у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2025/015372629 від 20.10.2025 та № 2025/015391422 від 20.10.2025, відповідно.

Згідно із ст. 51 Конституції України, статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 170 ЦПК України визначено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

В свою чергу, частиною першою статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).

Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №345/1362/20, провадження № 61-8675св21).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20, пункт 6.38).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу VЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20, провадження № 61-15179св20).

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України", від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22).

ОСОБА_1 мотивував вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наявністю судового наказу від 02.10.2025 року у справі 459/3461/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими обставинами в розумінні положень пункту 1 частини другої статті423 ЦПК України.

Суд правильно зазначив, що за таких обставин, у випадку незгоди з судовим наказом, боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК України).

Судова колегія зауважує, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Судовий наказ про стягнення аліментів на одну дитину (у розмірі 1/4 частки доходу) видається в наказному провадженні на підставі заяви того з батьків, з ким проживає дитина. Тобто, законний розмір аліментів залежить від кількості дітей, однак наказ видається на підставі заяви одного з батьків.

Звернувшись до суду із заявою про видачу судового наказу на кожну дитину окремо, заявниця скористалась наданим їй законним правом на отримання аліментів для кожної дитини з якою проживає.

Разом з тим, якщо боржник не згідний з розміром аліментів, стягнутих за двома судовими наказами на двох дітей від одного шлюбу, розмір аліментів може бути змінений (зменшений) саме в позовному провадженні, а не у спосіб перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами. Сам факт видачі судового наказу на одну дитину не є нововиявленою обставиною, оскільки це стандартна процедура, передбачена законом. Нововиявленою обставиною може бути лише певний істотний факт, який існував раніше, але не був і не міг бути відомим ні стягувачу та боржнику, ні суду.

Встановивши, що наведена заявником обставина не є нововиявленою в розумінні статті 423 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Шептицького міського суду Львівської області від 06 жовтня 2025 року.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а апеляційна скарга є необґрунтованою, тому у її задоволенні слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючисьст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чернявського Руслана Івановича залишити без задоволення.

Ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 05 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 02 червня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк