Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №461/1998/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/1998/26 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 33/811/765/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участі захисника Колеснікова В.В., представника Львівської митниці Державної митної служби України Сліпенка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Зирянова О.Ю. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 16 квітня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України – закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом про порушення митних правил та відповідного подання митного органу, 22.12.2025 у відділ митного оформлення № 1 митного поста «Львів - північний» Львівської митниці керівником ТОВ «ФАРМАСЕЛ» ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ 25UA209230122587U4 на:

- товар № 1 «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що складаються зі змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не в аерозольній упаковці, не містить озойноруйнуючих речовин та фторованих парникових газів: «Tivargin-N», solution for infusion, 42 mg/ml, 100 ml in bottle №10/ «Тіваргін-Н», розчин для інфузій, 1 мл розчину містить 42 мг аргініну гідрохлориду (у 100 мл міститься 20 ммоль аргініну та 20 ммоль хлоридів), по 100 мл в флаконі, по десять флаконів у коробці (серія T081125) в кількості 1932 коробок. Дата виробництва 06.11.25. Термін придатності - 12.2027. Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб UA/19033/01/01 дійсне до 28.10.26. «Tivargin-N», solution for infusion, 42 mg/ml, 100 ml in bottle №1/Тіваргін-Н, розчин для інфузій, 1 мл розчину містить 42 мг аргініну гідрохлориду (у 100 мл міститься 20 ммоль аргініну та 20 ммоль хлоридів), по 100 мл в флаконі, по одному флакону в пачці з картону (серія T081125-1) в кількості 21 360 пачок. Дата виробництва 06.11.25 Термін придатності 12.2027. Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб UA/19033/01/01 дійсне до 28.10.26. Виробник: нерозфасований продукт, первинна упаковка, вторинна упаковка, контроль «VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY, випуск серії ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Торгівельна марка: Nikopharm. Країна виробництва: GR (Греція);

- товар № 2 «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що складаються зі змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не в аерозольній упаковці, не містить озойноруйнуючих речовин та фторованих парникових газів: «Levocin-N», solution for infusion, 500mg/100ml 100 ml in bottle №1/Левоцин-Н, розчин для інфузій, 100 мл розчину містять левофлоксацину 500 мг, по 100 мл в флаконі, по одному флакону в пачці з картону (серія 031025) в кількості 36 260 пачок. Дата виробництва 01.10.2025. Термін придатності 11.2028. Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб UA/12842/01/01, термін дії безстроковий. Виробник: нерозфасований продукт, первинна упаковка, вторинна упаковка, контроль «VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY, випуск серії ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Торгівельна марка:Nikopharm. Країна виробництва: GR (Греція).

Відповідно до графи 47 митної декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230122587U4 вказано ставку податку на додану вартість 7 % на підставі статті 193 Податкового кодексу України (7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів).

Як підставу для застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до Львівської митниці надані реєстраційні посвідчення № UA/19033/01/01 та № UA/12842/01/01 відповідно до яких виробниками зазначені: «VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна).

Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України та митного оформлення зазначених лікарських засобів Львівською митницею Держмитслужби на адресу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками направлено лист від 25.12.2025 № 7.4-1/20-01/6/32106 про надання інформації.

Відповідно до інформації, наданої листом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 29.12.2025 № 13879-1.1/2.3/17-25 (вх. митниці від 29.12.2025 № 46568/6-20) встановлено, що випуск серії лікарського засобу проводиться виключно один раз і тільки Уповноваженою особою виробника, відповідального за випуск серії, у відповідності до реєстраційного посвідчення/ досьє. Для лікарських засобів «ТІВАРГІН-Н» та «ЛЕВОЦИН-Н» випуск серії може бути проведений тільки Уповноваженою особою ТОВ «ФАРМАСЕЛ», яка внесена до ліцензії на виробництво.

Таким чином, надані до митного оформлення сертифікати якості, видані виробником «ВІОСЕР» С.А. ПАРЕНТЕРАЛ СОЛЮШН ІНІСТРІ (Греція) на лікарські засоби: «Тіваргін-Н», розчин для інфузій, по 100 мл., в флаконі, по десять флаконів у коробці (серія Т081125); «Тіваргін-Н», розчин для інфузій, по 100 мл., в флаконі, по десять флаконів у коробці (серія Т081125-1); «Левоцин-Н», розчин для інфузій, по 100 мл., в флаконі, по десять флаконів у коробці (серія 031025), не відповідають вимогам чинного законодавства, реєстраційних посвідчень № UA/19033/01/01, № UA/12842/01/01 та реєстраційних досьє на дані лікарські засоби.

Подані до митного оформлення як підставу для застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7% реєстраційні посвідчення № UA/19033/01/01, № UA/12842/01/01 поширюються на готовий лікарський засіб «ТІВАРГІН-Н», та «ЛЕВОЦИН-Н» для виробництва якого передбачена обов`язкова участь обох виробників, а саме: «VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна).

Сертифікати якості, які супроводжують товар, видані виробником «VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція), містять інформацію про випуск серії для постачання/експорту виключно від грецького виробника, проте не містить інформації щодо випуску серії виробником ТОВ «ФАРМАСЕЛ».

Нормами статей 9 та 20 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (далі – Закон) визначено, що на території України допускаються до застосування та можуть реалізовуватися лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених законом.

Державна реєстрація готового лікарського засобу – процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства з метою допуску лікарського засобу до медичного застосування в Україні та внесення його до Державного реєстру лікарських засобів України, згідно з підпунктом 16 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.08.2005 № 426 (далі – Порядок).

Відповідно до Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 411 Державний реєстр лікарських засобів містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні.

Згідно з підпунктом 54 пункту 1 розділу ІІ Порядку, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат) – документ, у якому міститься інформація про лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат), зареєстрований в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні лікарські засоби. Готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування, згідно зі статтею 2 Закону.

Відповідно до пункту 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929, виробництво лікарських засобів (промислове) – діяльність, пов`язана із серійним випуском лікарських засобів, яка включає в себе всі або хоча б одну з операцій щодо технологічного процесу, контролю якості, видачі дозволу на випуск, а також закупівлею матеріалів і продукції, зберіганням, оптовою торгівлею (дистрибуцією) лікарських засобів власного виробництва. Жодна серія готової продукції не може бути дозволена для продажу, постачання або розміщення на ринку до того, як Уповноважена особа виробника засвідчить її відповідність вимогам реєстраційного досьє та ліцензії на виробництво, шляхом сертифікації Уповноваженою особою та випуску серії готового лікарського засобу, згідно з чинним законодавством України. Лікарський засіб, який не пройшов стадію сертифікації (випуску серії) Уповноваженою особою – не є готовим лікарським засобом, призначеним для роздрібної торгівлі, і може розглядатися лише як проміжна продукція або продукт незавершеного виробництва.

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України встановлені ставки податку від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Отже, операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі лікарські засоби:

- дозволені для виробництва і застосуванню в Україні;

- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.

У разі якщо при ввезенні на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, їх ввезення на митну територію України оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Відповідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці від 30.12.2025 № 15-02/15-01/56524 товар: «лікарські засоби» заявлений до митного оформлення за митною декларацією типу ІМ40ДЕ 25UA209230122587U4 підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%.

Різниця сум митних платежів становить нарахованих за ІМ40ДЕ 25UA209230122587U4 за ставкою ПДВ 20% та задекларованих за ставкою ПДВ 7% становить 815 579, 67 грн. (по товару № 1 в сумі 415 345,77 грн., по товару № 2 в сумі 400 233,90 гривень).

Норми ст. 257 Митного кодексу України визначають, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексу України оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларантом вносяться до митної декларації відомості про товари, його найменування, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний:

- здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України;

- надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

- у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Згідно норм ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 265 Митного кодексу України декларантом має право виступати: особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму).

Відповідно до пункту 63-2 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України, утримувач митного режиму – особа, яка здійснює декларування від власного імені (у разі, якщо декларування здійснюється самостійно або прямим митним представником), або особа, в інтересах якої здійснюється декларування (у разі, якщо декларування здійснюється непрямим митним представником).

Відповідно до вимог частини 4 статті 266 Митного кодексу України, у разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов`язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.

Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», для інформації за кодом «1001» зазначається односимвольний код, що відображає статус особи, яка подає митну декларацію, яких може приймати значення: «1» – декларант, який самостійно, у власних інтересах та від власного імені здійснює декларування; «2» – прямий представник; «3» – непрямий представник.

Відповідно до інформації, які міститься у графі 44 митної декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230122587U4 (код 1001 – Статус особи, яка подає митну декларацію) заявлено значення «1», яке свідчить про те, що декларування здійснено відповідно до пункту 1 частини 1 статті 265 Митного кодексу України, а особа яка подала митну декларацію має статус утримувача митного режиму.

Декларування товару здійснено керівником ТОВ «ФАРМАСЕЛ» ОСОБА_1 , про що і зазначено у графах 14, 44, 54 вказаної митної декларації.

24.12.2025 Львівською митницею отримано лист ТОВ «ФАРМАСЕЛ» від 24.12.2025 № 24/5 (вх. митниці 46080/13-20) у якому керівник підприємства ОСОБА_1 , відмовився прибути до Львівської митниці.

Відповідно до частини другої статті 459 Митного кодексу України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з пунктом 43 частини першої статті 4 Митного кодексу України, посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, митний орган вважає, що керівник ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (код ЄДРПОУ 36705378) ОСОБА_1 , будучи утримувачем митного режиму, вчинив протиправні дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 815 579,67 гривень.

Зазначені дії кваліфіковано митним органом як порушення митних правил, передбачене ст. 485 МКУ.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, представник Львівської митниці Зирянов О.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 16 квітня 2026 року скасувати; постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накласти стягнення у виді 50-150% від несплаченої суми митних платежів, яка складає від 407 789, 84 грн. до 1 223 369, 51 грн.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови Галицьким районним судом м.Львова не взято до уваги і не надано належної правової оцінки тому, що позиція митниці щодо наявності вини у діях гр. ОСОБА_1 Керівника ТОВ «ФАРМАСЕЛ», побудована з урахуванням інформації, наданої листом Держлікслужби від 29.12.2025 №13879-1.1/2.3/ 17-25, через призму позиції Державної податкової служби України, наведеної у листі від 28.02.2024 № 2398/7/99-00-21-03-02-07. Зокрема: «Операції з постачання на митній території України та або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі лікарські засоби: - дозволені для виробництва і застосуванню в У країні; внесено до Державного реєстру лікарських засобів.

Оскільки відомості стосовно лікарського засобу з торгівельним найменуванням «ТІВАРГІН-Н», виробником якого виступає виключно VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) в Державному реєстрі лікарських засобів України відсутні, при його митному оформленні повинно було сплачувати податок на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

В той же час, митниця не ставить під сумнів те, що: - лікарській засіб за наведеною вище митною декларацією відповідає своїм фармакологічним властивостям; код товару за УКТ ЗЕД відповідає заявлених у митних деклараціях, однак спосіб їх митного оформлення, з поданням митному органу відповідних товаросупровідних документів, за заниженою ставкою податку на додану вартість (790), визначеною нормами ст. 193 Податкового кодексу України, повинен відповідати інформації про лікарський засіб, зазначеної у Державному реєстрі лікарських засобів України (участь обох виробників, а саме: VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна).

Представник Львівської митниці Сліпенко С.В. підтримав подану апеляційну скаргу просив задоволити.

Захисник Колесніков В.В., який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заперечив, просили постанову судді залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, властивих суб`єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Відтак, підставою для складання протоколу про порушення митних правил є наявність усіх ознак складу правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 815 579, 67 грн.

Як встановлено судом першої інстанції 22.12.2025 ОСОБА_1 , в інтересах ТОВ «ФАРМАСЕЛ» подано митну декларацію 25UA209230122587U4.

Відповідно до митної декларації 25UA209230122587U4 та наданих документів, вантажовідправником/експортером товару виступає компанія – «VIOSER S.A. PARETERAL SOLUTIONS INDUSRTY» Greece, вантажоодержувач - ТОВ «ФАРМАСЕЛ», Україна.

У графі 47 митної декларації 25UA209230122587U4 декларантом вказано вид підрахунку податків 020, основа нарахування 3194967.52, ставка 0% та 029, основа нарахування 3194967.52, ставка 7%.

Підставою для застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до Львівської митниці надані реєстраційні посвідчення № UA/19033/01/01 та № UA/12842/01/01 відповідно до яких виробниками зазначені: «VIOSER» S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна).

За твердженнями листа-відповіді Держлікслужби від 29.12.2025 року №13879-1.1/2.3/17-25 на запит Держмитслужби від 25.12.2025 року №7.4-1/20-01/6/32106: «реєстраційні посвідчення №UA/19033/01/01 та № UA/12842/01/01 поширюються на лікарські засобі ТІВАРГІН-Н та ЛЕВОЦИН-Н, відповідно для виробництва яких передбачена обов`язкова участь обох виробників, зазначених у матеріалах реєстраційного досьє: ВІОСЕР С.А. ПАРЕНТЕРАЛ СОЛЮШНС ІНДІСТРІ (Греція) і ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна)», «дії компанії ВІОСЕР С.А. ПАРЕНТЕРАЛ СОЛЮШНС ІНДІСТРІ (Греція) суперечать матеріалам реєстраційних досьє на лікарські засоби ТІВАРГІН-Н (РП № UA/19033/01/01) та ЛЕВОЦИН-Н (РП № UA/12842/01/01), де зазначено, що виробник ВІОСЕР С.А. ПАРЕНТЕРАЛ СОЛЮШНС ІНДІСТРІ (Греція) відповідальний тільки за такі стадії: нерозфасований продукт, первинна упаковка, вторинна упаковка, контроль – і не є відповідальним виробником за випуск серії»,

«надані до митного оформлення сертифікат якості, видані виробником ВІОСЕР С.А. ПАРЕНТЕРАЛ СОЛЮШНС ІНДІСТРІ (Греція) на лікарські засоби: Тіваргін-Н, розчин для інфузій, по 100 мл в флаконі, по десять флаконів у коробці (серія Т081125), Тіваргін-Н, розчин для інфузій, по 100 мл в флаконі, по десять флаконів у коробці (серія Т081125-1), Левоцин-Н-Н, розчин для інфузій, по 100 мл в флаконі, по одному флакону в пачці (серія 031025) не відповідають вимогам чинного законодавства, реєстраційних посвідчень № UA/19033/01/01 та № UA/12842/01/01 та реєстраційних досьє на дані лікарські засоби».

У протоколі вказано, що гр. ОСОБА_1 «вчинив протиправні дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 815 579,67 гривень».

Посадова особа митниці вважає, що декларант безпідставно зазначив у графі 47 митної декларації ставку ПДВ у розмірі 7%, яка передбачена пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кількість виробників, виробничі стадії, ланцюги постачання тощо не мають жодного значення для визначення розміру ставки ПДВ, оскільки відповідно до ст. 193.1. ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків - по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, для застосування розміру ставки ПДВ - 7 відсотків визначальним є лише два фактори: лікарський засіб має бути дозволеним для виробництва і застосування в Україні та внесеним до Державного реєстру лікарських засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом встановлено, що лікарські засоби ТІВАРГІН-Н та ЛЕВОЦИН-Н пройшли процедуру державної реєстрації, на них видані реєстраційні посвідчення UA/19033/01/01 та UA/12842/01/01, які свідчать, що відомості про ці лікарські засоби внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати те, що остаточно упакований лікарський засіб є «проміжною продукцією» (intermediate product), оскільки такою є «частково оброблена сировина, яка має пройти наступні виробничі етапи до того, як вона стане нерозфасованою продукцією» (див. «Терміни та визначення понять» Настанови МОЗ СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2020 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика», затвердженої наказом МОЗ від 16.02.2009 року №95).

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил, відсутність «випуску серії» лікарського засобу свідчить, що він не має статусу готового лікарського засобу, призначеного для роздрібної торгівлі, і може розглядатись лише як проміжна продукція або продукт незавершеного виробництва.

Однак, такі твердження не впливають на застосування пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України, оскільки ставка ПДВ у розмірі 7% передбачена для операцій з ввезення на митну територію лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів. Окрім того, твердження про те, що лікарський засіб не є готовим лікарським препаратом, є проміжною продукцію або продуктом незавершеного виробництва, є недостовірними та спростовуються матеріалами справи.

Відтак, відсутність «випуску серії» на момент митного оформлення відповідає вимогам технічного регламенту із виготовлення лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ від 08.11.2024 року №1883 і не свідчить про те, що товар не є готовим лікарським засобом («проміжною продукцією», тощо).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Держлікслужба на листи якої покликається митний орган не наділена повноваженнями у сфері державної реєстрації лікарських засобів, за фактом якої лікарський засіб є дозволеним для виробництва і застосування в Україні та відомості про який вносяться до Державного реєстру лікарських засобів; а також не є держателем або адміністратором Державного реєстру, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні.

Органом, який приймає рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, на підставі якого видається реєстраційне посвідчення та вносяться відомості до Державного реєстру лікарських засобів є Міністерство охорони здоров`я України. Згідно ст. 9-3 Закону № 123/96- ВР держателем Державного реєстру лікарських засобів також є МОЗ України.

Згідно з п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2005 року №376, пп. 3, 6 Розділу І, п. 2 розділу II Порядку ведення Державного реєстру лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ від 08.05.2014 року №314) Державний експертний центр МОЗ України»здійснює державну експертизу реєстраційного досьє на лікарські засоби, а також є адміністратором Державного реєстру лікарських засобів, що забезпечує доступ до інформаційного фонду Державного реєстру на офіційному веб-сайті Державного реєстру, забезпечує надходження інформації про лікарські засоби до еталонного фонду Державного реєстру і його збереження.

Відтак, МОЗ України та ДП «ДЕЦ МОЗ України» є органами із питань, які мають повноваження для визначення відповідності лікарського засобу умовам, передбачених пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, митний представник ТОВ «Фармасел» надавав митниці достовірні відомості щодо умов договору, ваги, кількості, країну походження, відправника/одержувача, відомості для правильного визначення УКТЗЕД та митної вартості, а також документи, які їх містили (договір, інвойси, пакувальні листи, транспортні накладні, сертифікати якості, страхові сертифікати, тощо).

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 як керівник ТОВ «ФАРМАСЕЛ» діяв правомірно, надав митниці усі відомості та документи, які були необхідними, зокрема для визначення митної вартості, коду товару тощо, і які не містили неправдивих відомостей, заявив ставку ПДВ 7% на підставі пп. «в» п.193.1 ст. 193 ПК України за відсутності підстав вважати, що така норма не поширюються на лікарський засіб, який держава дозволила для виробництва і використання в Україні, та відомості про який внесла до Державного реєстру лікарських засобів.

За наведеного, досліджені в суді першої інстанції обставини, які перевірені в ході апеляційного розгляду, дозволяють суду апеляційної інстанції дійти висновку про те, що в суді першої інстанції були досліджені всі обставини справи та надана їм належна оцінка, зокрема стосовно відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Таким чином, наявні матеріали справи не доводять наявність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення порушення митних правил.

Наведені обставини в сукупності свідчать про відсутність мотиву у ОСОБА_1 на вчинення відповідного інкримінованого правопорушення, оскільки в ході розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зміни їх розміру.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 485 МК України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема в судовому засіданні не знайшло підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у формі прямого умислу.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 16 квітня 2026 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України - закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін, апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби України Зирянова О.Ю. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Урдюк