Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №545/1341/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1984/26

Єдиний унікальний № 545/1341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарісудовихзасідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеногопозовногопровадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

26.03.2026 р. представник ТОВ "Споживчий Центр" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №28.08.2025-100001320 від 28.08.2025 р. у розмірі 18 000 грн., та сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 28.08.2025 р. між сторонами укладено електронний кредитний договір№28.08.2025-100001320, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн шляхом переказу на банківську картку позичальника, строком кредитування 140 днів, тобто до 14.01.2026 р.; з фіксованою процентною ставкою – 1% та відповідними платежами передбаченими умовами договору.

Посилаючись на те, що відповідач отримавши кредитні кошти не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 18 000,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованість за кредитом – 5000 грн., простроченої заборгованість за нарахованими процентами – 7 000 грн, комісії за надання кредиту – 1 000,00 грн, відсотками нарахованими по ст.625 ЦК України – 5 000 грн, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 30.03.2026 дану справу за підсудністю направлено до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.04.2026 р., для розгляду справи №545/1341/26 визначено головуючого суддю Павлова В.Г.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.04.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи положення ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

ІV. Норми права, що підлягають застосуванню:

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

V. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

28.08.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №28.08.2025-100001320. Оферта на укладення договору та відповідна заявка підписані електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля) – Е445, що підтверджується відповіддю про прийняття пропозиції (акцепт) /а.с. 22-28/.

За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний позичальником.

Кредит надано строком на 140 днів, тобто до 14.01.2026 р. зі стандартною процентною ставкою 1% в день. Також погоджено комісію за надання кредиту 20 % від суми кредиту, яка становить 1 000,00 грн.

28.08.2025 р. о 13:39:40 ТОВ «Споживчий Центр» перерахував на вказаний відповідачем рахунок кошти в сумі 5000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні плтіжні рішення», номер транзакції у системі iPay.ua – 846173391, призначення платежу видача за договором №28.08.2025-100001320 /а.с.35/.

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить – 18 000 грн., яка складається з основного боргу – 5000 грн, процентів – 7 000 грн, комісії за надання кредиту – 1 000 грн, відсотками нарахованими по ст.625 ЦК України – 5 000 грн, проценти по кредиту нараховувалися за період з 28.08.2025 по 14.01.2026 р.р. /а.с. 18-19 зв/.

VI. Оцінка Суду.

Судом установлено, що 28.08.2025 р. ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом підписання його відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором Е445, що узгоджується із вимогами ст.ст.6,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору 28.08.2025 р. відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок відповідача за допомогою транзакції в системі iPay.ua – 846173391.

Зі змісту заяви про акцепт публічної пропозиції на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 28.08.2025 слідує, що відповідач ОСОБА_1 погодився з тим, що анкета-заява разом з акцептом оферти на укладання угоди про надання кредиту становлять кредитний договір, відповідач ознайомлений з зазначеними документами, що включає основні умови кредитування та електронним підписом надав згоду з його умовами, у зв`язку з чим суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором грошові кошти, шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором позики не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позикодавця ТОВ "Споживчий центр" суму позики в розмірі 12 000 грн., яка складається з тіла 5 000 грн та відсотків 7 000 грн за користування кредитними коштами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії пов`язаної з надання кредиту у розмірі 1 000 грн є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ "Споживчий центр" не зазначило та не надало належних та допустимих доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

За таких обставин, зважаючи на те, що нарахування комісій за надання кредиту, які не є окремими послугами в розумінні законодавства про споживче кредитування, є порушенням прав споживача та вимог закону, тому така стягненню не підлягає.

Щодо нарахування відсотків у відповідності до ст.625 ЦК України у розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає, що п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) відсотків у відповідності до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії судового процесу. Проте, згідно з ч.4 цієї ж статті, суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це рішення суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Хоча відповідач ОСОБА_1 формально визнав позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» у повному обсязі (включаючи комісію та нараховані відсотки за ст. 625 ЦК України), таке визнання в цій частині прямо суперечить імперативним нормам чинного законодавства України, а саме: Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, які забороняють подібні нарахування у сфері мікрокредитування та в період дії воєнного стану.

Оскільки визнання позову в цій частині є протиправним та призведе до стягнення коштів, нарахованих у порушення закону, суд не приймає визнання позову відповідача в частині стягнення комісії та відсотків за ст. 625 ЦК України, та доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні цих вимог, попри позицію самого відповідача.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 12 000 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотків). У частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією та відсотками у відповідності до ст.625 ЦК України позовна заява задоволенню не підлягає.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (66,7%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 775,80 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" заборгованість за кредитним договором №28.08.2025-100001320 від 28.08.2025 р. в розмірі - 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" - 1 775 (одна тисяча сімсот сімдесят пять) грн 80 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр", код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, буд. 133 «А», м. Київ, 01032.

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов