Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №688/1686/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1686/26

№ 3/688/476/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2026 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Н. Л., з участю секретаря Березюк Н. А., Роговського Т. І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634389 від 07.04.2026 7 квітня 2026 о 12:53 ОСОБА_1 на дорозі між с. Траулином та с. Савичами повторно протягом року керував транспортним засобом ГАЗ 3110, днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.05.2025 та 12.11.2025 та постановою адміністративного правопорушення за частиною 4 статті 126 від 24.06.2025, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що у вказаний час керував транспортним засобом, будучи при цьому позбавленим права керування транспортними засобами, вказав що після даної зупинки його поліцейськими транспортним засобом більше не керував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Суддею встановлено, що в провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа № 688/1999/26 у кримінальному провадженні № 12026244000000436 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 КК України, за фактом керування 07.04.2026 транспортним засобом марки «ГАЗ» моделі «3110» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Отже, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , є ідентичною тій, що вказана у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634389 від 07.04.2026.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Виходячи з принципу верховенства права, суд застосовує практику Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Сергій Золотухін проти Росії», «Ігор Тарасов проти України» було встановлено порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з притягненням осіб до кримінальної відповідальності після накладення на останніх адміністративного стягнення фактично за те саме діяння. ЄСПЛ констатував, що стаття 4 Протоколу № 7 слід розуміти як заборону переслідування або судового розгляду іншого «правопорушення», якщо воно виникає з ідентичних фактів або фактів, однакових по суті.

У справі «Сергій Золотухін проти Росії» Суд розглядав існуючі підходи до тлумачення принципу ne bis in idem та дійшов висновку, що статтю 4 Протоколу № 7 слід розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або по суті одних і тих самих фактів. Суд зазначив, що важливо було зосередитися на тих фактах справи, які складають сукупність конкретних фактичних обставин стосовно одного й того ж обвинуваченого, та нерозривно пов`язані між собою у часі та просторі, існування яких мало бути доведено з метою засудження або порушення кримінальної справи. Суд зазначив, що обидва провадження на національному рівні стосувалися поведінки заявника в одному й тому ж місці в один і той же проміжок часу та дійшов висновку, що факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, та що оцінка національних судів другого провадження по суті стосувалася тих самих фактів, що досліджувалися і у першому провадженні. Варто зазначити, що у цій справі районний суд не дійшов висновку про те, що друге провадження суперечило принципу ne bis in idem, відхиливши доводи заявника на тій підставі, що перша справа стосувалася іншого виду відповідальності. Такий висновок відповідав діючим процесуальним нормам національного законодавства, які не передбачали підстав для закриття кримінальної справи у випадку, якщо мало місце попереднє притягнення до відповідальності за, по суті, аналогічне адміністративне правопорушення. Проте, відповідно до положень Конвенції, обидва провадження були кримінальними з огляду на наведені вище підстави і з цього випливає, що національні органи влади продублювали кримінальні провадження, які стосувалися одних і тих самих фактів, у порушення принципу ne bis in idem.

Розглядаючи справу «А та Б проти Норвегії», Велика палата ЄСПЛ уточнила, що принцип non bis in idem не буде порушений, якщо два провадження (наприклад, адміністративне і кримінальне, податкове і кримінальне тощо) утворюють єдине ціле, а не дублюються (для цього вони повинні бути «досить тісно пов`язані за суттю та в часі»).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

За таких обставин, враховуючи пред`явлення обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачення у кримінальному провадженні по тому самому факту, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи наведене та керуючись 253, 284 КУпАП, ст. 214 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Н.Л. Стаднічук