Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №560/9284/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9284/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

03 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного судувід 23 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.03.2025 № 5867 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нові, якими у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено змісту оскаржуваного рішення та не встановлено, що його прийнято у спосіб та у відповідності до затвердженого додатку №4 в чинній редакції до Порядку №1165. Місцевий суд не надав оцінки коду податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, разом із тим рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є лише службовою діяльністю працівників податкового органу та безпосередньо не порушує права та інтереси позивача

Крім того, на думку апелянта позовна вимога про зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників є передчасною та неналежним способом захисту.

19 січня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого, позивач просить рішення від 01.12.2025 та додаткове рішення від 23.12.2025 Хмельницького окружного адміністративного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області без задоволення.

05 травня 2026 року від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшли додаткові пояснення у справі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 42586426, основним видом економічної діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

27.03.2025 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 5867 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «СТВ-ВАРГА» критеріям ризиковості платника податку.

У тексті означеного рішення зазначається, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про: відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначений у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено про операції з придбання у період здійснення господарської операції з 01.10.2024 по 27.03.2025, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 1701991000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43391840.

Вважаючи рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.03.2025 № 5867 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "СТВ-ВАРГА" критеріям ризиковості протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 Порядку № 1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Виходячи з аналізу оскаржуваного рішення, а також наданих до матеріалів справи документів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаним контрагентом, не наведено у зв`язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідність підприємства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено їх застосування.

При цьому, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних врахувала виключно відомості Єдиного реєстру податкових накладних, без дослідження фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем.

Відтак, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Посилання контролюючого органу на аналітично зібрану та опрацьовану узагальнену податкову інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Даний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 30.08.2022 у справі № 640/8351/21.

Згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку № 1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, наведена норма законодавства встановлює кілька складових, які надають можливість встановлення ризиковості платника податків за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: 1) наявність у контролюючого органу податкової інформації; 2) ця інформація пов`язується із ризиковістю здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідач вважає, що контролюючим органом виявлено та підтверджено участь позивача у ризикових операціях.

Однак відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття. Спірне рішення не містить доказів фіктивності правочину з посиланнями на відповідні документи.

Водночас, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були враховані на підтвердження невідповідності критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

В свою чергу, контролюючим органом прийнято рішення без зазначення необхідного пакету документів і яке базується на припущеннях, тому в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у виключенні позивача з числа ризикових.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та належить скасуванню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що рішення комісії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу та безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості не порушує прав позивача та є лише технічною дією контролюючого органу.

Верховним Судом вже неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування норм Порядку № 1165 у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 № 520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19.

Однак, ці висновки Верховного Суду стосувалися правовідносин, які виникли у зв`язку із зупиненням реєстрації конкретної податкової накладної/розрахунку коригування, тобто коли рішення про відповідність критеріям ризиковості приймалося як передумова для зупинення реєстрації конкретного податкового документу.

У цій же справі рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості прийнято не у зв`язку з поданням конкретної податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а за результатами моніторингу господарської діяльності платника податку в цілому, що призводить до автоматичного зупинення реєстрації всіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригування, які платник податку подаватиме для реєстрації в майбутньому.

Таке рішення безпосередньо впливає на можливість платника податку здійснювати господарську діяльність, оскільки створює перешкоди для реєстрації всіх податкових накладних, які складатимуться позивачем, що призводить до неможливості формування податкового кредиту його контрагентами та фактично унеможливлює ведення господарської діяльності.

За таких обставин рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку безпосередньо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому може бути предметом судового оскарження.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.03.2025 № 5867 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" критеріям ризиковості платника податку.

З врахуванням задоволення основної позовної вимоги, також підлягає задоволенню похідна вимога про зобов`язання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ-ВАРГА" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Всупереч доводам апеляційної скарги про те, що позовна вимога про зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників є передчасною та неналежним способом захисту, колегія суддів зазначає наступне.

Законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах. Норми Порядку № 1165 прямо передбачають, що виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, скасування рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості без одночасного зобов`язання контролюючого органу виключити платника з відповідного переліку не забезпечить ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки не усуне наслідків порушення його прав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не досліджено коди податкової інформації "11" та "17", які зазначені в оскаржуваному рішенні, колегія суддів зазначає наступне.

Із змісту оскаржуваного рішення від 27.03.2025 № 5867 вбачається, що підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" міститься інформація про операції з придбання товару, код згідно з УКТЗЕД 1701991000 (цукор білий), податковий номер контрагента.

Натомість, апелянт у апеляційній скарзі посилається на коди податкової інформації "11" та "17", які не відображені в оскаржуваному рішенні від 27.03.2025 № 5867, а містяться лише в апеляційній скарзі та у внутрішніх документах контролюючого органу, які не були предметом дослідження суду першої інстанції та не долучалися до матеріалів справи належним чином.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суб`єкта владних повноважень, виходячи з тих фактичних і правових підстав, які були покладені в основу такого рішення на момент його прийняття. Подальше доповнення мотивів оскаржуваного рішення новими поясненнями чи внутрішніми документами не може усунути первинний дефект його невмотивованості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду першої інстанції належних та достатніх доказів, які б підтверджували обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення, не розкрив конкретний зміст податкової інформації, яка стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, не навів конкретних обставин та фактів, які свідчили б про ризиковість господарських операцій позивача.

Посилання апеляційної скарги на коди "11" та "17" фактично є спробою доповнити мотивувальну частину оскаржуваного рішення новими обставинами та доводами, які не були покладені в основу такого рішення на момент його прийняття, що є неприпустимим.

Крім того, навіть якщо припустити наявність таких кодів податкової інформації, апелянт не надав суду жодних доказів, які б підтверджували відповідність позивача таким критеріям. Не наведено конкретних фактів, не долучено документів, які б свідчили про накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їхнього зберігання або про формування реєстраційного ліміту за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об`єктивних умов їхнього використання.

Натомість, позивачем до матеріалів справи надано докази реального здійснення господарської діяльності, наявності матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, що спростовує припущення контролюючого органу щодо ризиковості діяльності позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 № 520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, правові висновки Верховного Суду, на які посилається апелянт, стосувалися дещо інших правовідносин, а саме оскарження рішень про зупинення/відмову в реєстрації конкретних податкових накладних/розрахунків коригування.

У цих справах Верховний Суд дійшов висновку, що включення платника податку до переліку ризикових є лише передумовою для зупинення реєстрації податкової накладної, а безпосереднє порушення прав платника відбувається при прийнятті рішення про відмову в реєстрації конкретної податкової накладної/розрахунку коригування.

Однак у цій справі оскаржується саме рішення про віднесення платника податку до ризикових, яке прийнято не у зв`язку з реєстрацією конкретної податкової накладної, а за результатами моніторингу діяльності платника в цілому, що створює автоматичне зупинення реєстрації всіх майбутніх податкових накладних та фактично унеможливлює здійснення господарської діяльності.

За таких обставин правові висновки Верховного Суду, на які посилається апелянт, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у даній справі, оскільки стосуються іншого предмета оскарження.

Натомість, суд першої інстанції правильно застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 30.08.2022 у справі № 640/8351/21, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, які стосуються необхідності належного обґрунтування та вмотивування рішень контролюючих органів, зокрема рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме статей 2, 9, 90 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції дослідив всі докази, надані сторонами, встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надав їм правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції дослідив оскаржуване рішення від 27.03.2025 № 5867, встановив, що воно не містить належного обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників податку, що контролюючий орган не навів конкретних доказів, які б підтверджували ризиковість господарських операцій позивача.

Натомість, позивачем надано докази реального здійснення господарської діяльності, які спростовують припущення контролюючого органу.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дослідив протокол засідання комісії та не надав оцінки кодам податкової інформації, є безпідставними, оскільки апелянт не довів, що такі документи належним чином долучалися до матеріалів справи та досліджувалися в судовому засіданні.

Крім того, відповідач як суб`єкт владних повноважень мав довести правомірність свого рішення, однак не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Додатковим рішенням від 23.12.2025 суд першої інстанції стягнув на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

При прийнятті цього рішення суд першої інстанції правильно керувався положеннями статей 132, 134, 139 КАС України та врахував критерії співмірності розміру витрат складності справи, витраченому часу, обсягу наданих послуг.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заявлений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому з урахуванням складності справи належною сумою для стягнення визначив 4000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних доказів понесення витрат на правничу допомогу, спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем надано договір про надання правничої допомоги, кошторис, звіт про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок та платіжну інструкцію.

Суд першої інстанції належним чином дослідив ці документи та обґрунтовано визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржувані рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року та додаткове рішення від 23 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.