Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №240/10068/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10068/24

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

02 червня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 27 березня 2022 року по день його виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 27 березня 2022 року по день його виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 , застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року з урахуванням виплачених сум індексації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 27 березня 2022 року по день фактичної виплати.

1.1 В обґрунтування позову зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 27.03.2022 по 19.01.2024 та за даний період відповідач неправильно нараховував та виплачував індексацію, а саме не застосовуючи базовий місяць січень 2008 року.

2 Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач з 27.03.2022 по 19.01.2024 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебував на її фінансовому забезпеченні.

2.2 У березні 2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із вимогою надати йому інформацію про причини припинення індексації його грошового забезпечення, а також просив зобов`язати службових осіб фінансової служби нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) – січень 2008 року.

2.3 У квітні 2024 відповідач листом надав відповідь, в якій не повідомив про причини невиплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, а лише надав довідку про нараховану позивачу індексацію.

2.4 Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.

3 Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації за період з 27 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити індексацію із застосуванням базового місяця — січень 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з 01.12.2015 застосовуються єдині підходи до нарахування індексації, а «стартовою» точкою для обчислення ІСЦ є дата останнього підвищення тарифної ставки за посадою - яким фактично було підвищення у січні 2008 року (останнє підвищення окладів до запровадження нового механізму), саме він залишається базовим місяцем для цілей розрахунку

4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

4.1 Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове — про відмову в задоволенні позовних вимог.

4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

4.3 В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно визначено базовий місяць для розрахунку індексації, оскільки позивач розпочав проходження військової служби у 2022 році, тоді як чинним законодавством з 01 березня 2018 року встановлено місяць підвищення тарифної ставки (березень 2018 року) як відправну точку для обчислення індексу споживчих цін.

4.4 Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

1.3 Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

1.4 Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

1.5 З аналізу викладених норм випливає, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

1.6 Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

1.7 Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

1.8 За вимогами вказаних нормативно-правових актів, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів та обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

1.9 Колегія суддів вважає, що за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, вищевказані норми дають підстави для нарахування індексації у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Сума індексації, є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

1.10 Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 р. далі Постанова № 1013), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

1.11 Відповідно до положень пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Постанови № 1013), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, у тому числі місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

1.12 Постановою № 1013 були внесені значні зміни у Порядок № 1078, у зв`язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.

1.13 Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

1.14 Із прийняттям Постанови № 1013 та набранням нею чинності з 01.12.2015 механізм визначення базового місяця було кардинально змінено. Відповідно до нової редакції пункту 5 Порядку № 1078, базовим (відправним) для обчислення ІСЦ є виключно місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому зростання доходу за рахунок інших складових (надбавок, доплат, премій) на визначення базового місяця не впливає. Тобто з 01.12.2015 базовий місяць визначається уніфіковано — виходячи з дати останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за відповідною посадою, а не індивідуально для кожного працівника.

1.15 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі — Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку та встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, прив`язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року. Зазначене підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось у березні 2018 року, що відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанови № 1013 є місяцем підвищення доходу, а обчислення ІСЦ для проведення подальшої індексації здійснюється починаючи з квітня 2018 року.

1.16 Таким чином, починаючи з 01 березня 2018 року для всіх військовослужбовців, незалежно від дати призначення на посаду, базовим місяцем при нарахуванні індексації є березень 2018 року (місяць підвищення тарифної ставки згідно з Постановою № 704), а обчислення ІСЦ починається з квітня 2018 року. Застосування базового місяця січень 2008 року після 01 березня 2018 року суперечить чинній редакції Порядку № 1078 та не ґрунтується на нормах законодавства.

1.17 Матеріалами справи встановлено, що позивач розпочав проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 лише з 27 березня 2022 року, тобто більш ніж через чотири роки після введення в дію Постанови № 704 та встановлення нового порядку обчислення базового місяця для індексації. На момент початку служби позивача єдиним законодавчо визначеним базовим місяцем для обчислення ІСЦ при нарахуванні індексації грошового забезпечення військовослужбовців був березень 2018 року. Жодних нормативно-правових підстав для застосування щодо позивача базового місяця січень 2008 року в цей період не існувало.

1.18 Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині застосування базового місяця січень 2008 року за період з 27.03.2022 по 31.12.2022, помилково поширив правовий підхід, який був актуальним для правовідносин, що виникли до набрання чинності Постановою № 1013 та Постановою № 704. Висновок про те, що «базовий місяць січень 2008 року» підлягає застосуванню для осіб, які стали військовослужбовцями після 01.03.2018, не відповідає чинному законодавству та суперечить системному тлумаченню пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 у редакції, що діяла в спірний період.

1.19 Апеляційний суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справах № 420/11424/21 та № 400/9920/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, відповідно до якої з набранням чинності Постановою № 704 (01.03.2018) березень 2018 року є місяцем підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення ІСЦ для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Зазначена правова позиція є обов`язковою для врахування при вирішенні аналогічних спорів та повністю охоплює спірні правовідносини у цій справі.

1.20 Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період застосовував базовий місяць січень 2018 року. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відмовляв у проведенні індексації взагалі або що нарахована сума індексації є меншою, ніж та, що належала б позивачу з урахуванням правильно визначеного базового місяця (березень 2018 року). За таких обставин дії відповідача не можуть бути кваліфіковані як протиправні.

1.21 Щодо вимог про виплату індексації за 2023 рік (з 01.01.2023 по 31.12.2023), суд першої інстанції правильно встановив, що пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на зазначений рік було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Ця норма є чинною та не визнана неконституційною, а тому підстав для нарахування індексації за 2023 рік не існує. В цій частині позовних вимог суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, і апеляційний суд з таким висновком погоджується.

1.22 Щодо вимог про виплату компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, колегія суддів зазначає, що ця вимога є похідною від вимоги про виплату індексації. Оскільки відсутні підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати індексації, відповідно відсутні й підстави для нарахування компенсації за затримку її виплати. Зазначена позовна вимога є передчасною та безпідставною.

1.23 З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме приписи пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанов № 1013 та № 704, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволених позовних вимог із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

2.2 Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315, статті 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, якщо суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.