Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №240/6296/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6296/25

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

02 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 та індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2022 року №168 та індексації;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено Позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

2.2 26.03.2025 судом отримано заяву представника Позивача, подану на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.03.2025, в якій зазначено, що Позивач дізнався про порушення при нарахуванні грошового забезпечення із листа Відповідача від 01.03.2025. Із урахуванням викладеного, представник Позивача просить поновити строк звернення до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду, тому наявні підстави для повернення позовної заяви в цій частині на підставі ч.2 ст.123 КАС України.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не врахування судом першої інстанції факту того, що відповідно до статті 233 КЗпП, позивач має право звернутись до суду у тримісячний строк з моменту отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Оскільки таке повідомлення позивачем отримано від відповідача у березні 2025 року, то передбачений законодавством строк звернення до суду із позовом не порушено.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

1.2 Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

1.3 Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем пропущено встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) тримісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення належних військовослужбовцю сум грошового забезпечення (індексації та додаткової винагороди).

1.4 Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування правових висновків Верховного Суду.

1.5 При вирішенні цього процесуального питання апеляційний суд керується підходами, сформованими у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, а також практикою Верховного Суду, закріпленою, зокрема, у постанові від 14.05.2026 у справі №560/14965/25.

У вказаних постановах Верховний Суд сформував єдиний підхід до застосування змін у законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами (зокрема спорами щодо оплати праці та грошового забезпечення військовослужбовців) до трьох місяців, визначивши обов`язок судів умовно поділяти спірний період на дві частини: до набрання чинності Законом №2352-IX (до 19 липня 2022 року включно) і після цієї дати.

1.6 Так, обмеження строків не мають зворотної дії в часі. Зміни, внесені Законом №2352-IX (що набрали чинності 19.07.2022), не поширюються на події та правовідносини, які мали місце до 19.07.2022. Для стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), яка належить працівнику/службовцю за період до цієї дати, застосуванню підлягає норма частини другої статті 233 КЗпП України у попередній редакції, яка передбачала право звернення до суду з позовом без обмеження будь-яким строком.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, протиправна бездіяльність Відповідача щодо не включення сум індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, а також доплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток з урахуванням додаткової винагороди за Постановою КМУ №168 та індексації.

Колегія суддів констатує, що вимоги, що стосуються періоду до 19.07.2022 року, взагалі не обмежені строком звернення до суду, а тому повернення позовної заяви в цій частині з підстав пропуску строку є грубим порушенням норм процесуального права.

1.7 Стосовно позовних вимог, які охоплюють період після 19 липня 2022 року, Верховний Суд у справі №560/14965/25 чітко вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Основним орієнтиром, який дозволяє однозначно визначити момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми виплат, або отримання чіткого розрахунку при звільненні.

1.8 Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху Позивач зазначив, що про характер та конкретні складові порушення свого права він дізнався лише у березні 2025 року після отримання відповідного листа-відповіді від Військової частини НОМЕР_1 (від 01.03.2025). До цього моменту документально підтвердженої інформації про структуру виплачених сум компенсацій Позивач не мав.

1.9 Житомирський окружний адміністративний суд, роблячи висновок про порушення Позивачем строку звернення до суду, не встановив факту одержання Позивачем належного письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми безпосередньо під час розрахунку чи звільнення. Без дослідження та встановлення цих обставин неможливо визначити день, коли Позивач дійсно дізнався про порушення його прав, а отже, неможливо встановити початок відліку тримісячного строку.

1.10 Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач, отримавши грошовий атестат був ознайомлений із належними до виплати сумами при звільненні, оскільки судом не встановлено чи містить грошовий атестат такі суми. Судом лише надано оцінку виходячи з того, які відомості має містити в собі атестат згідно з п. 11.2 Правил, затверджених Наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017.

1.11 За таких обставин, висновок суду першої інстанції про пропуск Позивачем строку звернення та повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України є передчасним та необґрунтованим.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом, а тому ухвала суду про повернення позову підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

2.2 За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.