Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №560/8599/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8599/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

02 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

1.2. Позов мотивований тим, що відповідач протиправно вирішив заяву позивача про призначення щомісячної страхової виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV шляхом надіслання листа-відповіді замість прийняття рішення у формі постанови, як це прямо передбачено законом.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

2.1. 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення щомісячної страхової виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», додавши акт про нещасний випадок на виробництві від 27.03.1981 (форма Н-1), довідку МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності від 03.11.1982 та довідку про розмір заробітної плати.

2.2. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.02.2025 № 2200-0314-8/13650 позивача повідомлено про відсутність підстав для здійснення виплат у зв`язку з ненаданням документа про встановлення відсотка втрати працездатності вперше та довідки про розмір середньої заробітної плати в гривневому еквіваленті за період з 01.08.1980 по 31.12.1980.

2.3. Не погодившись із формою та суттю вирішення органом пенсійного страхування його заяви, позивач звернувся до адміністративного суду.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3.1. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невирішення заяви ОСОБА_1 про призначення щомісячної страхової виплати відповідно до вимог пункту 4 Розділу ІІІ Порядку № 4-1;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 та прийняти рішення у формі постанови відповідно до вимог пункту 4 Розділу ІІІ Порядку № 4-1 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву

4.1. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні позову. Апелянт стверджує, що заява позивача не відповідала встановленій формі та містила неповний пакет документів, а тому надіслання листа-відповіді було правомірним, оскільки підстав для прийняття постанови не існувало. Додатково зазначено, що позивач не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області, а його страхова справа з Фонду соціального страхування України не передавалася.

4.2. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги, дійшла таких висновків.

1.1. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (у редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX, що діє з 01.01.2023; далі — Закон № 1105-XIV). Відповідно до статті 4 Закону № 1105-XIV, страховиком та уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві є Пенсійний фонд України.

1.2. Відповідно до статті 38 Закону № 1105-XIV, територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на виплати, розміри виплат або обґрунтування відмови у виплатах.

1.3. Аналогічний за змістом і категоричний за формою припис міститься у пункті 4 Розділу ІІІ Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1 (далі — Порядок № 4-1): рішення за результатами розгляду заяви оформлюється виключно постановою керівника органу або уповноваженої ним особи.

1.4. Матеріали справи свідчать, що разом із заявою позивач надав первинні документи: акт форми Н-1 від 27.03.1981 та довідку МСЕК про інвалідність внаслідок виробничої травми, які підтверджують настання страхового випадку. Попри це, відповідач ухилився від належної процедури розгляду: замість постанови, передбаченої законом, надіслав позивачу лист з повідомленням про «відсутність підстав» для здійснення виплат.

1.5. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що неповнота поданих документів або невідповідність заяви встановленій формі надають органу ПФУ право реагувати у формі листа довільного змісту. Закон № 1105-XIV та Порядок № 4-1 не передбачають жодних винятків з вимоги про прийняття постанови: за будь-якого результату розгляду заяви — як у разі призначення виплати, так і у разі відмови — орган зобов`язаний оформити рішення виключно постановою з наведенням належного обґрунтування. Заміна постанови листом є протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, яка позбавляє особу права на оскарження прийнятого акта в установленому порядку.

1.6. Системний аналіз статті 38 Закону № 1105-XIV та пункту 4 Розділу ІІІ Порядку № 4-1 свідчить про те, що постанова є єдиним передбаченим законом способом оформлення рішення за результатами розгляду заяви про страхові виплати. Надіслання листа-відповіді за своєю правовою природою не є актом індивідуальної дії та не породжує правових наслідків, передбачених законом для відповідного рішення, позбавляючи особу можливості оскаржити його в установленому порядку. Зазначений підхід узгоджується із загальним принципом, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України, пункт 1 частини другої статті 2 КАС України).

Верховний Суд у справах щодо реалізації прав осіб у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування послідовно виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у разі невиконання або неналежного виконання рішення суду не повинна виникати необхідність повторного звернення до суду (постанова КАС ВС від 31.01.2025 у справі № 120/8471/23). Саме тому суд першої інстанції обґрунтовано обрав спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення у формі постанови і не вийшов за межі дискреційних повноважень органу, самостійно призначивши виплату.

1.7. Посилання апелянта на те, що страхова справа позивача не передавалася з ліквідованого Фонду соціального страхування України, колегія суддів відхиляє з огляду на такі міркування. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема викладеної у пунктах 70– 71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012), принцип «належного урядування» передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа зачіпає такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки або організаційного прорахунку державного органу покладається на саму державу, а не може виправлятися за рахунок осіб, яких ці помилки стосуються. Організаційні труднощі, пов`язані з передачею справ між відомствами внаслідок реорганізації системи управління соціальним страхуванням, є внутрішніми проблемами держави і не можуть слугувати підставою для обмеження конституційного права особи на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України.

1.8. За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та обрав належний спосіб захисту — зобов`язання відповідача розглянути заяву по суті й ухвалити рішення у формі постанови відповідно до вимог Закону № 1105-XIV та Порядку № 4-1.

2. Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

2.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Матохнюк Д.Б. Сушко О.О.