Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №580/867/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №580/867/23

Суддя: Безименна Наталія Вікторівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/867/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Терези Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський торговий дім» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2022/000021/2 від 09.08.2022 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA902000/2022/000028 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2022/000022/2 від 11.08.2022 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA902000/2022/000031 від 11.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2022/000023/2 від 11.08.2022 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA902000/2022/000029 від 11.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2022/000024/2 від 11.08.2022 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA902000/2022/000030 від 11.08.2022.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в поданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, документи не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та фактично сплаченої ціни товару, зокрема не надано документів щодо страхування вантажу, а також не підтверджено витрати, понесені покупцем на транспортування оцінюваного товару до митного кордону України.

Додатково зазначив про те, що витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 6 000 грн є завищеними, неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та становлять надмірний тягар для відповідача.

Крім того, витрати, понесені позивачем під час замовлення висновку ДП «Держзовнішінформ» були понесені на власний розсуд, без належного обґрунтування, є такими, що не відносяться до предмету вказаної справи, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що митному органу було надано повний пакет документів, які містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.08.2022 між ТОВ «Катеринопільський Торговий Дім» (Покупець) та Brevis LTD (Продавець) укладено контракт №03/08-1, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити кавуни походження Болгарія врожаю 2022 року (Товар).

Відповідно до зазначеного контракту ціна за одиницю товару становить 160 Євро за 1 метричну тонну на умовах поставки FCA 7650, Дулово, Болгарія, Інкотермс 2020. Термін поставки товару до 20.08.2022. Строк оплати: 100% вартості поставленого товару банківським переказом протягом 7 днів з моменту завантаження товару. Ризик загибелі товару переходить до покупця з моменту завантаження товару на транспортний засіб покупця (пункти 2.1, 4.2, 5.2, 6.1, 6.3, 6.4, 6.6 контракту).

Відповідно до додаткової угоди від 05.08.2022 №1 до контракту №03/08-1 кількість товару за контрактом складає 85 метричних тонн +/-10% за вибором постачальника.

На підставі зазначених контракту та додаткової угоди позивачу був поставлений товар - кавуни походження Болгарія врожаю 2022 року в кількості 81,8 метричних тонн.

На підставі договору доручення про надання митно-брокерських послуг від 14.04.2022 № 300/50 декларант - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокер-Україна» для здійснення митного оформлення товару подав до Черкаської митниці вантажні митні декларації від 08.08.2022 №UA902090/2022/901910, від 10.08.2022 №UA902090/2022/901938, від 10.08.2022 №UA902090/2022/901939, від 10.08.2022 №UA902090/2022/901940.

Так, 08.08.2022 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію №UA902090/2022/901910, за якою в режимі імпорт задекларовано товари - плоди свіжі їстівні: кавуни, урожай 2022, задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 0,16 EUR/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №UA902090/2022/901910 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.08.2022 №2000004907; автотранспортну накладну від 04.08.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 08.08.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 03.08.2022 №03/08-1; договір (контракт) про перевезення від 04.05.2022 №04/05-П; договір на надання послуг з перевезення вантажів; довідку про надання транспортних витрат; акт надання послуг з перевезення соняшнику та рахунок на оплату щодо перевезення соняшнику (стосуються перевезення іншого товару, оскільки до митного оформлення заявлено товар «кавуни»); лист продавця про помилку в інвойсі щодо терміну оплати.

09.08.2022 Відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2022/000021/2, відповідно до якого митна вартість товару склала 0,59 EUR/кг та дораховано до сплати 50 965,93 грн ПДВ 20%.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902090/2022/000028, якою відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку з тим, що під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Також, 10.08.2022 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці декларант подав митну декларацію №UА902090/2022/901940, за якою в режимі імпорт задекларовано товари - плоди свіжі їстівні: кавуни (Citrullus Lanatus), урожай 2022 року, задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 0,16 EUR/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

11.08.2022 Відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2022/000022/2, відповідно до якого митна вартість товару склала 0,59 EUR/кг та дораховано до сплати 59 217,54 грн ПДВ 20%.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902090/2022/000031, якою відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку з тим, що під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Крім того, 10.08.2022 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію №UА902090/2022/901938, за якою в режимі імпорт задекларовано товари - плоди свіжі їстівні: кавуни (Citrullus Lanatus), урожай 2022 року, задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 0,16 EUR/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №UA902090/2022/901910 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.08.2022 №2000004906; автотранспортну накладну від 04.08.2022; калькулятор транспортних витрат від 08.08.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 08.08.2022 №02-02/345; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 03.08.2022 № 03/08-1; довідку щодо здійснення рейсів у зворотньому напрямку від 10.08.2022; додаткову угоду №1 до контракту на збільшення обсягу поставки товару.

11.08.2022 Відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2022/000023/2, відповідно до якого митна вартість товару склала 0,59 EUR/кг та дораховано до сплати 64 795,09 грн ПДВ 20%.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902090/2022/000029, якою відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку з тим, що під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52 та ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53, ст. 368 МК України (т. 1 а. с. 72-73).

Також, 10.08.2022 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу №UA902090/2022/901939, за якою в режимі імпорт задекларовано товари плоди свіжі їстівні: кавуни (Citrullus Lanatus), урожай 2022 року, задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 0,16 EUR/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

11.08.2022 Відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2022/000024/2, відповідно до якого митна вартість товару склала 0,59 EUR/кг та дораховано до сплати 59 217,54 грн ПДВ 20%.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902090/2022/000030, якою відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку з тим, що під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Вважаючи наведені рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митних декларацій протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ст. 257 МК України).

В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

В обґрунтування сумнівів щодо зазначеної митної вартості товару відповідачем визначено, що в поданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, документи не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та фактично сплаченої ціни товару, зокрема до митниці не надано документів щодо страхування вантажу, здійсненого безпосередньо покупцем товарів, та не надано інформації щодо відсутності такого страхування.

Разом з тим, поставка товару була здійснена на умовах FCA, Інкотермс 2020, який визначає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. За умовами FCA покупець зобов`язаний укласти договір перевезення за власний рахунок; обов`язок перед продавцем по укладенню договору страхування відсутній.

Отже, термін FCA передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. У разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Відповідно до п. 6.6 контракту купівлі-продажу від 03.08.2022 №03/08-1 ризик загибелі товару переходить до покупця з моменту завантаження товару на транспортний засіб покупця.

Згідно довідки ПП «Агропоставка-сервіс» про транспортні витрати від 08.08.2022 №08/08 страхування вантажу не проводилось.

Таким чином, безпідставними є доводи відповідача про те, що декларант не надав інформації щодо усіх складових митної вартості, зокрема, щодо понесених покупцем витрат на страхування товарів, адже страхування товару не здійснювалось.

Також, відповідачем наголошено, що до митного оформлення декларантом не надано рахунку про надання транспортно- експедиційних послуг, проте надано довідку про транспортні витрати від 08.08.2022 №08/08, в якій відсутні реквізити сторін та умови платежу. Отже, декларантом документально не підтверджено витрати, понесені покупцем на транспортування оцінюваного товару до митного кордону України.

Колегія суддів зазначає, що згідно з договором від 04.05.2022 №04/05-П та заявкою №1 від 03.08.2022 на перевезення вантажу автомобільним транспортом позивач для перевезення товару (кавуни) залучив автомобіль перевізника ПП «Агропоставка-сервіс». На виконання умов цього договору позивачу були надані транспортні послуги з перевезення товару, зазначеного в інвойсі від 04.08.2022 № 200004907/04.08.2022 автомобільним транспортом з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки ПП «Агропоставка-сервіс» про транспортні витрати від 08.08.2022 №08/08 транспорті витрати по доставці вантажу з ТОВ «Бревіс» на ТОВ «Катеринопільський торговий дім» за маршрутом м. Дулово (Болгарія) м. Черкаси автомобілем складає 3000 Євро.

Щодо зазначення у довідці ПП «Агропоставка-сервіс» про транспортні витрати від 08.08.2022 №08/08 вартості транспортування в іноземній валюті Євро, то згідно з актом надання послуг від 09.08.2022 №183 на підставі договору від 04.05.2022 № 04/05-П приватне підприємство «Агропоставка-сервіс» здійснило перевезення (міжнародні) соняшнику по маршруту м. Дулово Болгарія м. Черкаси Україна СМR від 04.08.2022. Загальна вартість робіт склала 111 746,40 грн. крім того, згідно рахунку на оплату від 04.08.2022 №181 сума до сплати становить 111 746,40 грн.

Отже зазначена у довідці ПП «Агропоставка-сервіс» від 08.08.2022 №08/08 валюта (Євро) передбачена договором від 04.05.2022 №04/05-П між перевізником та позивачем, вартість перевезення встановлена у заявці на перевезення № 1 від 03.08.2022. При цьому, декларант у митній декларації визначив транспортні витрати за курсом НБУ на дату подання митної декларації.

Таким чином, вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують як факт транспортного перевезення, так і вартість витрат з на транспортування кавунів до пункту пропуску на територію України, заявлену декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, митна вартість товару визначена у Євро не вплинула на визначення митної вартості товару, і не є підставою для автоматичного збільшення митної варт товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 31.03.2020 у справі №826/12344/15.

Відповідачем також вказано, що оплата за товар здійснюється протягом 7 днів з моменту завантаження товару, проте згідно інформації зазначеній в наданому до митного оформлення інвойсі від 05.08.2022 №2000004911, оплата здійснюється банківським переказом, термін виконання 05.08.2022.

Таким чином, за результатом здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, оскільки позивач не надав доказів оплати товару у строк, визначений контрактом.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до контракту купівлі-продажу від 03.08.2022 № 03/08-1 зазначено, що строк оплати: 100% вартості поставленого товару банківським переказом протягом 7 днів з моменту завантаження товару (п. 5.2 контракту).

Дійсно, згідно інвойсу від 05.08.2022 № 2000004911 оплата здійснюється банківським переказом, термін виконання 05.08.2022.

Проте, до митного оформлення позивачем було надано лист продавця від 09.08.2022 б/н в якому останній повідомляв, що в інвойсі допущено помилку в терміні оплати. В листі зазначено, що термін оплати не 05.08.2022, а протягом тижня після поставки.

Отже, на час декларування товару строк його оплати не настав, а тому банківський документ на підтвердження оплати не міг бути наданий.

Таким чином, позивачем подано всі необхідні документи, які містять реквізити, що надають можливість ідентифікувати імпортовані товари, визначити складові їх митної вартості та підтвердити відомості щодо ціни товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15 та від 18.11.2022 у справі №818/902/17, звертає увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість, а підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У цьому випадку у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом (за ціною контракту), а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його цін) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка підлягала сплаті постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Наявні у органі доходів і зборів відомості не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, які є неправомірними та підлягають скасуванню судом, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апелянта про неспівмірність стягнутої судом першої інстанції на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, та витрат, понесених позивачем під час замовлення висновку ДП «Держзовнішінформ» в сумі 4 800,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2023, зокрема стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський торговий дім» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 512,95 грн.

Таким чином, оскаржуваним відповідачем рішенням суду першої інстанції від 15.09.2023 не вирішувалось питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу та витрат, понесених позивачем під час замовлення висновку ДП «Держзовнішінформ».

Колегія суддів звертає увагу, що додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім про розподіл судових витрат у справі №580/867/23 задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10800,00 грн (6000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) + 4800,00 грн витрати, понесені позивачем під час замовлення висновку ДП «Держзовнішінформ»)).

Разом з тим, відповідачем апеляційну скаргу на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 подано не було, а тому вказане додаткове рішення в апеляційному порядку не переглядається.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 02 червня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза

Оригінал: reyestr.court.gov.ua