Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №640/4245/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/4245/20 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Попової О.Г.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (військова частини НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремленого підрозділу) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частини НОМЕР_1 ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремленого підрозділу), в якому, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №0218961309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) несвоєчасну сплату у (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.07.2019 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві провести перерахунок сплачених сум єдиних внесків військовою частиною НОМЕР_1 з 01.01.2019 по теперішній час з урахуванням даного рішення суду та проінформувати НОМЕР_1 у письмовому вигляду про наявність недоїмки або переплати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було допущено порушень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №0218961309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) несвоєчасну сплату у (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.07.2019. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі розрахунку ІКС «Податковий Блок» до позивача застосовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.07.2019 №0218961309.

На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, що відповідальність, передбачена пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, має об`єктивний характер і настає незалежно від суб`єктивного ставлення платника до вчиненого порушення.

У даному випадку, Закон №2464-VI не пов`язує застосування штрафних санкцій з наявністю або відсутністю вини, натомість визначальним є сам факт порушення строків та порядку сплати єдиного внеску.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що на платника єдиного соціального внеску полягає відповідальність сплатити єдиний соціальний внесок, а не зарахувати його на відповідні рахунки.

Оскільки позивачем грошові зобов`язання до державного бюджету сплачувались своєчасно та в повному обсязі, тому підстави для накладення штрафів та пені відсутні.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до довідки про взяття на облік платника податків від 04.03.2003 року №1120, військова частина НОМЕР_1 перебуває на обліку у Державній фіскальній службі Печерського районі м. Києва за №19893 та взята на облік як платник єдиного внеску.

Станом на 01.01.2017 залишок (переплата) єдиного соціального вснеску за групою надходжень 71010000 (ЄВ, нарах.на суми заробіт.плати,за договорами ЦПХ, доп.по тимчас.непр.) складав 2699075,11 грн. та за групою 71020000 (ЄВ, нарах.на суму грошового забезпечення в/сл.) складав 286665,70 грн.

20 січня 2017 року була сформована та подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за грудень 2016 року N1700009783 від 20.01.2017, за якою нарахування єдиного внеску (ЄВ) склали 411833,12 грн.

Поряд з цим, при виплаті грошового забезпечення за грудень 2016 року, перераховано на рахунок НОМЕР_3 ЄВ у сумі 429608,24 грн., згідно платіжних доручень №471 від 01.12.2016 на суму 36637,47 грн., №481 від 07.12.2016 на суму 357771,48 грн., №500 від 20.12.2016 на суму 2819,12 грн., №507 від 21.12.2016 на суму 13385,82 грн., №518 від 23.12.2016 на суму 18994,40 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71010000 за 2016 рік.

У зв`язку з помилковим зарахуванням єдиного соціального внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення, та нарахованого на заробітну плату, 20.01.2017 утворилася недоїмка 125167,42 грн. за групою 71020000, на яку 10.02.2017 нараховано штраф у розмірі 25033,48 грн. та пеню у розмірі 2628,52 грн.

При цьому, за групою надходжень 71010000, станом на 31.12.2016 переплата становила 2699075,11 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

15 лютого 2017 року позивачем була сформована та подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за січень 2017 року з помилкою та подано повторно 29.03.2017 за №1700055797 від 29.03.2017, за якою нарахування єдиного внеску склали 194505,00 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000. Поряд з цим, при виплаті грошового забезпечення за січень 2017 року, перераховано на рахунок № НОМЕР_3 ЄВ у сумі 194405,00 грн., згідно платіжних доручень №5 від 16.01.2017 на суму 192505,00 грн., №16 від 30.01.2017 на суму 1900,00 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71010000 за 2017 рік.

У зв`язку з помилковим зарахуванням єдиного соціального внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення, нарахованого на заробітну плату, 29.03.2017 утворилася недоїмка 82372,42 грн., на яку 10.04.2017 нараховано штраф у розмірі 16474,48 грн. та пеню у розмірі 988,47 грн.

При цьому, за групою надходжень 71010000, станом на 31.01.2017 становила переплата 2890030,65 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

Надалі, 20.04.2017 була сформована та подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за березень 2017 року за №1700066871 від 20.04.2017, за якою нарахування єдиного внеску (ЄВ) склали 244494,08 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2017 рік.

Поряд з цим, при виплаті грошового забезпечення за березень 2017 року, перераховано на рахунок НОМЕР_3 ЄВ у сумі 238000,00 грн., згідно платіжних доручень №43 від 06.03.2017 на суму 201444,38 грн., №52 від 20.03.2017 на суму 36555,62 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2017 рік.

У зв`язку з тим, що вказані вище недоїмки погашалися в рахунок поточних платежів ЄВ за лютий і квітень 2017 року, 20.04.2017 утворилася недоїмка у сумі 131249,36 грн.

У подальшому, на вказану суму недоїмки, відповідно до п.2 частини одинадцятої ст.25 Закону 2464, 24.04.2017 нараховано штраф у розмірі 759,41 грн. і пеню у розмірі 15,19 грн., 28.04.2017 нараховано штраф у розмірі 1393,49 грн. і пеню у розмірі 55,74 грн., 05.05.2017 нараховано штраф у розмірі 24096,97 грн. і пеню у розмірі 1807,27 грн.

При цьому, за групою надходжень 71010000, станом на 31.03.2017 становила переплата 2891630,65 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

Окрім цього, 01.06.2017 була сформована та повторно подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за грудень 2015 року, яка попередньо була подана 11.05.2016 з помилкою, за якою нарахування єдиного внеску (ЄВ) склали 901652,95 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2017 рік.

Разом з тим, при виплаті грошового забезпечення за грудень 2015 року, нараховано та перераховано на рахунок НОМЕР_3 єдиний внесок у сумі 952528,68 грн., згідно платіжних доручень №673 від 15.12.2015 на суму 32568,61 грн., №681 від 15.12.2015 на суму 441656,64 грн., №689 від 16.12.2015 на суму 6966,54 грн., №691 від 16.12.2015 на суму 93161,00 грн., №711 від 24.12.2015 на суму 216,47 грн., №729 від 24.12.2015 на суму 25618,54 грн., №735 від 24.12.2015 на суму 352340,88 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2015 рік.

У зв`язку з поданням вказаної звітності, станом на 01.06.2017 утворилася недоїмка у сумі 777519,45 грн.

При цьому, за групою надходжень 71010000, станом на 01.06.2017 становила переплата 2879437,46 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

У подальшому, 02.06.2017 була сформована та повторно подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за травень-червень 2015 року, яка попередньо подавалася 09.11.2015 та 11.05.2016 відповідно з помилками.

Нарахування єдиного внеску (ЄВ) по даній звітності склали 467339,99 грн. за травень 2015 року і 738051,98 грн. за червень 2015 року, що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2017 рік.

Однак, при виплаті грошового забезпечення за травень 2015 року, перераховано на рахунок НОМЕР_3 ЄВ у сумі 506903,64 грн., згідно платіжних доручень №244 від 12.05.2015 на суму 29248,57 грн., №250 від 12.05.2015 на суму 309390,00 грн., №287 від 25.05.2015 на суму 112540,00 грн., №278 від 22.05.2015 на суму 2251,97 грн., №281 від 22.05.2015 на суму 45410,00 грн., №284 від 25.05.2015 на суму 8063,10 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2015 рік.

При виплаті грошового забезпечення за червень 2015 року, перераховано на рахунок НОМЕР_3 ЄВ у сумі 725455,51 грн., згідно платіжних доручень №295 від 12.06.2015 на суму 29755,01 грн., №301 від 12.06.2015 на суму 397384,80 грн., №325 від 19.06.2015 на суму 230125,20 грн., №319 від 19.06.2015 на суму 4450,76 грн., №328 від 22.06.2015 на суму 4643,74 грн., №331 від 22.06.2015 на суму 59096,00 грн.,

Подання вказаних звітів збільшило недоїмку на 1205391,97 грн., недоїмка склала 1982911,42 грн. що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП) по групі надходжень 71020000 за 2017 рік.

На вказану суму недоїмки, відповідно до п.2 частини одинадцятої статті 25 Закону 2464, 24.04.2017 нараховано штраф у розмірі 38561,87 грн. і пеню у розмірі 1349,67 грн.

При цьому, за групою надходжень 71010000, станом на 02.06.2017 становила переплата 2839029,99 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

16 червня 2017 року була сформована та повторно подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за квітень 2017 року, за якою нарахування єдиного внеску (ЄВ) склали 206401,04 грн., що в свою чергу збільшило недоїмку на вказану суму.

При виплаті грошового забезпечення за червень 2015 року, перераховано на рахунок НОМЕР_3 єдиного внеску у сумі 206381,63 грн., згідно платіжних доручень N 62 від 07.04.2017 на суму 195617,14 грн., №78 від 20.04.2017 на суму 3797,06 грн., №89 від 27.04.2017 на суму 6967,43 грн.

Однак, за групою надходжень 71010000, станом на 16.06.2017 становила переплата 2832601,73 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

Надалі, 19.06.2017 була сформована та повторно подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за жовтень 2016 року, за якою нарахування єдиного внеску (ЄВ) .клали 378813,91 грн., що в свою чергу збільшило недоїмку на суму звіту.

При виплаті грошового забезпечення за жовтень 2016 року, перераховано на рахунок № НОМЕР_3 ЄВ у сумі 378813,88 грн., згідно платіжних доручень №384 від 04.10.2016 на суму 42,54 грн., №397 від 17.10.2016 на суму 110,36 грн., №410 від 25.10.2016 на суму 3100,00 грн., №418 від 26.10.2016 на суму 341160,98 грн., №423 від 28.10.2016 на суму 34400,00 грн.

У той же час, за групою надходжень 71010000, станом на 30.06.2017 становила переплата 2817686,85 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника (ІКП).

20 червня 2017 року була сформована та повторно подана до податкового органу звітність «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів» за травень 2017 року, за якою нарахування єдиного внеску (ЄВ) склали 212739,89 грн., що в свою чергу збільшило недоїмку на вказану суму.

При виплаті грошового забезпечення за травень 2017 року, перераховано на рахунок НОМЕР_3 єдиного внеску у сумі 244618,37 грн., згідно платіжних доручень №94 від 04.05.2017 на суму 205200 грн., №105 від 17.05.2017 на суму 24122,93 грн., №111 від 25.05.2017 на суму 15295,44 грн.

Станом на 20.06.2017 недоїмка склала 2588056,92 грн.

У подальшому, на вказану суму недоїмки, відповідно до п.2 частини одинадцятої ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», 21.06.2017 нараховано штраф у розмірі 1731,79 грн. і пеню у розмірі 173,18грн., 30.06.2017 нараховано штраф у розмірі 4386,35 грн. і пеню у розмірі 636,02 грн., 07.07.2017 нараховано штраф у розмірі 37707,67 грн. і пеню у розмірі 6787,38грн., 25.07.2017 нараховано штраф у розмірі 7513,27 грн. і пеню у розмірі 2028,58 грн., 28.07.2017 нараховано штраф у розмірі 607,31 грн. і пеню у розмірі 173,08 грн., 08.08.2017 нараховано штраф у розмірі 38196,88 грн. і пеню у розмірі 12986,94 грн., 17.08.2017 нараховано штраф у розмірі 2350,30 грн. і пеню у розмірі 904,87 грн., 29.08.2017 нараховано штраф у розмірі 2284,09грн. і пеню у розмірі 1016,42 грн., 05.09.2017 нараховано штраф у розмірі 2079,62 грн. і пеню у розмірі 998,22 грн., 07.09.2017 нараховано штраф у розмірі 20084,77 грн. і пеню у розмірі 9841,54 грн., 07.09.2017 нараховано штраф у розмірі 16581,89 грн. і пеню у розмірі 8042,22 грн.

При цьому, за групою надходжень 71010000, станом на 07.09.2017 становила переплата 2805849,47 грн.

У зв`язку з помилковим зарахуванням єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення, нарахованого на заробітну плату, військовою частиною НОМЕР_1 за вихідним №91/ФЕС/4477 від 08.09.2017 на адресу податкового органу була направлена заява, щодо перекиду надмірно перерахованих або помилково сплачених коштів з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 на загальну суму 2558656,68 грн.

У свою чергу, ДФС України у Печерському pайоні м. Києва 20.09.2017 було здійснено перекид помилково сплачених коштів платіжним дорученням № 136 від 20.09.2017 з призначенням платежу «Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший».

Проте, на вказане коригування, органом податків та зборів 20.09.2017 було безпідставно нараховано штрафні санкції у розмірі 472832,50 грн. та пеню на суму 215522,73 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (відображено в картці платника (ІКП).

При цьому, військовою частиною НОМЕР_1 за вихідним №91/ФЕС/5137 від 25.09.2018 на адресу податкового органу була направлена заява, щодо перекиду надмірно перерахованих або помилково сплачених коштів з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 на загальну суму 192505,00 грн., проте пеня та штрафні санкції на дане коригування (аналогічна вищезазначеній операція на яку було безпідставно нараховано штрафні санкції та пеня) ДФС України у Печерському р-ні м. Києва 18.10.2018 платіжним дорученням №119 з аналогічним призначенням платежу «Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший» пеня та штрафні санкції вже не нараховувались.

Надалі, 22.07.2019 відповідачем винесено рішення №0218961309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

02 вересня 2019 року згідно вищевказаного рішення в інтегрованій картці платника нараховано штрафних санкцій на суму 716644,63 грн., та пені 266062,96 грн., які були сплачені в період 02.09.2019-06.09.2019 в повному розмірі за рахунок поточних платежів.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем грошові зобов`язання до державного бюджету сплачувались своєчасно та в повному обсязі, відповідно підстави для накладення штрафів та пені відсутні.

Однак, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві провести перерахунок сплачених сум єдиних внесків військовою частиною НОМЕР_1 з 01.01.2019 по теперішній час з урахуванням даного рішення суду та проінформувати НОМЕР_1 у письмовому вигляду про наявність недоїмки або переплати, задоволенню не підлягають, оскільки вказане належить до дискреційних повноважень відповідача.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо винесення рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, регулюються Законом України «Про збір та облік слиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. затвердженої наказом Міністерства фінансів Україні від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція №449).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 5 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того чи виплачені такі суми фактично після їх зарахування до сплати.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, у статті 14 Закону № 2464-VI встановлені повноваження органів доходів і зборів, серед них визначено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Таким чином, нормами Закону № 2464-VI чітко встановлено, що повноваження та обов`язки щодо здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати платниками єдиного внеску, стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску та застосування до таких платників фінансових санкцій у випадках, передбачених цим Законом, надані виключно органам доходів і зборів.

Так, порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано ст. 9 Закону № 2464-VI, згідно частинами другою та третьої якої обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з частиною десятою статті 9 Закону №2464 визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

При цьому, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (частина четверта ст. 25 Закону № 2464-VI).

Порядок нарахування та сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску органами доходів і зборів, а також форми рішень про нарахування пені та застосування штрафів встановлені (затверджені) наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що зареєстрований Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 та набрав чинності з 29.05.2015 (далі - Інструкція).

У відповідності до п. 1 і 2 розд. VI, п. 1, пп. 2 п. 2 розд. VIІ Інструкції до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Таким чином, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Тобто, передумовою для формування податкової вимоги, є наявність у платника боргу, який обліковується в інформаційній системі органу доходів і зборів.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з помилковим зарахуванням єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення, нарахованого на заробітну плату, військовою частиною НОМЕР_1 за вихідним №91/ФЕС/4477 від 08.09.2017 на адресу податкового органу була направлена заява, щодо перекиду надмірно перерахованих або помилково сплачених коштів з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_3 на загальну суму 2558656,68 грн.

У свою чергу, ДФС України у Печерському pайоні м. Києва 20.09.2017 було здійснено перекид помилково сплачених коштів платіжним дорученням № 136 від 20.09.2017 з призначенням платежу «Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший».

Проте, на вказане коригування, органом податків та зборів 20.09.2017 було безпідставно нараховано штрафні санкції у розмірі 472832,50 грн. та пеню на суму 215522,73 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (відображено в картці платника (ІКП).

При цьому, військовою частиною НОМЕР_1 за вихідним №91/ФЕС/5137 від 25.09.2018 на адресу податкового органу була направлена заява, щодо перекиду надмірно перерахованих або помилково сплачених коштів з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_3 на загальну суму 192505,00 грн., проте пеня та штрафні санкції на дане коригування (аналогічна вищезазначеній операція на яку було безпідставно нараховано штрафні санкції та пеня) ДФС України у Печерському р-ні м. Києва 18.10.2018 платіжним дорученням №119 з аналогічним призначенням платежу «Перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший» пеня та штрафні санкції вже не нараховувались.

У даному випадку, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

У свою чергу, позивачем було здійснено всі можливі дії щодо виправлення допущеної помилки шляхом подання відповідних заяв.

У відповідності до вимог статті 8 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (надалі - Закон №2346-ІІІ) банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України №2346-ІІІ ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) Платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів. Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (згідно з п. 1.30 статті 1 Закону №2346-ІІІ).

Пунктом 22.4 ст.22 Закону №2346 встановлено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже, для платника, що здійснює переказ грошових коштів через відповідну установу банку, датою завершення переказу є саме дата звернення такої особи до банку з відповідним розрахунковим документом, в тому числі, з платіжним дорученням, про переказ коштів.

В той час, як для банку операція з переказу є завершеною з моменту списання коштів з рахунку платника та їхнє подальше зарахування на рахунок одержувача.

Таким чином, на платника ЄСВ полягає відповідальність сплатити єдиний соціальний внесок, а не зарахувати його на відповідні рахунки.

У Законі №2464-VI відсутня норма щодо відповідальності платника за сплату єдиного соціального внеску на невірні бюджетні рахунки.

Відповідальність у вигляді штрафу, відповідно до п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застосовується у разі якщо платник податків протягом строків, визначених цим Законом, не сплачує єдиний внесок, сума якого є узгодженою та строк сплати якого настав.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.06.2015 по справі №21-377а15 здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений Податковим кодексом України, має кваліфікуватись, як дія, хоча й помилкова. Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений Податковим кодексом України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених Податковим кодексом України.

У даному випадку, позивачем грошові зобов`язання до державного бюджету сплачувались своєчасно та в повному обсязі, відповідно підстави для накладення штрафів та пені відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №0218961309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) несвоєчасну сплату у (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.07.2019.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві провести перерахунок сплачених сум єдиних внесків військовою частиною НОМЕР_1 з 01.01.2019 по теперішній час з урахуванням даного рішення суду та проінформувати НОМЕР_1 у письмовому вигляду про наявність недоїмки або переплати, задоволенню не підлягають, оскільки вказане належить до дискреційних повноважень відповідача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.Г. Попова

Ю.К. Черпак