Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №420/26824/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26824/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (суддя Катаєва Е.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 30.09.2025) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

07.08.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 29.04.2025 №12804153/39785646, №12804154/39785646, №12804155/39785646, №12804156/39785646, №12804157/39785646, №12804148/39785646, №12804149/39785646, №12804150/39785646, №12804151/39785646, №12804152/39785646 та від 01.05.2025 року №12816365/39785646, №12816366/39785646, №12816367/39785646, №12816368/39785646, №12816369/39785646;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.05.2024, №13 від 08.05.2024, №20 від 15.05.2024, №34 від 22.05.2024, №42 від 29.05.2024, №2 від 01.05.2024, №14 від 08.05.2024, №21 від 15.05.2024, №35 від 22.05.2024, №43 від 29.05.2024, №3 від 01.05.2024, №15 від 08.05.2024, №22 від 15.05.2024, №36 від 22.05.2024, №44 від 29.05.2024 датою подання їх на реєстрацію.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 30 вересня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта, рішення про відмову в реєстрації ПН є максимально обґрунтованим та відповідає критеріям чіткості й зрозумілості актів індивідуальної дії, а факт здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом не доведений в повному обсязі. Однак суд першої інстанції не врахував ці обставини у справі та зауважив, що у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, нехтуючи наданими доказами.

Також суд не прийняв до уваги судову практику, викладену в постанові Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, де зазначено, що перелік документів, необхідних для ухвалення рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, включає первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. Ненадання платником податку таких документів є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окремо апелянт вказує, що документи, які були подані на розгляд комісії, є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, проте суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а це, у свою чергу, призвело до порушення вимог ст. 73, 77, 242 КАС України.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" 08.05.2015 року зареєстровано як юридичну особу, яка здійснює господарську діяльність за основним видом економічної діяльності код 56.21 Постачання готових страв для подій. Інші види діяльності: 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.29 Постачання інших готових страв, 82.92 Пакування, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське господарство, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 78.10 Діяльність агентств працевлаштування, 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування, 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами, 10.13 Виробництво м`ясних продуктів, 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.

При здійсненні господарської діяльності ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" (постачальник) з заключило з ТОВ "КВІКМІЛЗ УКРАЇНА" (замовник) договір поставки №2 від 28.02.2018, згідно якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, відповідно до заявки, наданої замовником. Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

За результатом постачання товарів ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" складено податкові накладні №1 від 01.05.2024 на загальну суму 3300 грн, в тому числі ПДВ 660 грн, №13 від 08.05.2024 на загальну суму 1320 грн, в тому числі ПДВ 220 грн, №20 від 15.05.2024 на загальну суму 3168 грн, в тому числі ПДВ 528 грн, №34 від 22.05.2024 на загальну суму 2640 грн, в тому числі ПДВ 440 грн, №42 від 29.05.2024 на загальну суму 2112 грн, в тому числі ПДВ 352 грн, №2 від 01.05.2024 на загальну суму 17280 грн, в тому числі ПДВ 2880 грн, №14 від 08.05.2024 на загальну суму 5760 грн, в тому числі ПДВ 960 грн, №21 від 15.05.2024 на загальну суму 13824 грн, в тому числі ПДВ 2304 грн, №35 від 22.05.2024 на загальну суму 5760 грн, в тому числі ПДВ 960 грн, №43 від 29.05.2024 на загальну суму 9216 грн, в тому числі ПДВ 1536 грн, №3 від 01.05.2024 на загальну суму 2000 грн, в тому числі ПДВ 333,33 грн, №15 від 08.05.2024 на загальну суму 1000 грн, в тому числі ПДВ 166,67 грн, №22 від 15.05.2024 на загальну суму 1000 грн, в тому числі ПДВ 166,67 грн, №36 від 22.05.2024 на загальну суму 1000 грн, в тому числі ПДВ 166,67 грн, №44 від 29.05.2024 на загальну суму 1000 грн, в тому числі ПДВ 166,67 грн.

Реєстрація ПН зупинена. В квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" подало до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено.

Проте Комісією прийнято рішення від 29.04.2025 №12804153/39785646 про відмову в реєстрації ПН №1 від 01.05.2024, №12804154/39785646 про відмову в реєстрації ПН №13 від 08.05.2024, №12804155/39785646 про відмову в реєстрації ПН №20 від 15.05.2024, №12804156/39785646 про відмову в реєстрації ПН №34 від 22.05.2024, №12804157/39785646 про відмову в реєстрації ПН №42 від 29.05.2024, №12804148/39785646 про відмову в реєстрації ПН №2 від 01.05.2024, №12804149/39785646 про відмову в реєстрації ПН №14 від 08.05.2024, №12804150/39785646 про відмову в реєстрації ПН №21 від 15.05.2024, №12804151/39785646 про відмову в реєстрації ПН №35 від 22.05.2024, №12804152/39785646 про відмову в реєстрації ПН №43 від 29.05.2024 та від 01.05.2025 року №12816365/39785646 про відмову в реєстрації ПН №3 від 01.05.2024, №12816366/39785646 про відмову в реєстрації ПН №15 від 08.05.2024, №12816367/39785646 про відмову в реєстрації ПН №22 від 15.05.2024, №12816368/39785646 про відмову в реєстрації ПН №36 від 22.05.2024, №12816369/39785646 про відмову в реєстрації ПН №44 від 29.05.2024 з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; відсутні документи щодо транспортування, зберігання товару, сертифікати якості, довіреності, надано не в повному обсязі розрахункові документи.

Позивач - ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ", вважаючи згадані рішення про відмову в реєстрації ПН протиправними, звернулося до суду із цим адміністративним позовом про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив підстав для відмови в реєстрації ПН в ЄРПН, як і не зазначив конкретних документів, відсутність яких не дала можливості прийняти рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Водночас відмова в реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. З метою відновлення порушеного права суд зобов`язав ДПС зареєструвати спірні ПН датою їх подання на реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.

Згідно п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено податкові накладні №1 від 01.05.2024, №13 від 08.05.2024, №20 від 15.05.2024, №34 від 22.05.2024, №42 від 29.05.2024, №2 від 01.05.2024, №14 від 08.05.2024, №21 від 15.05.2024, №35 від 22.05.2024, №43 від 29.05.2024, №3 від 01.05.2024, №15 від 08.05.2024, №22 від 15.05.2024, №36 від 22.05.2024, №44 від 29.05.2024 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. ПН було прийнято, але їх реєстрація була зупинена, вказано що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, навіть наявність рішень податкового органу про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, може свідчити лише про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, проте не звільняє відповідача від обов`язку зазначити чіткий перелік документів, яких не вистачає для реєстрації податкової накладної.

У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що із наданих до суду копій документів, які надавалися також до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, за якими позивач подав на реєстрацію податкові накладні; будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять.

Водночас спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних належним чином не обґрунтовано, оскільки у ГУ ДПС були в наявності всі первинні документи щодо податкових накладних для прийняття рішення. При цьому формальні, штучно створені перешкоди - витребування абстрактних документів, яких нібито не вистачає, на думку членів комісії, для прийняття рішення (тобто припущення) - не відповідають принципу роботи державного органу, передбаченому ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення Комісії в контексті взаємозв`язку підстави для прийняття таких рішень із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірних рішень між собою не можна вважати вмотивованими та, як наслідок, правомірними.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Отже, на думку колегії суддів, вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб`єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.

Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в численних постановах Верховного Суду.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в Єдиному реєстрі податкових накладних і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 по справі №500/1836/22, від 27.04.2023 по справі №460/8040/20, від 20.04.2023 у справі №380/4746/22, від 06.03.2024 по справі №440/3706/23, від 11.04.2024 по справі №500/4244/22.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги не врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 02.07.2024 по справі №440/5004/23, з огляду відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин. В межах згаданої апелянтом справи податковим органом було конкретизовано, які саме документи не надало підприємство на підтвердження наявності підстав для складання розрахунку коригування. Водночас у справі, що розглядається, відповідачем наведено узагальнений перелік документів.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта, що документи, подані на розгляд комісії є сумнівними та складені з порушенням законодавства, з огляду на те, що в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18).

Резюмуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що вони не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя К.В.Кравченко

Суддя Ю.В.Осіпов