Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №685/68/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/68/26

Провадження № 2/685/235/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого Самойловича А.П.

за участі секретаря Лаган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Теофіпольська селищна рада Хмельницького району, Хмельницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

26 січня 2026 року адвокат Семченко Г.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 17 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку «А1» з прибудовою «а» загальною площею 67,86 м2 в тому числі житловою – 40,62 м2, льох «В», хлів «Б», літня кухня прибудова до «Б» - «Г».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 липня 2013 року вона придбала у ОСОБА_2 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з земельною ділянкою, площею 0,52 га. На підтвердження факту продажу житлового будинку та земельної ділянки, а також отримання грошових коштів за це нерухоме майно ОСОБА_2 написала відповідну розписку. На виконання умов вказаного правочину ОСОБА_1 сплатила грошові кошти у сумі 12000 грн., а відповідачка ОСОБА_2 передала їй у володіння та користування житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, на виконання умов правочину ОСОБА_2 були передані ОСОБА_1 ключі від житлового будинку, оригінал договору на користування електричною енергією, а також правовстановлюючі документи на будинок. Не завершивши оформлення земельних ділянок, 18.07.2013 року ОСОБА_2 вибула до м. Краматорськ, Донецької області, при цьому оригінал довіреності, виданої на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_2 забрала з собою, лишилася лише її копія. Також було домовлено, що власниця будинковолодіння надішле оригінал довіреності поштою, оскільки помилково забрала його, однак після початку навесні 2014 року воєнних дій на Донбасі безпідставно відмовилася надсилати будь-які документи і після цього зв`язок між ними припинився.

Відтак, позивачка вказує, що понад 12 років у повному обсязі користується та володіє переданим їй житловим будинком, але разом з тим право власності на вказане будинковолодіння у встановленому законом порядку оформити не може.

Крім того, враховуючи, що вона повністю сплатила попередній власниці обумовлені ними кошти за житловий будинок та земельну ділянку, наявність у неї усіх належних попередній власниці правовстановлюючих документів на це будинковолодіння, а також фактичне користування ним, а відповідачка ухиляється від його нотаріального посвідчення, просить визнати дійсним укладений між ними договір, а також визнати за нею право власності на придбане у попередньої власниці ОСОБА_2 майно.

Представниця позивачки – адвокат Семченко Г.С. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України встановлено, що відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких підстав відповідачка вважається належно повідомленою про дату, час і місце судового засідання, оскільки була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», а також в газеті «Голос України», відзиву до суду не подавала, причину своєї неявки суду не повідомила.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Федонюка В.В. надійшла заява, у якій зазначає, що з приводу надання оцінки доказам та винесення рішення по справі покладаються на розсуд суду та просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін та без фіксації судового процесу звукозаписувальними засобами відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто домовленість про купівлю-продаж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з земельною ділянкою, площею 0,52 га., що підтверджується розпискою, даною ОСОБА_2 в тім, що вона продала вказаний житловий будинок з земельною ділянкою 0,52 га ОСОБА_1 та отримала грошові кошти повністю і претензій немає.

Із наявної письмової розписки відповідачки ОСОБА_2 слідує те, що між сторонами було погоджено всі істотні умови купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння, зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, покупець (позивачка) сплатила продавцю (відповідачці) кошти в повному обсязі та отримала від неї правовстановлюючі документи та ключі.

Зазначене домоволодіння належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 20 лютого 2007 року. Рішення про державну реєстрацію права власності прийнято 23.02.2007 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13674814 від 23.02.2007 року.

Під час надання розписки був присутній громадянин ОСОБА_3 , якого ОСОБА_2 уповноважила продати належний їй житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку, які знаходяться в АДРЕСА_1 , на умовах, які йому попередньо відомі з договору доручення, а також бути її представником з усіх питань, пов`язаних з оформленням договору купівлі-продажу, що підтверджується довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу Хмельницької області Сурмою Г.Ф. та зареєстрованою в реєстрі 16 липня 2013 року за № 1848.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до Святецької сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,51 га, у тому числі: 0,25 га – для обслуговування житлового будинку, та 0,26 га – для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою, що підтверджується рішенням Святецької сільської ради № 2 від 06 серпня 2013 року.

Однак, не завершивши оформлення земельних ділянок, 18.07.2013 року відповідачка вибула до м.Краматорськ Донецької області, при цьому забравши оригінал довіреності, виданої на ім`я ОСОБА_3 .

У позивачки та ОСОБА_3 залишилися лише копії зазначеної довіреності, які не надають повноважень на переоформлення права власності на житловий будинок.

Сторони домовились про те, що відповідачка надішле оригінал довіреності, посилаючись на те, що помилково забрала його із собою, однак після початку навесні 2014 року воєнних дій на Донбасі безпідставно відмовилася надсилати будь-які документи, що призвело до того, що відповідач ухиляється від посвідчення договору, і позивачка з незалежних від неї причин не має можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу та здійснити реєстрацію права власності житлового будинку на своє ім`я.

08 вересня 2020 року на ім`я позивачки ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на вищевказаний житловий будинок, понад 12 років вона користується та володіє переданим їй житловим будинком, однак позбавлена права розпоряджатися вказаним майном.

Таким чином, суд встановив факт не тільки безповоротного ухилення відповідачки від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 17 липня 2013 року, але й втрату позивачкою можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин, що є умовами визнання правочину дійсним в судовому порядку.

Неможливість посвідчити з відповідачкою нотаріально договір купівлі-продажу порушує права позивачки, яка фактично вже користується придбаним майном, за яке сплатила кошти, але навіть за відсутності будь-яких претензій від попереднього власника, не може його юридично оформити.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною другою статті 220 ЦК України встановлено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У відповідності до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності. Якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 334 ЦК України набуття права власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Верховний Суд у своїй постанові від 04 березня 2019 року у справі № 665/2266/16-ц вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається. Обов`язковими умовами для визнання такого договору дійсним є: встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину; втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також, що майно було правомірно придбано позивачкою, проте відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу, і позивачка з об`єктивних причин не має можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу та зареєструвати своє права власності на дану нерухомість, суд вважає, що позовні вимоги про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягає до сплати судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки позивачка, як особа з 2 групою інвалідності довічно (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 21 серпня 2024 року) звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь держави.

Cправа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 76- 81, 141, 206, 263-265, 273, 280-282, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 17 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку «А1» з прибудовою «а» загальною площею 67,86 м2 в тому числі житловою – 40,62 м2, льох «В», хлів «Б», літня кухня прибудова до «Б» - «Г».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави 1331,20 грн. (Одну тисячу триста тридцять одну гривню 50 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 червня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.