Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №685/859/25 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/859/25

Провадження № 1-кп/685/33/26

В И Р О К

іменем України

03 червня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

його представниці адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 та

його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь кримінальне провадження № 12025243000001388, внесене 07 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Святець Теофіпольського району Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, працюючого монтажником в ПП «Колумбус», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286-1 та ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , достовірно знаючи про постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року по справі № 685/1266/24, яка набрала законної сили 28 січня 2025 року, про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, маючи реальну можливість виконати це рішення суду, діючи умисно, з метою її невиконання в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ігноруючи вимоги постанови суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили, та 07 червня 2025 року близько 05 години 15 хв. керував автомобілем Opel Senator ( НОМЕР_1 ) по вул. Центральна в с. Гаврилівка Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 07 червня 2025 року близько 05 год. 15 хв. керував автомобілем Opel Senator ( НОМЕР_1 ) з технічною несправністю у виді встановлення на передню вісь автомобіля шин різних розмірів, конструкцій та моделей з різними малюнками протектора, що не відповідає технічному стану ходової частини вимогам п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР), рухаючись зі швидкістю близько 70 км/год по проїзній частині вулиці Центральна в селі Гаврилівка зі сторони села Медисівка в сторону села Караїна Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, порушуючи вимоги пунктів 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1 та 12.4 ПДР, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, на заокругленій ділянці проїжджої частини вулиці поблизу будинку № 17, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не вибрав безпечну швидкість руху та перевищив дозволену в населеному пункті швидкість руху, внаслідок чого втратив можливість контролювати напрямок і траєкторію керованого ним автомобіля, допустив виїзд на зустрічне узбіччя, де здійснив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на ліву частину тіла пішохода ОСОБА_4 , який в цей момент стояв на узбіччі.

Внаслідок наїзду керованого обвинуваченим автомобіля пішохід ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді полі травми, поєднаної травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою шийного відділу хребта, відкритого фрагментарного, уламкового перелому верхньої і середньої третини тіла лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, рваної рани шкіри і м`яких тканин заднє-латеральної поверхні лівого стегна в проекції перелому, фрагментарного перелому великого вертлюга лівої стегнової кістки, косого перелому кортикального шару верхньої третини лівої великогомілкової кістки по задній поверхні, шоку І-ІІ ст.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав частково та пояснив, що напередодні ввечері разом з друзями пив пиво, після чого поїхав на ставок в с. Гаврилівка, де велика компанія друзів та знайомих впродовж ночі ловили рибу. На ставку після початку доби 07 червня 2025 року спиртного вже не вживав.

Повертаючись додому автомобілем проїздив вулицею села Гаврилівка з швидкістю 60-70 км/год на заокругленні дороги раптово лопнула шина правого переднього колеса, через що автомобіль на гравійному дорожньому покритті занесло, тому виїхав на узбіччя, де збив потерпілого ОСОБА_4 .

Зупинившись, намагався відтягнути потерпілого, який лежав на траві, проте той заперечив, тому сів в автомобіль, щоб привезти фельдшерку, яка живе в цьому ж селі. По дорозі до неї автомобіль заглух, тому повернувся на місце пригоди, однак швидкої допомоги не викликав, так як її вже викликав ОСОБА_8 , який їхав з ним і залишився на місці.

Зазначив, що на момент зіткнення вже не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а під час забору крові в лікарні під час обробітку медичним працівником місця проколювання шприцом відчував спиртовий запах.

Потерпілий ОСОБА_4 , 1997 року народження, пояснив, що разом зі знайомими пішов на ставок села Гаврилівка на нічну риболовлю, на березі на покривалі була їжа та спиртні напої, де присутні їх споживали. Сам він нічого з алкоголю не пив, так як вранці потрібно було на роботу, де дуже суворий контролю щодо наявності ознак сп`яніння, сидів біля вудок біля самої води в переносному сидінні, а після 24-ї години заснув, просинаючись кілька разів.

Чув, як приїхали ОСОБА_9 з ОСОБА_10 , вони були біля імпровізованого столу, але не бачив, чи вживали вони спиртне, так як спав.

Рано вранці зібрався та пішов додому, так як потрібно було зібратися на роботу, йшов пішки вулицею і чув, як десь по вулиці швидко їхала машина, так як був сильний шум. Обернувшись побачив, що із-за повороту на великій швидкості із заносом ліворуч виїхав автомобіль ОСОБА_11 , який трохи повернув вліво і відбувся занос на праву сторону, після чого автомобіль понесло прямо на нього.

Так як автомобіль їхав прямо на нього, то спробував втекти, а також намагаючись уникнути удару трохи підстрибнув, однак автомобіль також підкинуло на підвищенні на краю узбіччя, через що удар прийшовся на ліву ногу.

Після удару події не дуже чітко пам`ятає, бачив що з автомобіля, вийшов ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . ОСОБА_8 підійшов до нього, а ОСОБА_6 в цей час запхнув відірваний бампер в салон автомобіля на заднє сидіння та поїхав звідти. Швидку допомогу викликав ОСОБА_8 , ОСОБА_6 прийшов уже пізніше.

Зазначив, що ще лікується, так як кістка з невідомих причин не зростається, були проведені неодноразові операції. ОСОБА_6 надавав грошові кошти на лікування, в даний час претензій матеріального характеру до нього немає.

Звернув увагу, що в тому напрямку, куди ОСОБА_6 після зіткнення поїхав ніби-то за фельдшером, ніхто з медичних працівників не проживає.

Свідок ОСОБА_8 , 1994 року народження, пояснив, що пізно ввечері 06 червня 2025 року разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 поїхалии на риболовлю на став в селі Гаврилівка. На ставку вже було багато їх знайомих, всього близько 10 чоловік, на землі було розкладено їжу та алкогольні напої. Сам він вживав алкоголь, але не пам`ятає чи щось пив ОСОБА_6 , так як сидів трохи далі, біля спінінгів. Там також сидів у кріслі і ОСОБА_4 , але він точно не пив спиртного, так як мав йти вранці на роботу.

Після того як розвиднілося вони з ОСОБА_6 поїхали додому автомобілем Опель, який належить ОСОБА_6 і він же був за кермом. По дорозі збили ОСОБА_4 та заїхали в якийсь садок. Відразу ж вискочив з автомобіля та підбіг до потерпілого, який лежав на землі та скаржився на сильний біль у нозі, після чого викликав швидку. ОСОБА_6 поїхав автомобілем звідти, перед цим запхав відірваний бампер на заднє сидіння, але трохи пізніше повернувся пішки.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 червня 2025 року з фототаблицями та план-схемою встановлено, що проїзна частина складається з горизонтальної ділянки по напрямку огляду, наявне заокруглення дороги в ліву сторону, покриття щебеневе та сухе. На поверхні проїжджої частини наявні чотири сліди юзу коліс автомобіля довжиною 29,3 м., 11,1 м., 27 м. та 22 м., які тягнуться після закінчення заокруглення від правої сторони проїжджої частини по напрямку руху автомобіля та закінчуються поза межами проїжджої частини на зустрічному узбіччі (т. 1 а.с. 56-64). З наданих фотографій також видно наявність невеликого підйому на краю узбіччя, про який говорив потерпілий у своїх поясненнях (ілюстрації №№ 4, 5).

При проведенні огляду місця події за допомогою дорожнього ухиломіра ДУТ-1, № 519, було вставлено, що ухил даної ділянки проїжджої частини по ходу руху автомобіля під керуванням обвинуваченого в межах розташування слідів юзу коліс, становить 13 ‰, що підтверджується протоколом огляду від 28 липня 2025 року з доданою схемою та фотографіями (т. 1 а.с. 168-174).

Автомобіль Opel Senator ( НОМЕР_1 ) знаходився по вул. Гагаріна поблизу будинку № 35 в селі Гаврилівка, з численними пошкодженнями, зокрема, розбиті ліва та права блок-фари, відсутній передній бампер, деформація переднього відбійника, розбите лобове скло, пошкоджений капот, пошкоджені праве переднє крило, передні та задні праві дверці, заднє праве крило, розірвана шина переднього правого колеса (т. 1 а.с. 110-114).

Висновком експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України від 25 липня 2025 року № СЕ-19/123-25/8765-ІТ встановлено, що на момент огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля Opel Senator ( НОМЕР_1 ) перебували в технічно-несправному, непрацездатному стані. Виявлено невідповідність технічного стану ходової частини вимогам п. 31.4.5 «г» ПДР, а саме в частині того, що на передню вісь автомобіля встановлено шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора. Експерт зазначає, що вказані несправності рульового керування та ходової частини автомобіля виникли в процесі ДТП. Несправності робочої гальмівної системи у вигляді деформації гальмівних трубок гальмівних механізмів задніх коліс та, як наслідок, розгерметизації робочої гальмівної системи автомобіля могли виникнути як в ході розвитку ДТП, та і після неї в процесі транспортування автомобіля до місця його зберігання. Невідповідність технічного стану ходової частини автомобіля вимогам п. 31.4.5 «г» ПДР мала місце до ДТП та могла бути виявлена водієм шляхом візуального огляду перед виїздом.

В ході проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_6 , на той час у статусі свідка, було встановлено, що відстань від переднього бампера автомобіля до пішохода, в момент його виявлення з місця водія, становила 55 метрів, що підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2025 року з план-схемою та відеозаписом його проведення, обвинувачений в ході слідчого експерименту не згадав місця наїзду на пішохода (т. 1 а.с. 136-139).

При проведенні слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_4 він показав на місці автопригоди, де розташовувався під час руху додому, перебуваючи на краю зустрічної по ходу руху автомобіля смузі руху, після виїзду автомобіля в його сторону намагався втекти, відбігши на узбіччя від краю проїжджої частини на відстань 1,3 м., де і відбувся наїзд, що підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 28 липня 2025 року з план-схемою та відеозаписом його проведення, обвинувачений в ході слідчого експерименту не згадав місця наїзду на пішохода (т. 1 а.с. 149-151).

Тяжкість тілесних ушкоджень підтверджується висновком лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_13 від 30 липня 2025 року № 361 Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 , згідно наданих медичних документів, мають місце тілесні ушкодження у вигляді полі травми, поєднаної травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою шийного відділу хребта, відкритого фрагментарного, уламкового перелому верхньої і середньої третини тіла лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, рваної рани шкіри і м`яких тканин заднє-латеральної поверхні лівого стегна в проекції перелому, фрагментарного перелому великого вертлюга лівої стегнової кістки, косого перелому кортикального шару верхньої третини лівої великогомілкової кістки по задній поверхні, шоку І-ІІ ст., які виникли від дії на різні ділянки тіла потерпілого тупих твердих предметів, та при ударі різними ділянками тіло останнього об такі, по строку свого виникнення можуть відповідати 07 червня 2025 року, по своєму характеру, в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (т. 1 а.с. 163-164).

Цей же експерт у висновку від 30 липня 2025 року № 362 зазначає, що такими тупими твердими предметами могли бути конструктивні частини легкового автомобіля, тверде дорожнє покриття, та їм подібні предмети, що могло мати місце в різних фазах такого виду ДТП, як наїзд легкового автомобіля на пішохода ОСОБА_4 в момент, коли останній знаходився в вертикальному, чи близькому до нього положенні, по строку свого виникнення можуть відповідати 07 червня 2025 року, що могло мати місце в строк та за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи (т. 1 а.с. 165-166).

При проведенні судової інженерно-транспортної експертизи експерт Хмельницького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_14 дійшов висновку, що в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується водій автомобіля Opel Senator ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до технічних вимог п. 31.1, 31.4, 31.4.5 «г», 12.1, 12.4, 12.9 «б» ПДР. У цій дорожній ситуації водій ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом виконання технічних вимог п. 12.1 ПДР. З технічної точки зору в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, в причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди перебуває невідповідність дій водія автомобіля Opel Senator ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 технічним вимогам п. 12.1 ПДР. За наслідками проведення експертизи експертом 30 липня 2025 року складено висновок № СЕ-19/123-25/11172-ІТ (т. 1 а.с. 180-183).

Пунктом 12.1 ПДР передбачений обов`язок водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 12.4 ПДР визначена максимально дозволена швидкість руху транспортних засобів в населеному пункті, яка становить 50 км/год, а п. 12.9 «б» ПДР встановлена заборона перевищувати цю швидкість.

Пунктом 31.4.5 «г» ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів, на одну вісь якого встановлені шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина водія ОСОБА_6 у порушенні вищезазначених вимог Правил, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_4 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.

В ході судового розгляду також знайшов своє підтвердження факт керування ОСОБА_6 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння під час наїзду на пішохода.

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, водія ОСОБА_6 працівниками поліції після ДТП було доставлено до КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» для проведення огляду на стан сп`яніння, такий огляд був проведений 07 червня 2025 року о 07:37 год поліцейським з використанням приладу Drager Alcotest 6810 (заводський № ARBL-0685), згідно проведеного тесту № 1996 у видихуваному ним повітрі цифровий показник становить 1,48 ‰ алкоголю в крові (т. 1 а.с. 108). Проведений огляд був зафіксований технічним засобом відеозапису, застосованим поліцейським, який було переглянуто судом (відеозапис починаючи з 06:00 хв. файлу № 12 диску № 2 (т. 1 а.с. 80)).

Суд відкидає посилання сторони захисту на недостовірність показників приладу через аномально високу температуру у 23?С у такий ранковий час, що було зафіксовано газоаналізатором у протоколі. Відповідно до довідки Хмельницького обласного центру з гідрометеорології ДСНС України від 13 червня 2025 року № 9922-711/9922, за даними спостереження найближчої метеорологічної станції Ямпіль, середньодобова температура 07 червня 2025 року становила 23,9? тепла, о 06:00 год. того дня температура становила 16,9? тепла (т. 1 а.с. 66). За таких даних, зважаючи також на те, що газоаналізатор увесь час знаходився в патрульному автомобілі, де температура явно вища від температури на вулиці, після чого занесений у приміщення лікарні, де і був проведений огляд, є цілком відповідними показники температури на приладі фактичній температурі повітря.

07 червня 2025 року в приміщенні КНП «Теофіпольська БПЛ» слідчим, за участі медичної сестри цієї лікарні, було відібрано зразки крові обвинуваченого, що зафіксовано протоколом отримання зразків для експертизи від 07 червня 2025 року з доданим відеозаписом цієї слідчої дії (т. 1 а.с. 129, 130).

Згідно з висновком лікаря судово-медичного експерта токсиколога Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_15 від 13 червня 2025 року № 1220, при судово-медичній експертизі зразка крові громадянина ОСОБА_6 , 1994 р.н., виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості: в крові – 0,52 ‰ (т. 1 а.с. 134-135).

Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про недопустимість даного висновку експерта токсиколога, оскільки при відібранні крові медичним працівником для знезараження шкіри обвинуваченого було застосовано спиртовий розчин, що вплинуло на такий результат.

При перегляді відеозапису процедури відібрання зразків крові встановлено, що на запитання слідчого щодо засобу обробки місця забору крові, медична працівниця відповіла, що нею застосовано не спиртовий розчин. В кінці на запитання слідчого щодо наявності зауважень, обвинувачений зазначив, що жодних зауважень до цієї слідчої дії у нього не було.

Варто також зауважити, що на відеозаписі чітко видно, що при обробці місця забору крові медпрацівницею було використано одноразову серветку. Такі спиртові серветки просочуються не етиловим спиртом, на що посилається сторона захисту, а ізопропіловим спиртом, який є ізомером пропілового спирту. Однак експерт токсиколог у своєму висновку чітко вказав, що в крові ОСОБА_6 не було виявлено пропілового спирту та його ізомеру.

З цього слідує, що рука обвинуваченого при відібранні зразка його крові була оброблена не спиртовим розчином, а іншим знезаражувальним засобом, тобто об`єктивність цієї процедури була дотримана в повній мірі, даний доказ є належним та допустимим. Більше того, ізопропанол має відмінний та значно різкіший специфічний запах, ніж в етанолу, тому обвинувачений цей запах відчув би та, ймовірно, висловив би свої зауваження з цього приводу.

Крім того, як вбачається з досліджених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які приїхали на виклик, сам обвинувачений після повернення на місце пригоди під час розмови з поліцейськими підтверджував вживання ним алкогольних напоїв перед тим, як сісти за кермо.

Суд також не бере до уваги твердження сторони захисту про відсутність стану сп`яніння у обвинуваченого, посилаючись на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між наявністю алкоголю в крові та станом сп`яніння. Стан сп`яніння – це фізіологічний та психологічний стан, спричинений дією, зокрема, алкоголю, який призводить до порушення координації, уповільнення реакції та неадекватної поведінки. В суді знайшло своє підтвердження наявність алкоголю в крові водія ОСОБА_6 в кількості, що значно перевищує мінімальну норму у 0,2 ‰, визначену пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ України та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Таким чином, факт керування ОСОБА_6 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння в момент наїзду на потерпілого ОСОБА_4 також знайшов своє підтвердження, тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286-2 КК України.

Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року по справі № 685/1266/24 ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП за керування 17 листопада 2024 року в селищі Теофіполь автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння з призначенням покарання у виді штрафу та позбавленням на 1 рік права керування транспортними засобами (т. 1 а.с. 91-93). Справа була розглянута судом за відсутності ОСОБА_6 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копія постанови була направлена йому до відома поштою та ним одержана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 100).

Факт обізнаності з позбавленням права керування згідно з вищезазначеною постановою суду не заперечує і сам обвинувачений.

Стороною захисту не визнається наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, при керуванні транспортним засобом після позбавлення права керування судом, оскільки в діянні обвинуваченого можуть бути ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУПАП, а не злочину.

За змістом ч. 1 ст. 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КК України передбачено, що підставою для настання кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Складом кримінального правопорушення визнається сукупність закріплених у законі України про кримінальну відповідальність ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається кримінальним правопорушенням.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, і означає повне його ігнорування, та проявляється і в перешкоджанні виконанню судового рішення, що набрало законної сили, яке полягає в активній протидії його виконанню.

Суб`єкт цього злочину може бути як спеціальним, так і загальним, в залежності від конкретних фактичних обставин кримінального провадження.

Суб`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, може бути фізична особа, не на користь якої ухвалено рішення суду та яку зобов`язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Обвинувачений ОСОБА_6 є особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, тобто судом на нього покладено обов`язок утриматись від таких дій протягом визначеного судом строку.

Вказана обставина була встановлена органом досудового розслідування та судом, вона ніким не оспорюється.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_6 вранці 07 червня 2025 року керував транспортним засобом, достовірно знаючи про наявність постанови суду, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, яка набрала законної сили. ОСОБА_6 , будучи ознайомленим з вказаною постановою суду, умисно не виконував її, що, на думку суду, свідчить про умисне ухилення останнього від виконання постанови суду, і є однією з форм невиконання судового рішення, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України.

В постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 464/4690/20 Верховний Суд прийшов до переконання, що особа, яку позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зобов`язана утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.

За таких обставин, дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 КУПАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Тобто, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статті 126 КУПАП , є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Тобто, суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, не є ідентичними.

За викладених обставин, суд вважає, що сторона захисту прийшла до помилкового висновку, що керування автомобілем вранці 07 червня 2025 року ОСОБА_6 , який позбавлений права керування транспортними засобами, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУПАП, та не містить складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Оцінка обставин у даному кримінальному провадженні по суті стосується не тих самих фактів, що досліджуються у провадженнях про адміністративні правопорушення за ст. 126 КУПАП, а невиконання заборони керування транспортними засобами ОСОБА_6 , до якого застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, його ухилення від виконання постанови суду, є однією з форм невиконання судового рішення, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України.

При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого, особу винного, обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування заподіяної шкоди, оскільки вбачається усвідомлення вчиненого та його жаль з цього приводу, надання визнавальних пояснень поліцейському після їх прибуття на місце події, добровільна здача крові та участь у слідчому експерименті. Факт відшкодування шкоди підтвердив в судовому засіданні сам потерпілий. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання.

Суд не може розцінити з`явлення обвинуваченого на місце події після прибуття поліцейських як пом`якшувальну обставину, оскільки така явка зумовлена фактичною неможливістю переховування, зважаючи на наявність свідка, живого потерпілого та неможливість продовження руху автомобілем внаслідок його пошкодження.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Не зважаючи на наявність кількох пом`якшуючих покарання обставин, вони не знижують істотно ступінь тяжкості вчинених злочинів, оскільки обвинувачений уже притягувався до відповідальності за керування автомобілем в стані сп`яніння, проте свідомо повторно сів за кермо та здійснив рух транспортних засобів, а після вчинення наїзду залишив місце пригоди не намагаючись надати хоч якусь допомогу потерпілому, навіть не викликавши швидку допомогу, при цьому намагався приховати сліди злочину, забравши з собою відірваний бампер автомобіля.

Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів є призначення покарання в межах санкції частин статей обвинувачення ближче до їх нижніх меж, крім додаткового покарання, оскільки за встановлених обставин для належного виправлення обвинуваченого є призначення більш тривалого строку заборони на керування автомобілем.

Витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Вилучені речові докази підлягають поверненню їх власникам зі скасуванням накладеного судом арешту.

Судом не вбачається підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, про що було заявлено прокурором в судових дебатах, оскільки стороною обвинувачення не наведено доказів в обґрунтування наявності ризиків ухилення від виконання покарання, тим більше, що за увесь час судового розгляду справи не було жодного випадку неявки обвинуваченого до суду.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286-1 та ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення волі строком чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком шість років;

- за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі строком один рік шість місяців.

Призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком шість років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 6685,5 грн. (Шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 50 коп.) витрат на проведення експертиз.

Речові докази:

- автомобіль Opel Senator з номерним знаком НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 115) – повернути ОСОБА_16 ;

- медичну документацію ОСОБА_4 : оптичний диск із КТ в к-сті 2 шт.; КТ знімки в кількості 4 шт.; рентгенівські знімки в кількості 5 шт.; протоколи КТ на 3 арк. (т. 1 а.с. 158, 167) – повернути ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений на автомобіль Opel Senator з номерним знаком НОМЕР_1 та медичну документацію ОСОБА_4 згідно з ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 червня 2025 року № 686/16595/25 (т. 1 а.с. 116).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1