Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №680/282/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/282/26

№2/680/376/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданий її представником адвокатом - Герасимчуком Олегом Олександровичем до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що вони перебувають у шлюбі з 17 липня 2004 року. Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає. Відповідач проти розірвання шлюбу. Однак, на даний час подружжя разом не проживає, шлюбних відносин не підтримує, відповідач та його наркоманія унеможливлюють подальше спільне життя. З`явилися розбіжності у поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу не дали жодних результатів, шлюб носить формальний характер, а тому вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам направлені ухвали про відкриття провадження у справі, які вони отримали 11 травня 2026 року.

Відповідач 11 травня 2026 року звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що на розірвання шлюбу не згідний, бажає зберегти сім`ю, примиритись із дружиною та просить надати строк для примирення до 6 місяців.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 14 травня 2026 року подав заперечення на заяву щодо надання строку на примирення, зазначив, що позивачка категорично заперечує проти надання строку на примирення та просить шлюб розірвати.

20 травня 2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив надати строк на примирення із дружиною до 6 місяців, позовні вимоги про розірвання шлюбу заперечує.

Позивач отримала копію відзиву 25 травня 2026 року, про що свідчить трекінг відстеження рекомендованого листа, відповіді на відзив не надала.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

17 липня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 укладено шлюб.

Позивачка звернулась до суду про його розірвання.

Відповідач подав клопотання про надання строку на примирення до 6 місяців.

Відповідно до вимог ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Відповідно до ч.7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Тобто надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом враховується, що позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, оскільки це суперечитиме моральним засадам та інтересам позивача.

Слід зазначити, що надання подружжю строку на примирення у даному випадку, з урахуванням причин для розірвання шлюбу, відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що відповідачем вживаються будь-які заходи для примирення з позивачем, або якісь докази того, що існують об`єктивні передумови для їх відновлення є недоцільним та суперечитиме інтересам позивача. Саме по собі бажання одного з подружжя зберегти шлюб не може бути безумовною підставою для надання строку на примирення за відсутності відповідного волевиявлення іншого з подружжя.

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача про надання строку для примирення не підлягає задоволенню.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч.1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч.3 ст. 105 СК України).

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

За приписами ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги відсутність неповнолітніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Шлюб це добровільний союз чоловіка та жінки, і відповідачем не спростовано доводи позивача про фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Вирішуючи спір, суд встановив, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, який категорично заперечує проти надання строку на примирення та наполягає на його розірванні, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст. 51 Конституції України) відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим, а тому наявні правові підстави для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі викладеного, враховуючи позицію позивачки, яка бажає змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 », суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 133 та ч.1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги подано договір про надання правової допомоги від 21 квітня 2026 року, та платіжну інструкцію № @2PL630366 на суму 4200,00 грн. призначення платежу: поповнення рахунку ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, враховуючи значення справи для сторін, складність справи, яка не є складною, малозначність, те що розглядалась в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, обсягу виконаних адвокатом робіт (написання позовної заяви та клопотання), розрахунку, якого всупереч вимог чинного законодавства представником позивача до матеріалів справи не було додано, вважає, що надані представником позивача документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а розмір витрат на правову допомогу у цій справі в 4200,00 грн. на дотримання вимог співмірності є необґрунтованим та явно завищеним, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 1064,96 грн. судового збору, тому, з огляду на задоволення позовних вимог, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом - Герасимчуком Олегом Олександровичем до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 липня 2004 року Виконавчим комітетом Заміхівської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, актовий запис №1.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя В. Є. Польова