Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №585/2206/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2206/26

Номер провадження 3/585/594/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області В.О. Шульга, розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області, м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби: в/ч НОМЕР_1 , водій 2 автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Військовослужбовець військової служби водій 2 автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 штаб - сержант ОСОБА_1 будучи на військовій службі та перебуваючи у визначеному місці служби в тимчасовому розташуванні військового підрозділу поблизу АДРЕСА_2 (точна адреса місцезнаходження не розголошується), в службовий час та під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду та військового стану, “22” травня 2026 року о 18 годин 10 хвилин відмовився виконувати законні вимоги командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 щодо убуття в оперативне підпорядкування командиру зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . А саме, на підставі розпорядження командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 №45/11/43 від 22.05.2026 р. штаб-сержант ОСОБА_1 22.05.2026 року мав бути переданий в оперативне підпорядкування командиру зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з чим вказане розпорядження було доведено до штаб-сержанта ОСОБА_1 , та командиром батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 відданий усний наказ щодо порядку і строків його виконання. Однак під час передачі особового складу в оперативне підпорядкування командиру зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 “22” травня 2026 року о 18 годин 10 хвилин штаб-сержант ОСОБА_1 відмовився перейти в оперативне підпорядкування командиру зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , про що повідомив усно, тобто вчинив вказаними діями військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що адміністративне правопорушення визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями частини першої ст. 172-10 КУпАП передбачена відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-10 КУпАП, вважається відкрита відмова виконати наказ командира (начальника), непокора, що передбачає наявність заяви (усної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстративне його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки. Правопорушення вважається закінченим, залежно від форми його вчинення, з моменту відмови виконати наказ начальника або з моменту його фактичного невиконання.

Суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-10 КУпАП є: військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти (дві останні категорії суб`єктами цих проступків можуть стати під час проходження ними зборів).

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 9 розділу І частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі по тексту Статут) військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 11 розділу І частини І Статуту встановлює загальні обов`язки військовослужбовців. Відповідно до п. 3 ст. 11 розділу І частини І Статуту на військовослужбовців покладається обов`язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати прапор своєї частини.

Згідно ст. 16 розділу І частини І Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 28 розділу І частини І Статуту встановлено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України. Відповідно до ст. 30 розділу І частини І Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків відання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Стаття 35 розділу І частини І Статуту встановлює, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до ст. 37 розділу І частини І Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Статтею 26 розділу І частини І Статуту встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Провина ОСОБА_1 , доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії А5002 № 81 від 23.05.2026 р., витяг із наказу № 77 від 18.03.2026 року, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , враховуючи ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно п. 12. ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 , від сплати судового збору необхідно звільнити на підставі п. 12. ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 23, 30, ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 221, 283-284, ч. 2 ст. 287 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), притягнути до адміністративної відповідальності за 1 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що на підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, органом державної виконавчої служби з ОСОБА_1 , підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначений у даній постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в Сумському апеляційному суді через Роменський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга