Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №458/452/26 — Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/452/26

1-кп/458/76/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

а також сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024141340000034 від 26.02.2024 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Яблунька, Турківський район, Львівська область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, тимчасово не працює, освіта базова середня, неодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , перебуває в статусі особи, яка самовільно залишила військову частину, раніше несудимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб (із невстановленими досудовим розслідуванням особами, щодо яких матеріали виділено в окреме провадження), та із неповнолітнім на той час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в супереч вимогам ст. 16 «Про природно заповідний фонд», ст.ст. 12, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», п.п. 4.3, 4.3.1, 4.4 Положення «Про національний природний парк «Бойківщина», затв. наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» № 251 від 12.07.2019, не будучи мисливцем та не маючи посвідчення мисливця, діючи умисно, достовірно знаючи про заборону полювання на території об`єктів природно-заповідного фонду, у заборонений час, із використанням заборонених знарядь, прийняв рішення про здійснення спільного незаконного полювання, на території природно-заповідного фонду, де реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , не будучи власником офіційно зареєстрованої мисливської зброї, діючи за попередньою змовою групою осіб (із невстановленими досудовим розслідуванням особами, щодо яких матеріали виділено в окреме провадження) та з неповнолітнім на той час ОСОБА_7 , умисно, з метою незаконного полювання, 30.03.2022, приблизно о 11:43 год, зайшли на територію національного природного парку /НПП/ «Бойківщина», взявши із собою гладкоствольну рушницю, виготовлену саморобним способом, придатну до стрільби патронами 20 калібру, мисливську двоствольну гладкоствольну вогнепальну рушницю 16 калібру моделі «ТОЗ-Б» № НОМЕР_2 , 1952 року випуску, два мисливські патрони 16 калібру споряджені картеччю, діаметром 5,5 мм (один патрон) та кулею «Діабло» (інший патрон), гладкоствольну вогнепальною зброєю моделі «FEGYVERGYAR» 16 калібру, виробництво Угорщина, два патрони 16 калібру з маркуванням «16*16*16*16», які є боєприпасами до мисливської вогнепальної зброї (розчохливши та зарядивши зброю), один рюкзак в якому знаходилась куртка, чашка та пара рукавиць, а також собак. Утримуючи мисливську зброю напоготові, з метою вистежування диких тварин, разом із ОСОБА_7 , та невстановленими під час досудового розслідування особами, щодо яких виділено матеріали в окреме провадження, ОСОБА_5 пішки направився лісовими кварталами і переслідуючи мету добування (відлову) диких тварин, що перебували у стані природної волі, перейшовши таким чином в лісовий масив регіонального ландшафтного парку «Надсянський», який є суміжний з територією НПП «Бойківщина», підійшов до межі державного кордону з Республікою Польща, що неподалік населеного пункту хутору Тарнава, який знаходиться недалеко від с. Верхня Яблунька Самбірського району Львівської області. 30.03.2022, приблизно о 18:30 год, ОСОБА_5 був виявлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та затриманий, а ОСОБА_7 разом із невстановленими під час досудового розслідування особами, щодо яких виділено матеріали в окреме провадження, спішно покинули місце вчинення правопорушення, залишивши знаряддя вчинення злочину - гладкоствольну рушницю, виготовленою саморобним способом, придатну до стрільби патронами 20 калібру, мисливську двоствольну гладкоствольну вогнепальну рушницю 16 калібру моделі «ТОЗ-Б» № НОМЕР_2 , 1952 року випуску, два мисливські патрони 16 калібру споряджені картеччю, діаметром 5,5 мм (один патрон) та кулею «Діабло» (інший патрон), гладкоствольну вогнепальну зброю моделі «FEGYVERGYAR» 16 калібру, виробництво Угорщина, два патрони 16 калібру з маркуванням «16*16*16*16», які є боєприпасами до мисливської вогнепальної зброї, один рюкзак, в якому знаходилась куртка, чашка, пара рукавиць та залишивши собак.

Національний природний парк « ІНФОРМАЦІЯ_4 » створено на території Турківського району Львівської області Указом Президента України № 130/2019 від 11.04.2019, а рішенням Львівської обласної ради від 31.07.1997 № 209 створено Регіональний ландшафтний парк «Надсянський», які згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» належать до природно-заповідного фонду України.

Згідно з п.п. 4.3, 4.3.1, 4.4 Положення «Про національний природний парк «Бойківщина», затв. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України» № 251 від 12.07.2019, на території парку забороняється мисливство, тобто спеціальне використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Статтею 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання та до полювання прирівнюється перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» забороняється, серед іншого, полювання на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про природно заповідний фонд» забороняється, на території природних заповідників будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, а саме: мисливство.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 248 КК України, як незаконне полювання на інших територіях та об`єктах природно-заповітного фонду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, згідно з вимогами ст. 337 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 248 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що того дня 30.03.2022 йому задзвонив сусід ОСОБА_7 , сказав, що до нього приїхали гості й запропонував взяти собак та піти на полювання. Він погодився, взяв своїх собак мисливської породи і пішов з ОСОБА_7 та його двома знайомими на територію лісового масиву недалеко від місця проживання, що є територією НПП «Бойківщина», де їх зафіксували фотопастки НПП «Бойківщина». Вказав, що він не є мисливцем, будь-яких дозвільних документів на полювання у нього не має. При собі мав зброю, але це не його зброя, він просто допоміг друзям ОСОБА_7 її нести. Пішов на територію лісового масиву з метою здійснення полювання, однак вполювати будь-яку тварину не вдалося, тобто шкоди не було заподіяно. Він з собаками пішов в одну сторону, щоб наганяти тварин, а ОСОБА_7 разом із двома знайомими, яких ОСОБА_5 не знає, пішли в іншу сторону, проте в подальшому його затримали працівники прикордонної служби.

Йому відомо, що в Україні введено воєнний стан, оскільки проходив службу у Державній прикордонній службі, обізнаний, що територія лісового масиву, куди вони пішли належить до парку «Надснянський» та захоплює територію НПП «Бойківщина» і він не мав права там полювати, однак, на пропозицію ОСОБА_7 погодився йти на полювання, раніше на полювання не ходив жодного разу. Про вчинене шкодує, щиро кається, більше вчиняти такі правопорушення не буде.

Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винувати у вчиненні інкримінованого правопорушень та призначити покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вирішити долю речових доказів, та процесуальні витрати.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги те, що він й інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Заслухавши учасників судового провадження та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у діях, які виразились у незаконному полюванні на інших територіях та об`єктах природно-заповітного фонду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 248 КК України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинене обвинуваченим, передбачене ч. 2 ст. 248 КК України, класифікується як нетяжкий злочин.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.66 КК України, судом визнається щире каяття, яке полягало в критичному ставленні до своєї протиправної поведінки, її осуді, у тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, що виглядало перед судом правдиво та досить переконливо.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінального правопорушення як засудженими, так і іншими особами, а згідно ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що обвинувачений раніше несудимий, є особою молодого віку, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем праці, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також те, що у вчиненому щиро кається, допомагає ЗС України (згідно представленої квитанції), суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання, передбачене у межах санкцій ч. 2 ст. 248 КК України, а саме у виді штрафу.

Суд також враховує досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, якою встановлено середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, характеристику обвинуваченого ОСОБА_5 й те, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб. У витязі з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення зазначено, що ризик (завдання) шкоди життю і здоров`ю орган пробації визначає як середній, тобто існує ймовірність насильницьких дій, спрямованих на завдання фізичного болю чи морального страждання, приниження людської гідності, сексуальне насильство (у тому числі вчинення корисливих кримінальних правопорушень із застосуванням або погрозою застосування насильницьких дій).

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04.04.2022, на майно: 3 (три предмета схожі на мисливську зброю), 4 (чотири) патрони калібру 16мм, портфель зеленого («хакі») кольору залишити в силі, з урахуванням ч. 4 ст. 174 КПК України та необхідності вирішення долі речового доказу в межах розглядуваного кримінального провадження (виділеного) й застосування спецконфіскації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 28.01.2025, на майно: одну чорну шапку, штани темно-зеленого кольору які опечатано в спеціальний пакет Національна поліція № PSP 3361904; одну пару резинових чобіт темно-зеленого кольору які опечатано в поліетиленовий пакет затягнута стяжкою з № В448318, – скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Щодо речових доказів.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно положень ч.ч. 9, 10 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено, зокрема, основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом кримінального правопорушення та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вилучена під час огляду місця події від 30.03.2022 гладкоствольна рушниця ТОЗ БМ К16 № 19436, 1952р.в. була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, підстав повернення її не встановлено, необхідно застосувати спеціальну конфіскацію до вказаного речового доказу, шляхом примусового безоплатного вилучення такого у власність держави.

Речові докази: одну чорну шапку, штани темно-зеленого кольору які опечатано в спеціальний пакет Національна поліція № PSP 3361904; одну пару резинових чобіт темно-зеленого кольору які опечатано в поліетиленовий пакет затягнута стяжкою з № В448318, – повернути законному володільцю ОСОБА_8 ; копії шість фотозображень на аркуші формату А4, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експерта для проведення: судової фототехнічної експертизи №СЕ-19/114-24/6605-ФП від 17.10.2024 в розмірі 9550 грн 80 коп.; біологічної експертизи № СЕ-19/114-22/10757-БД від 24.06.2022 в розмірі 755 грн 12 коп.; біологічної експертизи № СЕ-19/114-22/4958-БД від 25.05.2022 в розмірі 10947 грн 87 коп.;судової балістичної та трасологічної експертизи № КСЕ-19/114-22/4958-БД від 18.05.2022 в розмірі 2745 грн 92 коп.; комплексної судової балістичної та трасологічної експертизи № КСЕ-19/114-22/4958-ТР від 18.05.2022 в розмірі 2745 грн 92 коп.; судової дактилоскопічної експертизи № КСЕ-19/114-22/4958-Д від 19.04.2022 в розмірі 1372 грн 96 коп., в загальному розмірі 28 118 грн. 59 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

До набрання вироком законної сили, раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, - залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 28.01.2025 на майно: одну чорну шапку, штани темно-зеленого кольору, які опечатано в спеціальний пакет Національна поліція № PSP 3361904; одну пару резинових чобіт темно-зеленого кольору, які опечатано в поліетиленовий пакет затягнута стяжкою з № В448318, – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04.04.2022, на майно: 3 (три предмета схожі на мисливську зброю), 4 (чотири) патрони калібру 16мм, портфель зеленого («хакі») кольору залишити в силі, з урахуванням ч. 4 ст. 174 КПК України та необхідності вирішення долі речового доказу в межах розглядуваного кримінального провадження (виділеного) й застосування спецконфіскації.

Речові докази:

одну чорну шапку, штани темно-зеленого кольору, які опечатано в спеціальний пакет Національна поліція № PSP 3361904; одну пару резинових чобіт темно-зеленого кольору, які опечатано в поліетиленовий пакет затягнута стяжкою з № В448318, – повернути законному володільцю ОСОБА_8 ;

копії шість фотозображень на аркуші формату А4, – залишити в матеріалах кримінального провадження;

гладкоствольну рушницю ТОЗ БМ К16 № 19436, 1952 р.в, - конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової фототехнічної експертизи №СЕ-19/114-24/6605-ФП від 17.10.2024; біологічної експертизи № СЕ-19/114-22/10757-БД від 24.06.2022; біологічної експертизи № СЕ-19/114-22/4958-БД від 25.05.2022; судової балістичної та трасологічної експертизи № КСЕ-19/114-22/4958-БД від 18.05.2022; комплексної судової балістичної та трасологічної експертизи № КСЕ-19/114-22/4958-ТР від 18.05.2022; судової дактилоскопічної експертизи № КСЕ-19/114-22/4958-Д від 19.04.2022, в загальному розмірі 28 118 (двадцять вісім тисяч сто вісімнадцять) гривень 59 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_9