Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №462/4077/26
Суддя: Гедз Б. М.
Справа № 462/4077/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2026 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає та зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 03.05.2026 близько 08.20 год. за місцем свого спільного проживання із сином за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в образах, нецензурній лайці щодо свого сина, чим завдав болю та психологічних страждань потерпілому та міг завдати шкоду його психологічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення йому поштового відправлення, яким суд скеровував ОСОБА_3 судову повістку, та як вбачається із вказаного рекомендованого повідомлення, судову кореспонденцію адресату вручено 16.05.2026.
Відтак беручи до уваги факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 220917 від 03.05.2026, рапортом інспектора поліції від 03.05.2026, згідно змісту якого під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо свого сина ОСОБА_2 , а останній вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо свого батька ОСОБА_1 , відтак з метою припинення домашнього насильства та недопущення його повторення складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 173-2 щодо обох, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 від 03.05.2026, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якої рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як високий, та відеозаписом із нагрудних камер поліцейських.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.
Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/4077/26.
Суддя Б.М. Гедз
Оригінал: reyestr.court.gov.ua