Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №443/923/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/923/26

Провадження №3/443/394/26

ПОСТАНОВА

іменем України

03 червня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 01.05.2026 о 22 год 57 хв у м. Жидачів, вул. Кобзарева, 3 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «BMW 316», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в КНП ТМО СМОЛ водій відмовився на місці зупинки ТЗ та дане правопорушення вчинив двічі протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 3 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначеного на 03.06.2026 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.

З урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, не є обов`язковою, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності цієї особи.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654917 від 02.05.2026, згідно з яким ОСОБА_1 01.05.2026 о 22 год 57 хв у м. Жидачів, вул. Кобзарева, 3 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння і відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.4);

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.05.2026, у якому зазначено заклад охорони здоров`я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме: КНП СМОЛ м. Стрий, виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) та зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у цьому закладі (а.с.7);

довідкою НПУ від 04.05.2026 та постановами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025, 19.02.2026, згідно з якими ОСОБА_1 визнавався винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130 КУпАП, та на нього накладалося адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом (а.с.3, 14-18);

карткою обліку адміністративного правопорушення, за змістом якої на ОСОБА_2 02.05.2026 накладено стягнення за частиною 1 статті 121 КУпАП (керування водієм транспортним засобом, що має несправності) у виді штрафу (а.с.5);

долученим до матеріалів справи відеозаписом на носії інформації (компакт-диску), який дозволяє чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейських) на місці зупинки транспортного засобу, з якого вбачається висловлення ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я (а.с.8).

Проаналізувавши вищевказані документи, відеозапис, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 порушення, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП (відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння), будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Суд зазначає, що з урахуванням приписів частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху судом не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на належність транспортного засобу марки «BMW 3161», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 01.05.2026 о 22 год 57 хв, третій особі – ОСОБА_3 , про що наявний відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, тому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини 3 статті 130 КУпАП, у виді конфіскації транспортного засобу.

Також, суд враховує, що відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Так, згідно з постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 03.04.2025 на ОСОБА_1 накладено стягнення за частиною 3 статті 130 КУпАП, з урахуванням частини 3 статті 30 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 47 (сорок сім) років 3 (три) місяці 28 (двадцять вісім) днів та без конфіскації транспортного засобу. Зазначена постанова суду набрала законної сили 21.04.2025, відтак на час ухвалення цієї постанови ОСОБА_1 відбув стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у кількості 1 рік 1 місяць 13 днів. Отже, невідбута ним частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 03.04.2025 складає 46 років 2 місяці 15 днів.

Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025 на ОСОБА_1 накладено стягнення за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років. Зазначена постанова суду набрала законної сили 27.12.2025, відтак на час ухвалення цієї постанови ОСОБА_1 відбув стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у кількості 5 місяців 8 днів. Отже, невідбута ним частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025 складає 9 років 6 місяців 24 дні.

Згідно з постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.02.2026 на ОСОБА_1 накладено стягнення за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років. Зазначена постанова суду набрала законної сили 02.03.2026, відтак на час ухвалення цієї постанови ОСОБА_1 відбув стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у кількості 3 місяці 2 дні. Отже, невідбута ним частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.03.2026 складає 9 років 8 місяців 29 днів.

Таким чином, ОСОБА_1 невідбув покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, сукупний строк якого складає 65 років 6 місяців 8 днів, який підлягає приєднанню до стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП.

Крім цього, беручи до уваги вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 30, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.

На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного згідно з постановами Жидачівського районного суду Львівської області від 03.04.2025, Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025 та 19.02.2026 і остаточно на ОСОБА_1 накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 75 (сімдесят п`ять) років 6 (шість) місяців 8 (вісім) днів та без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів