Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №442/1634/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1634/26

Провадження №2-о/442/229/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі :

головуючого – судді Хомика А.П.

з участю присяжних: Сливич А.Я., Мицак І.М.

з участю секретаря судового засідання – Денис Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, за участю заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

03.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить оголосити померлим її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить вважати датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті населений пункт: с. Діброва Сіверськодонецького р-ну Луганської обл. і, а також те, що загибель ОСОБА_2 настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території України.

В своїй заяві заявниця посилається на те, що є дружиною ОСОБА_2 , який більш ніж два роки перебуває у статусі зниклого безвісти. ОСОБА_2 , призваний 28.07.2017 року ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зарахований до списків військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.09.2022 року №250. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.03.2022 №70 призначений на посаду головного сержанта розвідувального взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

22 липня 2023 року від ІНФОРМАЦІЯ_5 вона отримала сповіщення про те, що її чоловік штаб-сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 головний сержант розвідувального взводу військової частини НОМЕР_4 , зарахований у списки в/ч НОМЕР_1 , вірний присязі, 21.07.2023 року під час штурмових дій противника позицій ЗСУ поблизу села Діброва, Сєвєродонецького району Луганської області, з ним було втрачене зв`язок. Станом на 22.07.2023 року місце перебування невідоме, та у списках військової частини він обліковується як зниклий безвісти. Подія настала під час участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023 року №171.

У зв`язку із відсутністю документального підтвердження факту смерті та місця поховання штаб-сержанта ОСОБА_2 , неможливо документально підтвердити факт його загибелі.

24.07.2023 року вона подала заяву до Дрогобицького РВП ГУ Національної поліції України про встановлення місцезнаходження її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 22.07.2023 року в районі с. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, відомості щодо якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141110000641.

З моменту отримання сповіщення про зникнення безвісти чоловіка вона не покидала надії та самостійно намагалась його розшукувати, зверталась до всіх відповідних служб, які займаються безвісти зниклими військовослужбовцями. Зокрема, її заявка була зареєстрована у службі розшуку обласної організації Червоний Хрест (номер справи в українському 4X:UKR-003372, в МКЧХ : UAK-111181.

Відповідно до Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави - агресора у відповідь на її заяву від 26.12.2025 року зазначено про відсутність інформації про підтвердження про перебування в полоні від держави-агресора через Центральне агенство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агенство з розшук міжнародного комітету Червоного Хреста - відсутня .

Підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня.

07.01.2026 року вона отримала відповідь на її звернення від об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, в якій зазначено, що в центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_2 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями офіційні відомості про місце знаходження ОСОБА_2 перебування його в полоні держави -агресора тощо на цей час Об`єднаним центром не отримувались.

На сайті https //t.me/chubdetection, в телеграм каналі, вона виявила фото свого чоловіка без ознак життя, яке додає до справи.

Про факт загибелі її чоловіка може підтвердити свідок ОСОБА_3 , який був звільнений з полону, що на час складання Акту службового розслідування вважався зниклим безвісти.

Ковпаківський районний суд м. Сум 29.10.2025 року ухвалив рішення у справі №592/13507/25, яким оголосим померлим ОСОБА_4 , який зник безвісти разом із її чоловіком. Рішення набрало законної сили 01.12.2025 року.

08.12.2025 року Ужгородський міськарайонний суд Закарпатської області у справі №308/15089/25 ухвалив рішення яким оголосим померлим ОСОБА_5 , який зник безвісти разом із її чоловіком.

Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно їй для отримання передбачених законодавством виплат та оформлення спадщини.

У зв`язку з викладеними обставинами вимушена звернутися до суду із даною заявою.

У судовому засіданні заявниця та її представник – адвокат Дмитрович Н.В. заяву підтримали, просила суд її задовольнити.

Представник відділу реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилися, просив розглядати справу без їх участі.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 – Волкової М.Я. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона просила суд при винесенні рішення врахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22. Додатково зазначила, що ймовірна загибель ОСОБА_2 відбулася під час виконання ним бойового завдання у районі поблизу села Діброва, Сіверськоденецького району, Луганської області, де він разом з іншими військовослужбовцями потрапив під стрілецький бій з противником.

Як вбачається з Наказу №376, дата виникнення можливості бойових дій у Кремінській міській територіальній громаді куди віднесене с-ще Діброва, Сіверськодонецького району, Луганської області - 18.04.2022, далі вказана територія по 01.01.2023 тимчасово окупована значилась, дата виникнення активних бойових дій – 01.01.2023 та дата завершення не вказана. Крім цього, згідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.01.2026 року №4 визначено, що Сіверськодонецький район, Луганської області відноситься до району ведення воєнних дій.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною.

12.03.2026 від представника Міністерства оборони України – Тіщенка А.В. надійшли письмові пояснення у яких останній зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22, зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Наказ №309).

Також зазначає, що Наказ №309 втратив свою чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 № 376 (далі – Наказ №376), яким був затверджений новий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до Наказу №376 вбачається, що активні бойові дії на території с-ще Діброва Кремінської міської територіальної громади ведуться з 01.01.2023 року, дати завершення активних бойових дій не зазначено.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.03.2026 № 87 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій” вбачається, що станом з 01 по 28 лютого 2026 року на території Кремінської міської територіальної громади, Сіверськодонецького району Луганської області ведуться воєнні (бойові) дії.

Таким чином, звернення до суду з даною заявою про оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим є передчасним, а тому просить у задоволення заяви відмовити, розгляд справи проводити без участі представника Міністерства оборони України.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, причин нечвки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника та її представника, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 18.10.1996 Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ровеньки Луганської області.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_6 встановлено, що ОСОБА_2 15.10.2005 уклав шлюб з ОСОБА_6 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Із змісту сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти №71 від 22.07.2023, складеного ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , 1971 р.н., головний сержант розвідувального взводу військової частини НОМЕР_4 вважається зниклим безвісти, згідно сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023 року №171. 21.07.2023 під час ворожих штурмових дій позицій Збройних Сил України, поблизу села Діброва Сіверськодонецького району, з ним було втрачено зв`язок та місце перебування невідоме.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24.07.2023 до чергової частини Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що її чоловік, військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 21.07.2023 в районі населеного пункту Діброва Сіверськодонецького району Луганської області (кримінальне провадження № 12023141110000641 від 24.07.2023).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб Міністерства внутрішніх справ України зниклих безвісти за особливих обставин від 25.10.2023 № 20231025-1815, ОСОБА_2 зник на території проведення бойових дій (під час воєнних дій) .

З матеріалів справи встановлено, що на підставі рапорта командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_9 від 23.07.2023 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 114 від 29.07.2023 року «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування за результатами якого складено Акт службового розслідування. Згідно обставин та фактів, що були встановлені під час проведення службової розслідування, відповідно до зібраних матеріалів службового розслідування, було встановлено, що 20.07.2023 розвідувальний взвод був в резервній групі швидкого реагувань в складі таких військовослужбовців: солдата ОСОБА_4 , штаб-сержанта ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_11 , солдата ОСОБА_12 , молодшого сержанта ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_13 , солдата ОСОБА_14 , головного сержанта розвідувального взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_15 на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 механізованого батальйону №187дск від 26.06.2023.

20.07.2023 приблизно о 08 год. 00 хв. черговий зв`язківець НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 «АЛЬТ» вийшов на радіостанцію та повідомив, що група резерву висувалась на точку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » для подальшого розпорядження. 20.07.2023 близько 15 год. було розпорядження висунути весь резерв на позицію «САНТРОПЕ» до 20.00 год. О 17 годині 00 хвилин перша група в складі 5 чоловік висунулась на позицію «САНТРОПЕ» взявши із собою весь комплект необхідного для оборони рубежу. Друга група прибула на позицію в складі 5 чоловік та додатковим боєкомплектом для оборони рубежу.

21.07.2023 о 05 год.30 хв. почався ворожий штурм позиції «САНТРОПЕ» під час якого були несприятливі погодні умови для аеророзвідки та зник зв`язок із позицією о 08 год.00 хв. Коли погодні умови дали можливість провести аеророзвідку було виявлено, що позиція «САНТРОПЕ» захоплена.

У ході розслідування достатніх (вичерпних) фактів(відомосте) про загибель штаб-сержанта ОСОБА_2 не здобуто.

Відомостей про місце знаходження штаб-сержанта ОСОБА_2 службовим розслідуванням не здобуто. А відтак, слід вважати штаб-сержанта ОСОБА_2 таким, що зник під час виконання ним бойового завдання, внаслідок стрілецького бою з військовослужбовцями армії російської федерації в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, під час здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.

Неправомірні дії військовослужбовця, що пов`язані із подією відносно якої проводилося службове розслідування відсутні. Порушення порядку та правил несення військової служби іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , які б могли призвести до зникнення безвісти штаб-сержанта ОСОБА_2 в ході розслідування не виявлено.

На момент зникнення штаб-сержанта ОСОБА_2 , останні перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кевларовий).

26.09.2023 року наказом №48 командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) завершено службове розслідування за фактом зникнення безвісти штаб-сержанта ОСОБА_2 . Вважати головного сержанта розвідувального взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_2 таким, що зник безвісти 21.07.2023 року під час виконання бойового завдання, в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, під час здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 суду повідомили, що особисто бачили загибель побратима ОСОБА_2 21.07.2023, під час другої хвилі ворожої атаки позиції Сантропе, шестеро осіб було вбито, а дев`ять взято в полон. Бачили як ОСОБА_2 лежав мертвий в траншеї, оскілки проходили повз нього, коли їх ворог взяв в полон.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням необхідність усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущені смерті особи.

В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 звертається увага суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text).

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Згідно ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померло; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня вирогідності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

У ході судового розгляду було встановлено, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для проведення державної реєстрації смерті її чоловіка, з метою подальшого оформлення спадкових прав, оформлення державної допомоги та вшанування пам`яті померлого.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, провадження № 14-94цс24 наголошує на тому, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що в ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992364).

Суд також бере до уваги правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 29.04.2026 у справі №615/129/25, та вважає, що є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув, а тому відлік строку, передбаченого ч.2 ст.46 ЦК України у даній справі може бути здійснений з 21.07.2023, оскільки територія на якій відбулась вірогідна смерть військовослужбовця ОСОБА_2 на момент події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Також суд бере до уваги те, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 29.10.2025 у справі №592/13507/25, оголошено померлим ОСОБА_4 , та рішенням Ужгородського міськарайонного суду Закарпатської області від 08.12.2025 року у справі №308/15089/25 оголошено померлим ОСОБА_5 , які зникли безвісти разом із ОСОБА_2 за аналогічних обставин.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявницею, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року) .

З врахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти 22.07.2023 неподалік від населеного пункту села Діброва Сіверськодонецького району Луганської області під час виконання бойового завдання, а також те, що до даного часу минуло більше двох років, протягом якого місце його перебування, у тому числі у полоні, не встановлено, суд дійшов висновку про те, що під час судового розгляду були встановлені обставини, які свідчать про те, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти у зв`язку з воєнними діями, та надають суду підстави припускати настання його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 під час штурмових дій противника позицій ЗСУ поблизу села Діброва Сіверськодонецького району Луганської області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 46 ЦК України; ст. ст. 258-259, 263-265, 293, 308 ЦПК України, -.

в и р і ш и в:

Заяву задоволити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Ровеньки Луганської області, військовослужбовця, паспорт НОМЕР_5 , виданий Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області, що проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати населений пункт: село Діброва Сіверськодонецького району Луганської області.

Вважати, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Діброва Сіверськодонецького району Луганської області настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території України.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.06.2026.

Головуючий суддя Хомик А.П.

Присяжні Сливич А.Я.

Мицак І.М.