Суд: Бродівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 02 червня 2026 р.
Справа: №439/316/26
Суддя: Войтюк Т. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №439/316/26
Провадження № 2-о/439/40/26
03 червня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Войтюк Т.Л.,
за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,
у справі приймали участь:
заявник ОСОБА_1 (у судовому засіданні 12.05.2026),
представник заявника адвокат Микитюк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Броди в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підкамінська селищна рада Золочівський район Львівська область, про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років,
у с т а н о в и в:
До Бродівського районного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 із заявою у якій просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з січня 2020 року по день смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.
В обґрунтування вимог заяви заявник покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно. При житті ОСОБА_2 жодних заповітів не складав.
Заявник стверджує, що з січня 2020 року і по день смерті ОСОБА_2 вони проживали однією сім`єю, за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільний побут, взаємні права та обов`язки, спільно оплачували комунальні послуги, спільно обробляли земельні ділянки. У зв`язку із поганим станом здоров`я ОСОБА_3 ніде не працював, не був одружений, був одиноким, сім`ї та дітей у нього не було. Всі витрати на поховання ОСОБА_2 були проведені заявником та після смерті останнього, ОСОБА_1 особисто доглядає за майном померлого.
ОСОБА_1 зазначає, що заяву на прийняття спадщини подати не може, оскільки покійний ОСОБА_2 офіційно не є його родичем, а тому не входить до кола осіб, які можуть претендувати на спадщину, яка залишилась після його смерті, тому змушений звертатись до суду про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років.
Представник заінтересованої особи, Підкамінської селищної ради Львівської області, Богдан Бутинський подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив розгляд справи проводити за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 16.02.2026 відкрито окреме провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 20.05.2026 витребувано у Бродівської державної нотаріальної контори інформацію про заведену спадкову справу, щодо майна ОСОБА_2 .
У судовому засіданні заявник та його представник адвокат Микитюк С.М. заяву підтримали з підстав викладених у заяві.
У судовому засіданні 12.05.2026 ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 є його сусідом, їхні домогосподарства знаходяться поряд. Оскільки ОСОБА_2 хворів, мав проблеми з хребтом та не міг самостійно обслуговувати себе та своє господарство, у січні 2020 року ОСОБА_1 забрав ОСОБА_2 до себе до дому, де останній проживав разом із ним до дня своєї смерті. Заявник стверджує, що доглядав за господарством ОСОБА_2 , здійснював комунальні платежі за нього, сплачував земельний податок, здійснив його поховання та доглядає за його могилою.
Дослідивши подану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, долучені до неї матеріали у їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд встановив такі фактичні обставити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.01.2026 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Згідно з державними актоми на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №096542, серії ЛВ №042169 ОСОБА_2 належать земельні ділянки, що розташована на території Голубицької сільської ради (а.с.10-11).
З довідки №8 від 27.01.2026 виданої виконавчим комітетом Підкамінської селищної ради Львівської області вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Відповідно до довідки №5 від 27.01.2026 року виданої виконавчим комітетом Підкамінської селищної ради Львівської області встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
З довідки №7 від 27.01.2026 виданої виконавчим комітетом Підкамінської селищної ради Львівської області вбачається, що ОСОБА_2 був одинокий, сім`ї та дітей не мав, часто хворів та мав проблеми з хребтом. З 2020 року постійно проживав з ОСОБА_1 однією сім`єю. ОСОБА_1 доглядав за померлим, допомагав по господарству, працював на присадибній ділянці ОСОБА_2 , сплачував за нього земельний податок, комунальні послуги. Окрім цього, в довідці підтверджено, що ОСОБА_1 за власний кошт провів поховання померлого ОСОБА_2 (а.с.14).
Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності) № НОМЕР_2 від 02.06.2026, наданої на ухвалу суду про витребування доказів, вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45-46).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду надала показання про те, що ОСОБА_2 проживав по сусідству з ОСОБА_1 . Приблизно з січня 2020 року ОСОБА_1 забрав ОСОБА_2 проживати до себе, так як ОСОБА_2 мав погане здоров`я, не міг самостійно топити хату, самостійно доглядати господарство. З того часу ОСОБА_2 постійно проживав з ОСОБА_1 у нього в хаті за адресою АДРЕСА_1 . Жили вони як сім`я, разом їли, поралися по господарству, ОСОБА_1 сплачував за ОСОБА_2 комунальні послуги, купував йому ліки, доглядав за ним. ОСОБА_2 сім`ї не мав, його мама померла раніше, тому він був одиноким. До дня смерті ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 , який здійснив обряд поховання ОСОБА_2 , доглядає за його господарством і зараз, доглядає за могилою покійного. Зазначені обставити свідку відомі через те, що вона із ОСОБА_1 є сусідами.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , суду надала показання про те, що ОСОБА_2 вона знала давно, він був її сусідом і проживав поряд з будинком ОСОБА_1 . ОСОБА_2 власної сім`ї не мав, мама його померла, він залишився сам. Оскільки ОСОБА_2 мав погане здоров`я, проблеми з хребтом, не міг самостійно доглядати за господарством і собою, ОСОБА_1 забрав його до себе до дому, це було взимку 2020 року. З того часу до своєї смерті ОСОБА_2 постійно проживав з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Свідок вказує, що ОСОБА_1 ставився до ОСОБА_2 як до члена своєї родини. Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 його поховав, надалі продовжує доглядати за його господарством, доглядає за могилою.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні справи та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки та інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.
Відповідно до п.4.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем має юридичне значення та такі факти встановлюються у судовому порядку та підтверджуються рішенням суду, що набрало законної сили.
Особа, яка претендує на спадщину в четвертій черзі, повинна довести факт спільного проживання та ведення спільного господарства.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 89 ЦПК України, встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Факт постійного проживання заявнику необхідно встановити для того, щоб реалізувати спадкові права. Встановлення факту постійного проживання породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не існує.
Так, з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_2 проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , за адресою реєстрації ОСОБА_1 . Заявник ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю з січня 2020 року до дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наведені обставини підтверджуються Довідкою №5 від 27.01.2026, Довідкою №7 від 27.01.2026, які видані виконавчим комітетом Підкамінської селищної ради Львівської області, свідченнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які вони надала в судовому засіданні.
Таким чином, наведене свідчить про те, що заявник ОСОБА_1 дійсно проживав із ОСОБА_2 однією сім`єю більше п`яти років, разом вели спільне господарство, мали спільний побут, тобто з 2020 року по день смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме постійного проживання заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю більше п`яти років, породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема щодо права його спадкування відносно майна померлого, а встановити їх іншим шляхом неможливо, суд приходить до висновку, що факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю більше п`яти років за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду заяви.
Встановлення даного юридичного факту необхідне заявнику, зокрема й для оформлення спадщини, при цьому права інших осіб не порушуються.
Враховуючи викладене, оцінивши всі наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати заявнику не відшкодовуються.
Керуючись статтями 293, 294, 315, 319, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підкамінська селищна рада Золочівський район Львівська область, про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення - факт спільного проживання однією сім`єю більше п`яти років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з січня 2020 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Підкамінська селищна рада Львівської області, місцезнаходження: Львівська область, Золочівський район, селище Підкамінь, вулиця І.Франка, будинок 1, код ЄДРПОУ 04372483.
Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року.
Суддя Т.Л. Войтюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua