Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №487/1196/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 487/1196/26

Перша інстанція: суддя Цуркан Р.С.,

повний текст судового рішення

складено 18.03.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Голуб В.А.,

суддів – Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 487/1196/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R75828 від 12.09.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R75828 від 12.09.2025.

Ухвалою від 18.03.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва відмовив у задоволенні клопотання (заяви) представника позивача Поліщука Сергія Валерійовича про поновлення строку для подання позову до суду. Позовну заяву представника позивача Поліщука Сергія Валерійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R75828 від 12.09.2025 року повернув позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану ухвалу суду вважає протиправною. Апелянт пояснює, що про існування спірної постанови дізнався лише 27.01.2026, після накладення арешту на його рахунки органом державної виконавчої служби. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску десятиденного строку звернення до суду, позивач посилається на постійні масовані обстріли та тривалі повітряні тривоги, вважаючи такий пропуск незначним. Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що не подавав заяви про визнання адміністративного правопорушення та не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Тому апелянт просить суд скасувати спірну ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України.

Частинами першою та другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Предметом оскарження у цій справі є постанова суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У межах касаційного перегляду спір зосереджений виключно на питанні дотримання позивачем установленого законом строку звернення до суду.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що позивач був обізнаний про розгляд справи щодо нього ще 12.09.2025, що є неспростованим. Водночас представник позивача не зазначає, коли саме і за яких обставин позивач отримав копію постанови. Суд також зауважив, що позивач звернувся з позовом лише через чотири місяці з дня винесення постанови, а посилання на тривалі відключення електропостачання та тривалі повітряні тривоги належними доказами не підтверджені.

Колегія суддів зазначає, що особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до частини другої цієї статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Аналогічний підхід закріплений і в частині першій статті 289 КУпАП, яка передбачає десятиденний строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він може бути поновлений за заявою особи, щодо якої ухвалено постанову.

З аналізу наведених норм права вбачається, що законодавець установив спеціальний, скорочений строк звернення до суду для оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Поновлення такого строку можливе лише за наявності поважних причин.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

У кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи наводить особа, яка подає заяву про поновлення строку звернення до суду, такі підстави.

Оскільки предметом оскарження у цій справі є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний десятиденний строк звернення до суду, який обчислюється з дня ухвалення відповідної постанови.

Як установлено судом, оскаржувану постанову № R75828 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-КУпАП винесено 12 вересня 2025 року. З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 16 лютого 2026 року, а отже пропустив установлений законом десятиденний строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на оскарження постанови, представник позивача зазначав, що позивач не був обізнаний про існування цієї постанови та не знав про притягнення його до адміністративної відповідальності до моменту накладення арешту на його рахунки. Позивач наголошує, що він не був повідомлений про розгляд справи.

Разом із тим матеріали справи не містять жодних доказів направлення позивачу повідомлення про розгляд справи. У наявній в матеріалах справи копії оскаржуваної постанови також відсутні будь-які відомості, які б підтверджували її вручення позивачу.

Суд першої інстанції посилається на те, що у постанові № R75828 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.09.2025 відносно ОСОБА_1 зазначено, що від особи ( ОСОБА_1 ) надійшла заява, в якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та, що згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності - 09.09.2025. Також, вказано, що заяву подано особисто в паперовій формі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в адміністративному процесі діє принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд зобов`язаний вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вжив усіх передбачених законом заходів для повного з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду. Так, позивач заперечує факт подання ним заяви про визнання адміністративного правопорушення. При цьому на виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду відповідач зазначену заяву суду не надав, пославшись на те, що вона втрачена.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів на спростування доводів позивача про те, що про існування спірної постанови він дізнався лише 27.01.2026.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що навіть з урахуванням дати обізнаності про спірну постанову (27.01.2026), позивачем все одно було пропущено передбачений законом десятиденний строк на її оскарження.

Колегія суддів також зауважує, що в умовах воєнного стану, масованих обстрілів та відключень електроенергії, пропуск строку на 3 дні є незначним і не свідчить про нехтування позивачем своїми процесуальними правами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при оцінці поважності причин пропуску строку місцевий суд проявив надмірний формалізм, що призвело до порушення права на апелянта на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 55 Конституції України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд апеляційної інстанції, здійснивши перегляд ухвали суду від 18.03.2026 в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та, як наслідок, наявність підстав для скасування ухвали суду на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З огляду на це, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 169, 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 487/1196/26, - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 487/1196/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R75828 від 12.09.2025 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко