Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №420/5205/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5205/25

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,

повний текст судового рішення

складено 25.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інформаційного агентства на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Інформаційного агентства (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 386090,63 грн за весь час затримки виплати з 22.12.2023 по день фактичної виплати на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

- зобов`язати Інформаційне агентство нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 386090,63 грн за весь час затримки виплати з 22.12.2023 по день фактичної виплати 07.02.2025 на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач проходив військову службу з 19.08.2016 по 20.12.2018 у Центральному друкованому органі Міністерства оборони України «Народна армія», правонаступником якого наразі є відповідач. В подальшому з 21.12.2018 по 21.12.2023 позивач проходив військову службу вже в Інформаційному агентстві. При виключенні із списків особового складу частини було виплачено грошове забезпечення не в повному обсязі. Так, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №420/23866/24 07.02.2025 року відповідач виплатив грошове забезпечення в сумі 62744,70 грн. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №420/27413/23 07.02.2025 відповідач виплатив грошове забезпечення в сумі 9594,50 грн. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справа №420/26649/23 07.02.2025 відповідач виплатив грошове забезпечення в сумі 313391, 43 грн. При цьому, відповідач не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 386090,63 грн за весь час затримки виплати з 22.12.2023 по день фактичної виплати на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2026, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволений частково:

- визнана протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 62794 грн 70 коп. за весь час затримки виплати з 22.12.2023 по 07.02.2025 на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

- зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 62794 грн 70 коп. за весь час затримки виплати з 22.12.2023 по 07.02.2025 на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Інформаційному агентстві.

Наказом начальника Інформаційного агентства (по стройовій частині) від 21.12.2023 №297 позивача 21.12.2023 виключено зі списків особового складу Інформаційного агентства та всіх видів забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №420/23866/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.08.2016 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.08.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

Визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року, із застосуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

Зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2018 року, із застосуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №420/27413/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги оздоровлення за 2014-2022 роки.

Зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2018 роки, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2019-2022 роки, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2021 роки.

Зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №420/26649/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Зобов`язано Інформаційне агентство перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі №420/23866/23 відповідач 07.02.2025 року виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 62794,70 грн.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року у справі №420/27413/23 відповідач 07.02.2025 року виплатив позивачу грошове забезпечення у сумі 9642,71 грн.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року у справі №420/26649/23 відповідач 07.02.2025 року виплатив позивачу грошове забезпечення у сумі 313441,43 грн.

Відповідач компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 386090,63 грн за весь час затримки виплати з 22.12.2023 року по день фактичної виплати 07.02.2025 року не виплатив.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-II та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, якою затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, які не мають разового характеру, у тому числі сум індексації грошового забезпечення. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі страхові виплати, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Верховний Суд у постанові у постанові по справі №620/14074/24 від 19 березня 2026 року зазначив, що нарахування та виплата компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.

Згідно із частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом спору у справі, що розглядається, є нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням виплати індексації грошового забезпечення позивача, що передбачено Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.

Так, зі встановленого вище вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №420/23866/23, зокрема, зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.08.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року та зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2018 року, із застосуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

Саме на виконання цього рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі №420/23866/23 відповідач 07.02.2025 року виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 62794,70 грн..

Викладене є підставою для отримання позивачем компенсації втрати частин доходу.

Зазначене судове рішення є преюдиційним для справи, що розглядається.

У контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідно приписів ст. 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Отже законодавець передбачив можливість прийняття рішення по стягненню суми компенсації окремо від стягнення суми основного боргу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частин доходу у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за 2016-2018 рік.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №200/15033/21 від 06 березня 2024 року.

Щодо доводів апелянта про те, що зверненню позивача до суду з цим позовом обов`язково повинна передувати відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частин доходів, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 вирішив питання неоднакового застосування норм статті 7 Закону №2050-ІІІ та відступив від висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.06.2021 у справі №240/186/20, від 17.11.2021 у справі №460/4188/20, від 27.07.2022 у справі №460/783/20, від 11.05.2023 у справі №460/786/20.

У цій постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду справі, серед іншого, сформулював висновки, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом №2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, отримання відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію у відповідь на заяву особи про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, та відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Судова палата також виснувала, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

За висновком ВС, зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

З викладеного вбачається, що доводи апелянта про те, що позивач фактично не звертався із заявою про виплату спірної компенсації, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інформаційного агентства – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія