Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №160/5559/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5559/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 в адміністративній справі №160/5559/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним рішення комісії Міністерства оборони України, з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.06.2020 року (протокол № 78) про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв`язку встановленням вищої, а саме II групи інвалідності, та провести виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він брав участь в АТО у Донецькій і Луганській областях. 23.01.2015 року він отримав вогнепальне поранення під час артобстрілу, що підтверджено довідками військових установ. З 08.07.2015 року йому встановлено третю групу інвалідності, яка неодноразово підтверджувалася МСЕК у 2016, 2018 та 2019 роках. 07.02.2020 року комісія підвищила групу інвалідності до другої. Міністерство оборони відмовило у виплаті одноразової допомоги, посилаючись на обмеження в законодавстві щодо дворічного строку після первинного встановлення інвалідності, чим і зумовлене звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 в адміністративній справі №160/5559/24 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасувано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.06.2020 року оформленим протоколом № 78 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи. Зобов`язано Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) недоплаченої одноразової грошової допомоги з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня року, в якому встановлено інвалідність, та за наслідками розгляду - прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою ВЧА1126 №2195/2 від 02.07.2018 року.

Під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення АТО внаслідок артилерійського обстрілу незаконних збройних формувань 23.01.2015 року ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 про обставини поранення № 450 від 20.02.2015 року.

Витягом з протоколу засідання Військово-Лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 27.05.2015 року № 120 підтверджено, що отримані ОСОБА_1 поранення пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААГ № 035162 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 08.07.2015 року. Причина інвалідності пов`язана з пораненням під час захисту Батьківщини.

Під час проведення повторних оглядів в 2016р., 2018р. та 2019 році медико-соціальною експертною комісією було підтверджено наявність у ОСОБА_1 третьої групи інвалідності, про що свідчать акт огляду МСЕК серія 12 ААА № 394563 від 27.07.2016р., акт огляду МСЕК серія 10 ААГ № 031706 від 21.05.2018р., акту огляду МСЕК серія 12 ААБ № 214674 від 30.07.2019р.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААВ № 703264 від 07.02.2020р., під час проведення повторного огляду ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 07.02.2020 року. Причина інвалідності пов`язана з пораненням під час захисту Батьківщини.

Листом Міністерства оборони України від 29.12.2023 року № 220/13/ВихЗВГ/9219 було повідомлено ОСОБА_1 , що питання виплатити йому було розглянуто в 2020 році та відповідь було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням комісії Міністерства оборони України, з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.06.2020 року (протокол № 78) відмовлено в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. У вказаному рішенні зазначено: Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходить з такого.

Відповідно до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога виплачується у разі встановлення інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини, у визначених законом розмірах залежно від групи інвалідності.

Метою зазначеної норми є забезпечення державних гарантій соціального захисту військовослужбовців, які втратили здоров`я під час виконання конституційного обов`язку щодо захисту України.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач отримав поранення під час участі в АТО, а встановлена йому інвалідність ІІ групи має причинний зв`язок із цим пораненням, що не заперечується відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що обмеження, передбачене пунктом 8 Порядку №975 щодо дворічного строку зміни групи інвалідності, є підзаконним регулюванням та не може тлумачитися таким чином, що звужує обсяг прав, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону суд застосовує акт вищої юридичної сили.

Отже, застосування відповідачем виключно формального критерію строку зміни групи інвалідності без урахування факту причинного зв`язку поранення з інвалідністю є таким, що не відповідає меті правового регулювання та принципу верховенства права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісії Міністерства оборони України від 05.06.2020 року є протиправним, оскільки прийняте без належного врахування всіх юридично значимих обставин справи.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України -залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 в адміністративній справі №160/5559/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов