Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №754/6824/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/6824/25

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6053/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Фінагеєва В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Галагана В.І.,-

встановив:

У травні 2025 року ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» звернулось до суду із названим позовом.

Після збільшення позовних вимог ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» просило стягнути з ОСОБА_1 : заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 31 197 грн 08 коп., 3 % річних у розмірі 487 грн 85 коп.; інфляційні витрати у розмірі 111 грн 46 коп.; пеню у розмірі 593 грн 58 коп.; понесені витрати на нотаріальні послуги у розмірі 1 400 грн 00 коп.; сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 та прибудинкової території.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку та своєчасно не вносила плату за отримані послуги.

За період із 21 травня 2019 року по 21 червня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 33 997 грн 25 коп.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року названий позов задоволено частково.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у розмірі 29 544 грн 46 коп. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 559грн 68 коп., а всього на загальну суму 32 104 грн 14 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, пені та інфляційних витрат.

Враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги за період із 21 травня 2019 року до 21 червня 2025 року, судом стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 29 093 грн 04 коп., втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 86 грн 09 коп., 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 164 грн 81 коп. та пеню у розмірі 200 грн 52 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Встановлено, що згідно інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 06 лютого 2025 року, право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 із 27 червня 2007 року.

Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 02 травня 2025 року, ОСОБА_1 із 25 жовтня 2007 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» зазначало, що позивачем надавались послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 отримує від позивача послуги з управління багатоквартирним будинком та має заборгованість за період із 21 травня 2019 року по 21 червня 2025 року у розмірі 31 197 грн 08 коп.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 487 грн 85 коп. та інфляційні втрати у розмірі 111 грн 46 коп.

ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» просило стягнути з відповідача пеню у розмірі 593 грн 58 коп.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

За ст. ст. 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 02 травня 2025 року, ОСОБА_1 із 25 жовтня 2007 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Так, відповідач не відмовлялась від отримання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_4 .

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» відповідачами заперечень щодо договірних умов.

Доказів неотримання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_4 відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеним обов`язок відповідачів по оплаті наданих послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка»щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги є обгрунтованими.

Закріплена у п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Розв'язуючи спір, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи та обгрунтовано визнано доведеним право вимоги ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги із відповідача у розмірі 29 544 грн 46 коп., що складається із: суми заборгованості у розмірі 29 093 грн 04 коп., інфляційних втрат у розмірі 86 грн 09 коп., 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 164 грн 81 коп. та пені у розмірі 200 грн 52 коп.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи відповідь АТ КБ «Приватбанк» на письмове звернення відповідача від 13 листопада 2025 року щодо здійснення платежів за отримані комунальні послуги за період із 2019 року по 2021 рік. ОСОБА_1 зазначала, що вказану відповідь було отримано лише 04 грудня 2025 року, тобто після ухвалення Дніпровським районним судом міста Києва рішення суду від 03 грудня 2025 року.

У позовній заяві ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за період із 21 травня 2019 року по 21 червня 2025 року.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що надані ОСОБА_1 скріншоти платіжних доручень та долучена до апеляційної скарги довідка АТ КБ «Приватбанк» не містить інформації щодо призначення платежу та періоду, за який відповідачем здійснено часткові оплати за отримані житлово-комунальні послуги. Відтак, відсутня можливість встановити на погашення якої заборгованості відповідачем здійснювалась часткова оплата (період основної заборгованості, 3 % річних чи інфляційні втрати).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів на спростування заявленої позивачем заборгованості за житлово-комунальні послуги саме за період із 21 травня 2019 року по 21 червня 2025 року.

Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що наданий ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Деснянка» розрахунок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги не відповідає фактичним обставинам справи колегія суддів відхиляє, оскільки вони в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 03 грудня 2025 року ухвалено з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 03 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

В.О. Фінагеєв