Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №755/16687/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/16687/25

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9140/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Фінагеєва В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року, ухваленого під головуванням судді Марфіної Н.В.,-

встановив:

У серпні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернулося до суду із названим позовом.

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 484 грн 00 коп., сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4711886. Відповідачу надано грошові кошти у розмірі 6 000 грн 00 коп.

14 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 68-МЛ, за яким позивачу відступлено право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4711886.

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представникТОВ «ФК «Кредит - Капітал» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит та надання ОСОБА_1 грошових коштів.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Встановлено, що 06 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4711886. Комісія за надання кредиту 420 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом 1 584 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0, 88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредиту.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором фіксована.

За п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

14 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 68-МЛ, за яким позивачу відступлено право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4711886.

Обгрунтовуючи позов, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» зазначило, що відповідач зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав. Враховуючи укладений договір факторингу 14 травня 2021 року, товариство просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у 20 484 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Заст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно дост. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Встановлено, що договір про споживчий кредит № 4711886 від 06 лютого 2021 року та паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який містить набір цифрових та буквенних символів, вказано номер телефону, адресу місця реєстрації та електронну пошту позичальника.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договори про надання фінансового кредиту між первісним кредитором та відповідачем не були б укладені.

Відтак, підписання відповідачем договору про споживчий кредит № 4711886 від 06 лютого 2021 року підтверджено належними та допустимими доказами.

Положення ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язують платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Дослідивши долучену до матеріалів справи копію платіжного доручення № 39082912 судом встановлено, що 06 грудня 2021 року на рахунок № НОМЕР_1 перераховано 6 000 грн 00 коп.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказаний номер рахунку належить відповідачу.

Звертаючись до суду із позовною заявою, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» просило витребувати від ПАТ «Укргазбанк» інформацію:

Чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ?

Чи була успішною транзакція, здійснена 06 лютого 2021 року, на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 6 000 грн 00 коп.?

Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 ?

Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_2 ?

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 грудня 2025 року вимоги названого клопотання задоволено.

Згідно відповіді від 02 лютого 2026 року АБ «Украгазбанк» ухвалу суду залишено без виконання у зв`язку із тим, що карта із зазначеним номером емітована МБ Sportbank.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» не зверталось із повторними клопотаннями про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» не надано доказів на підтвердження того, що рахунок (на який згідно платіжного доручення № 39082912 перераховано грошові кошти у розмірі 6 000 грн 00 коп.) належить саме ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору про споживчий кредит № 4711886 від 06 лютого 2021 року кредитні кошти надаються товариству шляхом переказу на картковий рахунок.

Товариством до позовної заяви не долучено документів, які би надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку № НОМЕР_2 відповідачу. Договір про споживчий кредит, анкета-зава на кредит та паспорт споживчого кредиту таких відомостей не містять.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» у зв`язку із недоведеністю факту належного виконання первісним кредитором своїх зобов`язань та перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно п. 2.1 договору про споживчий кредит № 4711886 від 06 лютого 2021 року кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки долучена до матеріалів справи копія договору не містить інформації щодо конкретного номеру банківського рахунку відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального правата висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 24 лютого 2026 року ухвалено з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 03 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

В.О. Фінагеєв