Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №317/4282/24 — Запорізький районний суд Запорізької області

№ 317/4282/24

№/п 1-кп/317/108/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області

у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12024082230000167 від 17.03.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 263 ч.2, 296 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог постанови КМУ № 576 від 12.10.1992 року « Про затвердження Положення про дозвільну систему», наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», у невстановлені дату та час, у невстановленому місці, придбав холодну зброю, а саме ніж, який переніс до місця свого мешкання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи свій умисел направлений на носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, 04 березня 2024 року ОСОБА_6 , у невстановлений час, з місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , взяв із собою ніж, який поклав до правої кишені своєї куртки, після чого направився з вказаним предметом до магазину «АТБ», який розташований по вул. Миру 204 у смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, та носив його при собі до моменту вилучення працівниками поліції.

В період часу з 21 годин 55 хвилин до 22 годин 05 хвилин 04 березня 2024 року працівниками ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, проведено огляд місця події, в ході якого на землі виявлено та вилучено предмет схожий на ніж, який відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-24/10610-ХЗ є холодною зброєю – метальним ножем з однолезовим клинком, виготовленим промисловим способом.

Крім того, ОСОБА_6 , 04 березня 2024 року, приблизно о 17 години 20 хвилин, перебуваючи біля приміщення магазину «АТБ», який розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Балабине, вул. Миру, 204, що є місцем загального користування та призначений для відвідування широкого кола людей, грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи нецензурну лексику, зневажливо ставлячись до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи явну неповагу до суспільства, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, демонструючи грубу силу та жорстокість, за відсутності будь - яких підстав, безпричинно, нахабно, з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю, у присутності сторонніх громадян, які перебували біля приміщення магазину «АТБ» та інших торгівельних приміщень, розташованих поряд з приміщенням магазину, тобто в громадському місці, із застосуванням холодної зброї, а саме ножа, який був схований під одягом, діставши його, почав демонструвати перед потерпілим ОСОБА_8 , після чого тримаючи ніж в правій руці, наніс один удар по даху транспортного засобу марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , у салоні якого на той момент перебували потерпілий, його дружина ОСОБА_9 та їх малолітній онук ОСОБА_10 , які від вищевказаних дій ОСОБА_6 злякались, тим самим грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням холодної зброї, що призвело до настання суспільно-небезпечних наслідків.

Після чого, ОСОБА_6 , сховавши ножа під одяг, з місця скоєння злочину зник в невідомому напрямку.

Крім того, органом досудового розслідування, відповідно до обвинувального акту № 12024082230000167 від 17.03.2024 року, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що (відтворюється дослівно): 16 березня 2024 в період часу з 21 години до 22 години 10 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи неподалік будинку № 33 по вулиці Вишнева в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, побачив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наздогнавши останнього, в ході виниклої між ними сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_6 , маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_11 , тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи умисно, тримаючи у правій руці ніж, який мав при собі, наніс не менше одного удару ножем в ділянку живота ОСОБА_11 , тим самим завдавши потерпілому, згідно висновку експерта №1668 від 18.03.2024, наступне тілесне ушкодження: одиночне проникаюче сліпе колото-різане поранення живота за ходом якого ушкоджено: очеревина, стінка шлунку в ділянці пілорусу, голівка підшлункової залози, портальна вена, права доля печінки.

Вищевказане колото-різане поранення у ОСОБА_11 викликало гостру крововтрату, є небезпечним для життя, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Внаслідок завдання ОСОБА_6 одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнилось гострою крововтратою, настала смерть ОСОБА_11 на місці події, тим самим ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство останнього.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.2, 296 ч.4 КК України, визнав частково, пояснив, що придбав ніж на Малому ринку у м. Запоріжжі, приблизно за місяць до події (до березня 2024 р.). Не знав, що це холодна зброя, придбав його як пам`ять, за 100 гривень. Ніж був у чохлі, рукоять перемотана тканиною. Носив його кожного дня для самозахисту, інколи застосовував у побуті. Ніж у нього вилучила поліція під час затримання. Для самозахисту цей ніж не застосовував. 04.03.2024 р. біля «АТБ», в смт. Балабине, вдень (було ще світло), він побачив автомобіль ОСОБА_12 , він був з жінкою та малою дитиною. ОСОБА_6 підійшов до нього і спитав чого він та його жінка телефонує йому і його жінці. Потерпілий з жінкою дали йому 500 грн. (тепер кажуть у борг), оскільки побачили що його друг військовий перебуває на блок-посту і щоб він допоміг з непризовом ОСОБА_13 та інших осіб до лав ЗСУ. Друг сказав що цим займатись не буде. ОСОБА_6 500 грн. взяв, але потім пообіцяв віддати після розмови з другом, витративши ці гроші. Спочатку ОСОБА_13 сів в машину, а потім дістав монтіровку і хотів вилізти з автомобіля, а ОСОБА_6 ногою тримав двері автомобіля (щоб той не вийшов). Коли ОСОБА_13 почав на нього кричати, ОСОБА_6 своїм ножем, який придбав на Малому ринку, пробив ножем кришу автомобіля, після чого вони поїхали. Обвинувачений додав, що погроз з боку ОСОБА_14 у його бік не було, ножа, зброї у потерпілого не було. Зазначив, що ніж не показував, дістав тоді, коли зробив дірку у машині, при цьому знав, що у машині мала дитина. Встромив ніж в авто, витягнув його і вони поїхали. Розумів, що перебував у громадському місці, не знає, чи злякались дружина та онук потерпілого, вони були у автомобілі.

В частині обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав, пояснив в судовому засіданні, що в той день 16.03.2024 р. він не бачив ОСОБА_11 . До 21.00 був вдома за адресою: АДРЕСА_1 , займався господарством, а після 21.00 пішов до магазину по вул.Урицького випити пива. Біля магазину до нього підходили знайомі військові, з ними вживав горілку, приблизно 250-300 грам. Потім ще підбіг військовий, взяв їм ще горілки. Потім ОСОБА_6 позаду хтось вдарив по голові, він впав і його били ногами, його товариши намагалися відтягнути (розняти), при цьому не знає хто вдарив і за що. Був побитий, але швидку допомогу не викликав. Пішов додому, дома обмився і пішов шукати кривдника, якого пам`ятає «за голосом», адже підозрював одного чоловіка, але не ОСОБА_11 . Йшов туди і назад по вул. Вишневій. Відповідаючи на питання ОСОБА_6 зазначив, що він не наносив удари ОСОБА_15 і взагалі в той день з ним не спілкувався. Взяв з собою кухонного ножа з сірою текстолітовою рукояттю, довгенький, сам його робив. Взяв ножа щоб «розібратися». Конфлікт з ОСОБА_16 раніше був, оскільки брати ображали свою мати, били її. До цього менший брат побив старшого, заступався за мати. ОСОБА_6 особисто не бачив що ОСОБА_17 знущався над матір`ю, це зі слів їх матері. ОСОБА_18 , ОСОБА_19 того вечора він бачив, взяв цигарку і пішов, так, показував їм ніж, попросив води, вони винесли. Ніж під №22 (згідно протоколу впізнання) ОСОБА_6 впізнав, оскільки сам його робив. Все пам`ятає. Дійсно підходив до машини «швидкої» і пропонував допомогу, бачив ОСОБА_11 без ознак життя, стояв Депутат, до цього він, крім ОСОБА_18 і ОСОБА_20 , нікого не бачив і не зустрічав. Хто міг вбити ОСОБА_11 не знає, він йому не бажав смерті. Додому ОСОБА_6 повернувся з тим ножем, що брав з собою.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.2, 296 ч.4 КК України, його вина у вчиненні зазначених злочинів, повністю підтверджується дослідженими у суді доказами.

Потерпілий ОСОБА_8 , допитаний у судовому засіданні, пояснив, що проживає у смт. Балабине Запорізького району Запорізької області. ОСОБА_6 є знайомим його дружини. 04.03.2024 в смт. Балабине, біля супермаркету «АТБ» свідок з жінкою та онуком зайшли до магазину, скупились, вийшли з магазину, підходили до свого автомобіля, який стояв біля «АТБ», побачили ОСОБА_6 біля їхнього автомобіля «ВАЗ 2107» червоного кольору, номерний знак не пам`ятає. Від ОСОБА_6 почалися в їх бік погрози, він вимагав з них гроші щоб відкупити їхніх синів від мобілізації, 5000,00 грн., на що ОСОБА_8 з жінкою відмовилися, на підвищених тонах почалася сварка з ОСОБА_6 . Автомобіль стояв навпроти камери відеоспостереження «АТБ». Свідок дав команду дружині, щоб вона з онуком сідали до автомобіля, ОСОБА_6 , з боку дверей водія, вже діставши ножа, перешкоджав йому сісти у автомобіль, за кермо, тримав двері. ОСОБА_8 встигнув схопити у автомобілі монтировку, що була біля сидіння водія, тоді ОСОБА_6 відійшов і він встиг сісти у автомобіль, але ОСОБА_6 вдарив ножем по даху автомобіля, ніж пробив лезом металевий дах автомобіля. Вони відразу уїхали, ніж залишився у ОСОБА_6 . Вже вдома оглянули пошкодження автомобіля і викликали поліцію. Свідок також додав, що ОСОБА_6 просив приблизно за місяць до події позичити йому гроші (у його жінки), вони позичили йому 500,00 грн. Біля «АТБ» ОСОБА_6 виражався нецензурною лайкою у їх бік, онук та жінка кричали, оскільки ОСОБА_6 був з ножем, кричав, нецензурно лаявся, онук плакав. На парковці біля магазину було багато людей. Ніж був великий, рукоятка оплетена ниткою, лезо дуже велике, через конфлікт ОСОБА_6 вдарив ножем по автомобілю.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , пояснив, що працює в ВП №6, сектор реагування патрульної поліції, старший сержант поліції. Навесні 2024, вони отримали виклик стосовно хуліганських дій, що відбулись біля магазину «АТБ» в смт. Балабине (по вул.Миру). Заявник повідомив про те, що ці дії вчинив ОСОБА_17 , тобто знайомий йому та його дружині чоловік. Вони виїхали вже додому до потерпілого (в Балабине або ОСОБА_22 ), опитали їх, відібрали заяви, потім поїхали до «АТБ», щоб з`ясувати наявність відеозапису події, але їм відмовили, сказали що треба запит. Люди казали, що особа бігає з ножем. Оскільки свідок знає ОСОБА_6 , почали його шукати - в Кушугумській громаді, потім ввечері того ж дня виявили ОСОБА_23 і його жінку (подругу). Знав, що у нього є ніж, зробили поверхневу перевірку і вилучили у нього ніж (мачете), з метою безпеки. Потерпілий начебто позичив ОСОБА_24 500 грн., попросив повернути, і той вчинив це (хуліганські дії). Потім приїхала СОГ, вилучили ніж, повезли ОСОБА_24 для допиту у ВП №6. Також свідок додав, що їх на службі було два чоловіка, він був у наряді патрульним, це було вдень. Знає, що ОСОБА_17 пробив ножем автомобіль потерпілого, який був з дружиною і маленькою дитиною, вони бігли від нього, що декілька раз виїжджав на виклики до ОСОБА_24 – у нього дуже різко змінювався настрій, він неврівноважена людина.

Судом оглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ст. 173 КУпАП за протоколом серії ВАБ № 671590 від 16.03.2024, провадження в якій було закрите суддею з направленням до органу поліції для прийняття рішення, передбаченого ч. 1 ст. 214 КУпАП (том 2, а.с. 37, 38, 70-74).

Протоколом огляду місця події від 04.03.2024, стенограмою та фототаблицею до нього встановлено, що місцем огляду є територія біля магазину «АТБ», що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Балабине, вул. Миру, буд. 240. Описано обстановку на місці події та зафіксовано наявність двох камер зовнішнього відеоспостереження при вході до приміщення магазину «АТБ» (том 2, а.с. 42-50).

В ході огляду місця події – території домоволодіння АДРЕСА_2 , який проведено на підставі письмової заяви власника – потерпілого ОСОБА_8 та зафіксовано в протоколі від 04.03.2024, стенограмі та фототаблиці до нього, було оглянуто автомобіль ВАЗ 2107, р/н: НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_8 . При огляді вказаного автомобіля на його даху біля водійської двері в місці з`єднання знімного багажника виявлений отвір неправильної форми розмірами 1,5х0,7 см. Згідно з поясненнями ОСОБА_8 вказане пошкодження зроблене ОСОБА_6 . Пошкодження автомобіля зафіксоване на фототаблиці (том 2, а.с. 52-60).

Протоколом огляду місця події від 04.03.2024, стенограмою та фототаблицею до нього встановлено, що при огляді земельної ділянки розмірами 5х5 метрів, що розташована поблизу домоволодіння № 201 по вулиці Миру в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, було виявлено ОСОБА_6 та біля нього – металевий предмет, схожий на ніж, загальною довжиною 29 сантиметрів, довжиною леза – 15 сантиметрів, довжиною ручки – 14 сантиметрів. На ручці намотана мотузка, на лезі надітий саморобний чохол (том 2, а.с. 61-69).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.05.2024 встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 на фото № 3, а свідок ОСОБА_9 (дружина потерпілого) на фото № 2 упізнали ОСОБА_6 як особу, що 04.03.2024 біля магазину «АТБ», який розташований в смт. Балабине по вулиці Миру, ножом пошкодив належний потерпілому ОСОБА_8 автомобіль ВАЗ 2107, д/н: НОМЕР_1 . Додатками до протоколів підтверджено, що на вказаних фотографіях зображений саме ОСОБА_6 (том 2, а.с. 75-78, 79-82).

Протоколом огляду мобільного телефону від 03.06.2024 встановлено, що в наданому для огляду оперуповноваженим ОСОБА_25 мобільному телефоні Xiaomi 12 Lite, міститься файл з відеозаписом з монітора комп`ютера служби безпеки магазину «АТБ». На відеозаписі зафіксовано відео з камери зовнішнього спостереження магазину (том 2, а.с. 84-87).

Протоколом огляду відео від 03.06.2024 встановлено, що під час проведення цієї слідчої дії слідчим із застосуванням технічних засобів (ноутбука) було оглянуто вказаний відеозапис, який збережений у файлі «video_2024-03-04_15-59-50» тривалістю 2 хвилини 35 секунд та зафіксовано його зміст.

Цей же відеозапис оглянутий і безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на відеозаписі зафіксовано, що близько до центру кута огляду відеокамери знаходиться автомобіль ВАЗ 2107, до якого підходять потерпілий ОСОБА_8 та жінка з дитиною, приблизним віком 3-5 років. В руках у ОСОБА_8 поліетиленовий пакет.

В цей же час біля автомобіля (зі сторони водійських дверей) за металевими поручнями стоїть ОСОБА_6 та палить цигарку. Між чоловіками виникає діалог, що видно з їх міміки та рухів (відеозапис не містить звуку). Під час цього діалогу ОСОБА_8 ставить пакет до автомобіля через задні праві двері та, обходячи автомобіль спереду, починає рухатись в бік водійських дверей. При цьому між ним та ОСОБА_6 продовжується діалог, який переходить у суперечку.

Продовжуючи емоційну розмову з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 сідає на водійське місце в автомобілі, а жінка з дитиною сідають до автомобіля через задні праві двері. В цей час ОСОБА_6 щось емоційно каже потерпілому, після чого обходить поручні, підходить безпосередньо до водійських дверей автомобіля та стукає у вікно дверей. Після того, як водій трохи відкриває вікно, чоловіки декілька секунд про щось сперечаються, а потім ОСОБА_6 дістає з куртки ніж, знову стукає у вікно водія рукою та через деякий час завдає несильного удару у скло вікна ножом. Потім він бере ніж в інший хват (лезом до низу) правою рукою та завдає ножом один удар по даху автомобіля в місце безпосередньо над водійськими дверима.

Коли ОСОБА_8 намагається вийти з автомобіля, ОСОБА_6 тримає двері лівою рукою та не дає їх відкрити. Ніж в цей момент знаходиться у його правій руці. Автомобіль починає повільно котитись. ОСОБА_6 відпускає двері автомобіля та обходить його ззаду, зупинившись позаду праворуч від нього. Автомобіль зупиняється, з нього виходить ОСОБА_8 та оглядає дах автомобіля. В цей час ОСОБА_6 йому щось каже, після чого відеозапис припиняється (том 2, а.с. 88-96).

Протоколом слідчого експерименту від 07.06.2024, стенограмою та відеозаписом до нього встановлено, що в ході проведення слідчої дії потерпілим ОСОБА_8 на місці події (біля магазину «АТБ» в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області) відтворено подію, що мала місце 04.03.2024 в ході конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_6 . Потерпілий на місці пояснив, що в той день вони з дружиною та онуком вийшли з магазину «АТБ», де придбали продукти, та направились до свого автомобіля. В той час біля автомобіля вже стояв ОСОБА_6 . Вони привітались та під час посадки в автомобіль він запитав у ОСОБА_6 , коли він віддасть борг, на що ОСОБА_6 почав ображати його нецензурною лайкою та погрожувати. Коли потерпілий сів до автомобіля, ОСОБА_6 дістав ніж та погрожував йому цим ножом, стукаючи, при цьому, правою рукою, в якій був цей ніж, у скло автомобіля. Далі ОСОБА_6 завдав один удар ножом по даху автомобіля. Зазначив, що під час цих подій йому, його дружині та дитині було страшно. Всі дії, його та ОСОБА_6 , які мали місце під час цієї події, потерпілий відтворив на місці (том 2, а.с. 97-103).

Протоколами пред`явлення речей для впізнання від 15.07.2024 та фототаблицями до них встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 упізнали ніж, яким 04.03.2024 ОСОБА_6 біля магазину «АТБ» в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області завдав удару по їх автомобілю (том 2, а.с. 117-122, 123-126).

Висновком експерта № СЕ-19/108-24/10610-ХЗ від 11.06.2024 (судова експертиза холодної зброї), встановлено, що наданий на дослідження предмет, схожий на ніж, є холодною зброєю. Цей предмет, схожий на ніж є різновидом простої метальної холодної зброї – метальним ножом з однолезовим клинком. Ніж виготовлений промисловим способом (том 2, а.с. 131-134).

Вказані докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, як окремо, так і в своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України.

При цьому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_6 у цій частині обвинувачення, виходячи з наступного.

Так, під час допиту в судовому засіданні сам ОСОБА_6 не заперечував факту носіння ним ножа, який він не вважає холодною зброєю, та завдання цим ножом удару по даху автомобіля, належного потерпілому ОСОБА_8 такі свої дії він обґрунтовує тим, що ніж носив для самозахисту, а по відношенню до ОСОБА_8 у нього не було хуліганського мотиву, оскільки він лише захищався від потерпілого, який в агресивній манері вимагав повернути гроші.

Зазначені показання в частині фактичних обставин події кримінального правопорушення повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 під час конфлікту, що виник між ним та потерпілим, завдав один удар ножем по автомобілю. Узгоджуються ці показання і з дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з камер спостереження з магазину «АТБ», на якому зафіксований конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , в ході якого обвинувачений спочатку несильно вдарив ножем у вікно водійської двері потерпілого, а потім, взявши ніж у інший, більш зручний для завдання удару, хват – завдав ним один удар по даху автомобіля. Сили удару було достатньо для того, щоб пошкодити (пробити) металевий дах авто.

В цьому зв`язку суд не може погодитись з доводами обвинуваченого та його захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_6 хуліганського мотиву, оскільки він діяв в умовах особистого конфлікту з потерпілим, адже дослідженими в ході судового розгляду доказами встановлено, що, знаходячись в громадському, людному, місці (біля входу до магазину) ОСОБА_6 грубо порушив громадський порядок.

Суд зазначає, що дії ОСОБА_6 не обмежились виключно одним ударом ножем по автомобілю, а тривали певний період часу (кілька хвилин) та супроводжувались іншими діями, спрямованими на порушення громадського порядку (перешкоджанням ОСОБА_8 сісти до автомобіля, стуком у вікно водійських дверей з ножем у руках, нецензурною лайкою, утримуванням дверей під час руху автомобіля тощо). Також судом враховується те, що у салоні автомобіля під час скоєння ОСОБА_6 хуліганських дій, знаходилась жінка, та малолітня дитина (їх онук), яка, очевидно, зазнала психологічної шкоди від дій ОСОБА_6 , та з якою у обвинуваченого, очевидно, не було і не могло бути особистого конфлікту. Вказане достатньо свідчить про те, що в діях ОСОБА_6 був наявний хуліганський мотив.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_6 суд зазначає, що дослідженими в судовому засіданні доказами належно підтверджується те, що ОСОБА_6 в ході події кримінального правопорушення діяв з особливою зухвалістю, яка була обумовлена відчуттям силової переваги над потерпілим (за рахунок наявності холодної зброї - ножа) та тим, що потерпілий ОСОБА_8 обмежений у своїх діях по відсічі агресії ОСОБА_6 наявністю поряд малолітньої дитини. Розуміючи вказане, ОСОБА_6 протягом певного проміжку часу вчиняв ті хуліганські дії, які вважав за потрібне та не реагував на зауваження з боку потерпілого.

Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту в цій частині, та зазначає, що ОСОБА_6 із застосуванням холодної зброї вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Не може суд погодитись і з доводами ОСОБА_6 щодо невідповідності ножа, який він носив, критеріям, встановленим для холодної зброї.

Так, відносність вилученого у ОСОБА_6 ножа, яким він завдав удар по автомобілю потерпілого ОСОБА_8 , до холодної зброї, належним чином підтверджена висновком експерта № СЕ-19/108-24/10610-ХЗ від 11.06.2024. Цей висновок оцінений судом та повністю відповідає вимогам «Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів» від 15.01.1999.

Доводи ОСОБА_6 щодо невідносності вилученого у нього ножа до холодної зброї через відсутність на ньому жолобу (т.зв. «кровостоку») не відповідають діючим в України критеріям визначення холодної зброї.

Таким чином, дослідженими під час судового розгляду доказами спростовуються версії сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_6 складів зазначених кримінальних правопорушень.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у частині обвинувачення за ст. 115 КК України, були надані наступні письмові докази (документи), досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.03.2024 зі стенограмою та фототаблицями (том 1, а.с. 86-119), місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, що розташована в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, по вул. Вишнева. Навпроти будинку №33, на проїзній частині дороги, знаходиться автомобіль «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_2 карети швидкої медичної допомоги номер 320. В середині салону автомобіля, на медичних носилках, знаходиться труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп лежить на спині, обличчям догори. Верхні та нижні кінцівки витягнуті вздовж тулуба. На праву верхню кінцівку одягнені куртка, в ділянці лівого плеча мається нашарування речовини бурого кольору (далі РБК). В правій кишені куртки виявлено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мобільний телефон «NOKIA» біло-чорного кольору. На трупі одягнуті куртка, футболка. На передній поверхні куртки та футболки виявлено дефекти вертикальної форми, вертикально направлені, які співставлені між собою та розташовані на передньо-лівій поверхні лівої третини. Далі одягнуто брюки, труси, пояс, кросівки, шкарпетки. Трупне заклякання помірно виражене в жувальних м`язах. Трупні плями синюшньо-фіолетові, розташовані на задньо-бічній поверхні тіла, при дозованому натисканні зникають та відновлюються через 1 хв 30 сек на 02:24. На лівому передпліччі введений катетер для внутрішньовенних ін`єкцій. В ділянці лівої брови виявлено садно, в ділянці лівої верхньої повіки виявлено садно. На тильній поверхні середньої фаланги третього пальця лівої кисті виявлено садно. На животі в середній третині, більше зліва, приблизно на 7 см вверх від пупка виявлена рана веретеноподібної форми косо вертикального направлення, приблизними розмірами 2х0,5 см, з рівними краями. На шкірі живота в дальній ділянці маються нашарування РБК. Будь-яких інших тілесних ушкоджень за даними умовами огляду не виявлено.

Згідно протоколу огляду місця події від 17.03.2024 з фототаблицями (том 1, а.с. 127-146), місцем огляду (обшуку) є територія домоволодіння АДРЕСА_1 , що був проведений за згодою власниці ОСОБА_26 та 18.03.2024 року ухвалою слідчого судді Запорізького району Запорізької області був наданий дозвіл на проведений 17.03.2024 року огляд місця події (том 1, а.с. 126, 151-152). На вказаній території виявлено одноповерховий будинок з цегли білого кольору, який складається з двох секцій, з`єднаних переходом. Вхід до приміщення здійснюється через дерев`яні двері. Будинок містить вітальню, залу, дві спальні, кладову, кухню та ванну/туалет. З приміщень будинку та з подвір`я були виявлені та вилучені предмети, зокрема предмети схожі на ножі, що були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (том 1, а.с. 147-150).

Згідно протоколу огляду місця події від 17.03.2024 з фототаблицями (том 1, а.с. 156-163), місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_1 . 18.03.2024 року ухвалою слідчого судді Запорізького району Запорізької області був наданий дозвіл на проведений 17.03.2024 року огляд місця події, а саме, автомобіля «ЗАЗ 968 М», який знаходився на території домоволодіння (том 1, а.с. 166-167). Під час огляду території домоволодіння навпроти вхідної хвіртки виявлено автомобіль «ЗАЗ 968 М» у кузові бежевого кольору, д.н. НОМЕР_3 . Зі слів ОСОБА_26 , вказаний автомобіль знаходиться на території двору домоволодіння близько 12 років та був придбаний її чоловіком ОСОБА_6 . Автомобіль на момент огляду є відчиненим. В ході огляду за допомогою марлевих тампонов було зроблено змиви з зовнішньої ручки відкривання дверей. При огляді внутрішнього вмісту салону автомобіля, виявлено один предмет схожий на ніж і один предмет схожий на ніж із зламаним клинком, що були вилучені з місця події.

На підставі постанов слідчого у ОСОБА_6 для проведення судових експертиз були відібрані біологічні зразки, що підтверджується протоколами отримання зразків для експертизи (том 1, а.с. 180, 182, 184, 186-187).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 11.05.2024 зі стенограмою та відеозаписом його проведення (том 1, а.с. 188-201), за участю свідка ОСОБА_27 , на місці події було проведену слідчу дію, в ході якої свідок пояснив, що 16.03.2024 близько 22.00, він вийшов на вулицю за котом. В цей час по вул. Вишнева від її початку пройшла жінка похилого віку, що спустилася у провулок до магазину. Через кілька хвилин ця же жінка разом з чоловіком похилого віку, підіймалися по провулку до перехрестя. В цей же час ОСОБА_27 помітив на проїзній частині біля будинку №33 по вул. Вишнева невідомого чоловіка. У прохожих чоловіка і жінки спитав, чи це не вони загубили свого товариша, ті відповіли що ні. Далі, підійшов до чоловіка, він лежав на спині, права рука на тулубі, ліва відведена в бік. Чоловік не дихав. Повернув його на лівий бік, з рота пішла темна кров. Одягнений був у темну курточку, штани, кросівки. З кишені випав телефон. У чоловікові впізнав свого сусіда ОСОБА_11 . Далі, телефоном повідомив на 102 і 103 про виявлення людини без ознак життя. Швидка приїхала за 5-7 хвилин, спершу оглянули труп на дорозі, далі поклали у карету швидкої допомоги. Потім вони викликали ще реанімаційну бригаду. Коли вже приїхала швидка, свідок відходив додому щоб одягнутися. Повернувшись, побачив що біля швидкої був ОСОБА_28 , який спілкувався з водієм швидкої. У свідка ОСОБА_6 спитав, хто перебуває в автомобілі швидкої. ОСОБА_27 відповів що це ОСОБА_11 . ОСОБА_6 щось буркнув незрозуміло. Загалом ОСОБА_6 пробув на місці хвилин 30, спілкуючись з водієм швидкої.

Свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_30 впізнали серед 27 пред`явлених їм для впізнання ножів, один і той самий ніж з сірою рукояттю, який був у ОСОБА_6 ввечері 16.03.2024, і який у нього бачили свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , що підтверджується протоколами пред`явлення речей для впізнання від 11.05.2024 та 10.05.2024 зі стенограмами і фототаблицями (том 1, а.с. 202-229).

Згідно протоколу огляду від 16.05.2024 з долученим відеозаписом (том 1, а.с. 232-247), було проведено огляд фалів відеозапису камер спостереження встановлених поблизу магазину «Грядка» за адресою: Запорізький район, смт. Балабине, вул. Миру, 184, наданого ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ». При перегляді відеозапису у верхньому куті мається цифровий покажчик дати і часу, запис починається з тайм-коду «16-03-2024 21:35:05». На екрані зображено територію вільної ділянки перед магазином у темний час доби. Біля входу до магазину, на порозі та праворуч від нього, стоять люди, чоловіки і жінки, які спілкуються між собою. О 21:35:09 – з дверей магазину на поріг виходить чоловік у кепці, якого ідентифіковано як ОСОБА_6 . У правій руці тримає стаканчик, у лівій сигарету. Підходить до компанії, що стоїть на порозі, далі зі сходинки порогу піднімає стоячу там пляшку, яку потім ставить на поріг. О 21:36:01 ОСОБА_6 підходить до компанії, що знаходиться праворуч від входу до магазину, де вони стоять та розмовляють. ОСОБА_6 переважно розмовляє з чоловіком у високій в`язаній шапці. О 21:38:09 чоловік у в`язаній шапці б`є ОСОБА_6 кулаком лівої руки в обличчя, далі правою рукою в обличчя, і правою ногою по ногам, ОСОБА_6 хитається, розвертається і відходить далі. Чоловік у в`язаній шапці заходить ОСОБА_6 за спину, хапає обома руками за плечі і валить на землю, б`є лежачого ОСОБА_6 правою ногою у спину, згодом ногою у голову. Інші присутні особи намагаються відгородити собою ОСОБА_6 та вгамувати нападника. О 21:40:26 ОСОБА_6 підводиться з землі і йде вправо у бік проїжджої частини, далі переходить пішохідний перехід і зникає з поля зору, більше на відеозаписі ОСОБА_6 не з`являється.

Відповідно до протоколу огляду від 10.04.2024 з долученим аудіозаписом (том 1, а.с. 249-251), було проведено огляд файлів аудіозапису мовного реєстратора оператора «103», наданого КНП «ТМО «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР, згідно яких зафіксовано виклик бригади швидкої допомоги Запоріжжя 16.03.2024 о 22.20 за адресою: АДРЕСА_3 , чоловіком, який представився оператору як сусід потерпілого, який повідомив, що особа не дихає, пульсу немає, без свідомості.

Згідно протоколу огляду від 16.05.2024 з долученим аудіозаписом (том 2, а.с. 2-6), було проведено огляд файлів аудіозапису мовного реєстратора оператора «102», наданого УОАЗОР ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якого зафіксовано виклик поліції 16.03.2024 о 22.10 за адресою: АДРЕСА_3 , чоловіком на ім`я ОСОБА_27 , з приводу перебування на дорозі тіла чоловіка без свідомості, а також о 23.26, здійснений до поліції медичним працівником Кушугумської швидкої допомоги щодо констатації смерті ОСОБА_11 на місці події.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.05.2024 зі стенограмою та відеозаписом (том 2, а.с. 7-20), слідчий з метою перевірки і уточнення показань підозрюваного ОСОБА_6 провів слідчу дію, в ході якої перевірено хронометраж пересування ОСОБА_6 увечері 16.03.2024 згідно його допиту, по маршруту: від магазину SV до його будинку, від будинку ОСОБА_6 до будинку свідка ОСОБА_31 , від будинку свідка ОСОБА_31 до будинку свідка ОСОБА_20 , від будинку свідка ОСОБА_20 до місця виявлення трупа ОСОБА_11 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 16.05.2024 зі стенограмою та відеозаписом (том 2, а.с. 21-34), за участю свідка ОСОБА_32 на вул. Вишневій в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області поблизу домоволодіння №33, свідок пояснив, що 16.03.2024 приблизно о 22.00 надійшов виклик приїхати каретою швидкої медичної допомоги за вказаною адресою. На дорозі лежав чоловік без ознак життя. Лежав на лівому боці, так його повернув чоловік який його знайшов, а спочатку нібито лежав на спині. Одразу на землі чоловіку стали надавати допомогу, потім перенесли до карети швидкої і лікарі в середині машини проводили реанімаційні заходи. З боку початку вулиці підійшов чоловік років за 50, був одягнений у щось камуфляжне і темне, а також у перчатках. Цей чоловік став заглядати в середину швидкої, питав що трапилось. ОСОБА_32 сказав йому щоб не заважав лікарям працювати. Чоловік сказав щось начебто «здох і здох, матір ображав». Загалом цей чоловік пробув біля карети хвилин 20. Цього чоловіка, який підходив до швидкої, свідок бачив і раніше. Десь за місяць до даних подій був виклик, де цей же чоловік у себе вдома порізав ноги якомусь хлопцю, нібито за те, що той вкрав якийсь документ.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.07.2024 зі стенограмою та відеозаписом (том 2, а.с. 109-116), за участю свідка ОСОБА_33 , свідок на місці пояснив, що 16.03.2024 приблизно на початку десятої години вечора він вийшов на зупинці в смт. Балабине, при цьому показав на зупинку з надписом «Провулок Залізничний». Вийшовши з маршрутного таксі, набрав своєму знайомому ОСОБА_34 , де спілкувався з останнім. Свідок ОСОБА_35 показав як він йшов, а саме, перейшов дорогу, пройшов між стовпом та приміщенням, після чого направився прямо по дорозі до вул. Вишнева. Свідок пояснив, що коли він йшов по вказаній дорозі, то назустріч йому ніхто не йшов та позаду нього нікого не було. Підходячи до кущів, при цьому показав на них, ОСОБА_35 пояснив, що почув чоловічі голоси, а саме ображали один одного нецензурними словами, та погрожували що вб`ють. Далі, піднявшись вверх по дорозі та підійшовши до перехрестя вул. Вишнева та дороги по якій йшов, поряд із бетонною огорожею для сміття пояснив, що побачив двох чоловіків, при цьому показав де він зупинився. Вказані чоловіки між собою сварилися. Далі за допомогою манекену та статиста було розміщено їх так як стояли двоє чоловіків, при цьому відстань склала 12 метрів від свідка. Далі свідок пояснив, що чоловік. який стояв до нього спиною, він його впізнав по голосу як (« ОСОБА_36 ») місцевого жителя. Далі сідок поставив манекена в положення в якому 16.03.2024 стояв до нього «Мотя». А статиста поставив в положення як він стояв 16.03.2024, а саме, обличчям до обличчя один до одного, на відстані протягнутої руки. Далі свідок пояснив, що з правої сторони ОСОБА_37 в руці щось блискнуло коли він наносив удар в район живота, при цьому показав як було нанесено удар, та після вказаного удару інша особа (потерпілий), почав присідати. Далі свідок пояснив, що він злякався та з свого місця де він стояв, побіг вниз по дорозі в напрямку магазину та зупинки звідки він йшов.

З лікарського свідоцтва про смерть №1668 від 18.03.2024 (том 2, а.с. 136) вбачається, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 №1668 від 02.04.2024 (том 2, а.с. 137-142), смерть ОСОБА_11 настала від одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнилось гострою крововтратою. Це поранення у ОСОБА_11 є колото-різаним, спричинено односторонньогострим пласким колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. Найбільша ширина частини клинка, що занурилася, становила не менше 12 мм. Колото-різане поранення у ОСОБА_11 викликало гостру крововтрату, є небезпечним для життя, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_6 №439п від 25.03.2024 (том 2, а.с. 143-144), садна в ділянці задньої поверхні лівого передпліччя у ОСОБА_6 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Виявлені тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого предмета (предметів). Морфологічні характеристики тілесних ушкоджень виявлених у освідуваного відповідають тривалості післятравматичного періоду в межах 3-4 діб.

Згідно висновку судово-медичної (цитологічної) експертизи №1033 від 25.03.2024 (том 2, а.с. 146), рідка кров від підозрюваного ОСОБА_6 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Згідно висновку судово-медичної (цитологічної) експертизи №1068 від 11.04.2024 (том 2, а.с. 148-151), кров від трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров від підозрюваного ОСОБА_6 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин пальців лівої руки (об`єкт №2) трупа ОСОБА_11 знайдені ядровмістимі епітеліальні клітини, при встановленні групової належності яких виявлений антиген А, що не виключає їх походження від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі як від самого трупа ОСОБА_11 , так і від підозрюваного ОСОБА_6 . Наявність крові не встановлена.

Відповідно до висновку судово-медичної (цитологічної) експертизи №1122 від 12.04.2024 (том 2, а.с. 153-157), кров від трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров від підозрюваного ОСОБА_6 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на речах з трупу ОСОБА_11 : куртці (об`єкти №1-5), штанах джинсових (об`єкт №6), кофті (об`єкт №13) та футболці (об`єкти №14-17) встановлена наявність крові людини та виявлені антиген А з ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0 в об`єктах №1, 2, 4, 6, 14, 16, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від самого трупа ОСОБА_11 , та (або) підозрюваного ОСОБА_6 , при наявності у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину.

Згідно висновку судово-медичної (цитологічної) експертизи №1071 від 05.04.2024 (том 2, а.с. 165-167), кров від трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров від підозрюваного ОСОБА_6 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на грунті (об`єкт №1) встановлена наявність крові людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген А, що не виключає її походження від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від ОСОБА_11 , та (або) ОСОБА_6 , за умови наявності у останнього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею.

Досліджені судом висновок комп`ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/108-24/5553-КТ від 20.06.2024 (том 2, а.с. 169-179), якою було досліджено три мобільні телефони «NOKIA», один з яких належав ОСОБА_11 , а два – ОСОБА_6 , а також висновок судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-24/5521-ФХД від 26.03.2024 (том 2, а.с. 160-163), яким при дослідженні фрагментів дактилоскопічної плівки з мікрооб`єктами з обох рук трупа ОСОБА_11 хоча і були виявлені текстильні волокна-нашарування, не було встановлені які саме, суд не бере до уваги, оскільки зазначені висновки не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, не встановлюють жодні факти чи обставини, які можуть вказувати на винуватість чи невинуватість особи.

Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи (клаптя шкіри від трупа ОСОБА_11 та 26 ножів) № 103 від 19.06.2024 (том 2, а.с. 182-208), за результатами проведених експериментально-порівняльних досліджень, можливість утворення колото-різаної рани на клапті шкіри із області грудної клітки від трупа ОСОБА_11 , від дії наданих на дослідження клинків ножів №№5-16 та 18-20 – не виключається. Можливість утворення колото-різаної рани на клапті шкіри із області грудної клітки від дії наданих на дослідження клинків ножів №№1-4, 17, 21-26 – виключається.

Згідно висновку судово-медичної криміналістичної експертизи (клаптя шкіри з раною від трупа ОСОБА_11 та ножа) № 104 від 20.06.2024 (том 2, а.с. 209-213), рана на клапті шкіри із області передньої черевної стінки, від трупа ОСОБА_11 , утворилася від дії плаского односторонньогострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. Найбільша ширина частини клинка, що занурилася, становила близько 15-17 мм. Слідів сполук заліза на стінках і по краях рани не виявлено. Результати проведеного експериментально-порівняльного дослідження дають підставу вважати, що можливість утворення справжньої рани від дії клинка дослідженого ножа – є малоймовірною.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №194 від 01.05.2024 (том 2, а.с. 214-223) ОСОБА_6 виявляв та виявляє на теперішній час ознаки психічного розладу у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на даний час утримання в умовах, що виключають вживання. У період інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує лікування алкогольної залежності.

Судом в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 115 ч.1 КК України також були допитані потерпіла і свідки сторони обвинувачення.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_38 , пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з ОСОБА_6 ніяких стосунків, раніше його знала як мешканця смт. Балабине, є рідною матір`ю загиблого ОСОБА_11 . 16.03.2024 приблизно о 20-20 год. зателефонував син ОСОБА_17 її молодшому сину – ОСОБА_39 і сказав, що йде додому по смт. Балабине, повертався як купив алкоголь. І попросив зустріти його з ліхтарем, оскільки було вже темно, син відмовив йому у цьому, оскільки був втомлений після робочого дня. ОСОБА_40 через 15 хвилин передзвонив ОСОБА_17 , але той не відповів на дзвінок. ОСОБА_40 покликав її приблизно о 21.30-22.00 год. що йому телефонують (невідомий номер) щоб вони прийшли і забрали ОСОБА_17 . Потім вона передзвонила на цей невідомий номер, і їй повідомили що це поліція і у вікно побачила, що до будинку під`їхали поліцейські автомобілі. Питали про її молодшого сина - ОСОБА_41 , на що вона сказала що він вдома, потім вони повідомили що з її сином біда. ОСОБА_41 забрали і увезли, а її допитували практично до ранку, при цьому не сказали, що ОСОБА_17 помер, а сказали що його увезли до лікарні. Також потерпіла додала, що за місяць до події ОСОБА_24 побив ОСОБА_17 , син не казав чому ОСОБА_24 поводить себе неадекватно, до поліції син не звертався. Ще, також до вбивства, ОСОБА_6 проходив з ножем, діставав ніж і погрожував ним, казав «що вас порізать». Про смерть сина дізналася вранці наступного дня від поліцейських (на місці пригоди). ОСОБА_17 того вечора був зі своїм другом ОСОБА_17 , потім вони розійшлись. ОСОБА_38 зазначила, що не просила ОСОБА_6 про допомогу від дій її синів. Того вечора криків вона не чула, це не менше ніж за 300 метрів від їх будинку відбулося. Потерпіла вважає, що це міг зробити тільки ОСОБА_6 (вбивство), знайомий їй казав, що того вечора 16.03. ОСОБА_6 був біля магазину, тому вона відразу на нього подумала. У її сина ОСОБА_17 з іншими особами конфліктів не було. Після другого конфлікту з її синами, ОСОБА_6 до них приходив вранці і вони начебто примирилися. Більше ні на кого не думає, було багато свідків що ОСОБА_6 того вечора йшов з ножем.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,працює лікарем Запорізької обласної лікарні. Знає ОСОБА_6 як мешканця смт. Балабине. 16.03.2024 було вже темно, близько 23.00 год. вийшов за двір у себе вдома, йшли люди, був з ліхтарем, навів ліхтар, побачив, що лежить тіло чоловіка, подивився він не дихає, очі відкриті, очі не реагували на світло, пульсу не було. Він зателефонував і в швидку і в поліцію, не пам`ятає кому першому. Відразу особу не впізнав, коли повернув його на спину з кишень куртки у нього випав паспорт громадянина України (книжечка), ним виявився місцевий мешканець ОСОБА_42 , якого він знав як сусіда. ОСОБА_27 дочекався, першою приїхала швидка, почали надавати першу медичну допомогу, були вимушені викликати реанімаційний автомобіль, до них приїхала поліція, а потім реанімація. Коли на місці були реанімація і поліція, до них підійшов ОСОБА_28 і поцікавився, що трапилось і він спілкувався з водієм швидкої, про що саме невідомо. ОСОБА_43 лежав на боку, тілесних ушкоджень свідок не виявив, вже швидка, коли оглянула його, роздягли, він побачив отвір, схожий на ножовий, не дуже широкий, в нижній частині живота, з якого боку точно не пам`ятає. ОСОБА_43 був одягнений у джинси, светр і куртку. Про конфлікт між ОСОБА_44 та ОСОБА_24 свідку нічого не відомо. ОСОБА_6 був з перегаром, оскільки сказав, що вживав алкоголь з однокашником, в чому саме був одягнений ОСОБА_6 не пам`ятає. ОСОБА_6 пішов раніше, ніж ОСОБА_27 додому. Також свідок зазначив, що чоловік і жінка йшли по вулиці і сварилися, але тіло вже лежало на дорозі, коли ті підходили, без ліхтарика він би не побачив тіло і цих чоловіка і жінки (приблизно 2 метри без ліхтаря була видимість), вони проходили за 1-1,5 метри від тіла, вони йшли без ліхтаря, могли і не побачити тіло, більше на вулиці нікого не було. Ці чоловік і жінка були похилого віку, приблизно 60 років. Було приблизно 16-17 метрів від його подвір`я до місця, де лежало тіло ОСОБА_45 . Викликав швидку та поліцію через 5-7 хвилин після виявлення тіла. Напередодні свідок не бачив їх разом ( ОСОБА_45 та ОСОБА_24 ). Криків не чув. ОСОБА_6 не втручався в роботу медиків і до тіла ОСОБА_45 особливого інтересу не виявляв. ОСОБА_27 відходив додому за курткою, тому при його присутності він не чув щоб ОСОБА_6 цікавився у медиків ОСОБА_44 , який вже лежав у реанімобілі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 , суду пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не працює. Пройшло 1,5 року, зі смерті його брата ОСОБА_11 , 1985 р.н., це було 16.03.2024. В той день, 16.03.2024 р., він з братом разом робили на городах в смт. Балабине, копали городи. Брат втомився і пішов з другом ОСОБА_17 ( ОСОБА_47 ) випити. Вони випили і потім брат пішов додому. Того дня ще підробляли з ОСОБА_48 . Ввечері брат пішов з будинку. Потім свідку зателефонував ОСОБА_49 що треба зустріти брата, провести додому, посвітити йому. Потім приїхала поліція і повідомила, що брата ОСОБА_17 вбили, його посадили в службовий автомобіль і повезли на місце злочину, а потім до райвідділу поліції. ОСОБА_46 прийшов додому о 19.30 того дня, йому брат не телефонував. Приблизно о 23.00-23.20 приїхала поліція додому, вдома була і їхня мати. Місце злочину – АДРЕСА_5 чи 13 в смт.Балабине, точно не знає, начебто він (брат) лежав під парканом. Тіло брата було у швидкій, тому він його не бачив. Свідок також додав, що обвинувачений ОСОБА_6 побив його брата приблизно за 1-2 місяці до події вбивства, він цього не бачив, це було на зупинці громадського транспорту, без причини побив, він неадекватний. Крім того, після побиття брата, ОСОБА_6 погрожував ножем брату ОСОБА_17 (приставив йому ножа у живіт), ніж був схожий на кинжал, він це не бачив, це бачив дядя «Вася», він живе по АДРЕСА_6 . Вони були втрьох, він з ОСОБА_48 зайшли у двір, а ОСОБА_17 залишився, і ОСОБА_6 тому погрожував ОСОБА_17 . Свідок вказав, що він думає, що ОСОБА_6 міг вбити ОСОБА_17 . ОСОБА_6 може охарактеризувати з негативної сторони, він різав людей, машини, неадекватний. Крім ОСОБА_6 , у брата з іншими не було конфліктів, йому ніхто не погрожував. У ОСОБА_6 в селищі прізвисько « ОСОБА_36 ».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , суду пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_7 , не працює. Знає ОСОБА_6 як мешканця смт. Балабине. Приблизно один рік тому, було прохолодно, він стояв біля будинку своєї тещі ( АДРЕСА_8 ), з ОСОБА_50 , проходив ОСОБА_51 , підійшов, побалакали і він пішов далі. Вони побачили у ОСОБА_6 ніж середнього розміру (кухонний ніж). Тривалої розмови з ОСОБА_24 не було. Ознак сп`яніння у нього свідок не пам`ятає. ОСОБА_6 йшов по вул. Мічуріна, вниз, на вул. Вишневу. Про вбивство ОСОБА_45 свідок дізнався наступного дня, він знав ОСОБА_45 . Про конфлікт між ОСОБА_24 та ОСОБА_44 йому нічого не відомо, як і взагалі про стосунки між ними, про ОСОБА_45 їм того вечора ОСОБА_6 нічого не казав. Свідок уточнив, що це було ввечері, вже було тепло, час не пам`ятає, приблизно з 17.00 до 20.00 год. було, не більше (час зустрічі). Якого кольору ручка ножа була він не пам`ятає. ОСОБА_6 поводив себе нормально. Ніж був на рівні груді ОСОБА_24 , ручка була видна, і розмір був видний.

ОСОБА_35 , будучи допитаний в судовому засіданні в якості свідка, суду пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_9 , не працює. Стосунків з ОСОБА_6 ніяких, не родич. Приблизно у березні 2024 він поїхав до свого друга в смт. Балабине відпочити. Це був вечір. Добрався туди на маршрутному таксі, вийшов на зупинці біля магазину. Друг сказав, щоб він піднявся на вул. Вишневу, тому він дійшов до повороту (біля смітних баків), і побачив два сілуети чоловіків, які сварилися між собою. Було темно, він не бачив їх обличчя. Його друг ОСОБА_52 раніше показував обвинуваченого, називав його « ОСОБА_36 », який був на вулиці у стані алкогольного сп`яніння. За голосом ОСОБА_35 впізнав « ОСОБА_53 » серед тих двох чоловіків, він розмовляв українською мовою на жаргоні («мурці»). Обвинувачений ( ОСОБА_36 ) штовхнув іншого чоловіка, тому ОСОБА_35 злякався і пішов далі. Іншого (другого) чоловіка він не знав і тому не може нічого сказати. Злякавшись, побіг вниз до магазина, до вул. Вишневої, так і не дійшов і повернувся назад (дійшовши до вугла вулиці, до смітників). Відповідаючи на питання, свідок зазначив, що від нього до тих двох чоловіків було приблизно 10 метрів. Він один раз бачив обвинуваченого (біля магазину), приблизно за місяць до події. Розповідав ОСОБА_54 відразу після цього. Погроз вбивством він не чув, такого не було, ножа не бачив.

Судом за згодою учасників судового провадження в присутності свідка був відтворений відеозапис слідчої дії – слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_33 , проведеного 03.07.2024.

Після чого свідок ОСОБА_35 зазначив, що він тоді пам`ятав добре і давав правдиві показання слідчому. Що він по голосу впізнав « ОСОБА_53 ». «Мотя» за зростом був нижче другого. Обидва кричали що «замочу тебя». Потім щось блиснуло, а потім інший почав «оседать». Свідок зазначив, що хворіє і приймає «важкі» таблетки. Все, що він казав на відеозаписі вірно, зараз все вже не пам`ятає. Впевнено може стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_24 і є « ОСОБА_36 », на якого вказав його друг ОСОБА_52 в смт. Балабине. Відповідаючи на питання захисника вказав, що зір у нього поганий (+1), був тоді в окулярах. Підстав обмовляти ОСОБА_24 у нього немає. Інших перехожих він не бачив, йому друг по телефону казав куди йти (вів його по телефону). Після побаченого він відразу злякався і побіг, не хотів встрявати у сварку.

Судом в порядку ст. 615 ч.11 КПК України були досліджені в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_29 (том 3, а.с. 184-190), які він надав під час досудового розслідування кримінального провадження, допиту його як свідка 11.05.2024, хід і результати допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, оскільки свідок наразі виїхав за межі України (03.09.2025). Свідок ОСОБА_29 в присутності свого законного представника пояснював, що 16.03.2024 він стояв спілкувався з сусідом ОСОБА_55 на АДРЕСА_8 . Почули, що хтось йде та кричить, голосно балакає. Підійшов ОСОБА_24 , попросив у ОСОБА_56 води, ОСОБА_57 сказав що зараз винесе, пішов, а ОСОБА_29 стояв з ним, ОСОБА_24 нічого не казав. ОСОБА_57 виніс води, стояли з ним балакали, потім у ОСОБА_24 в руках опинився ніж, стояв розмахував руками з цим ножем, розказував шукав «Крамара» (прізвисько), хотів його вбити за те, що « ОСОБА_58 » його вдарив. Потім вони стояли розмовляли, він розмахував ножем і казав несінитниці. Потім ОСОБА_57 сказав йому щоб він йшов. Забрав ОСОБА_29 до себе до хати, вони постояли почекали коли той піде. Коли ОСОБА_24 пішов, свідок пішов до себе додому. ОСОБА_24 підійшов до них приблизно о пів на одинадцяту, стояв десь хвилин десять, прийшов з верха вулиці Мічуріна. ОСОБА_59 був у камуфляжні кепку і курточку, рукавиці чорного кольору. Був п`яний. У нього був перегар і він шатався зі сторони в сторону.

Інші докази стороною обвинувачення в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 115 ч.1 КК України суду не надавалися, від допиту свідків, які не були допитані безпосередньо у судовому засіданні, прокурор у суді відмовився, про що заявив відповідне клопотання, клопотань про дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.

Сторона обвинувачення вважає, що надані суду докази у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому злочині у повному обсязі, його дії за ч.1 ст. 115 КК України стороною обвинувачення кваліфіковані вірно, просить визнати ОСОБА_6 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Сторона захисту вважає, що ОСОБА_6 підлягає виправданню за ст. 115 КК України, оскільки жодного належного та допустимого доказу на підтвердження причетності ОСОБА_6 до злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, стороною обвинувачення не надано взагалі, а суперечливі показання свідка ОСОБА_33 , який має вибіркову пам`ять, не пам`ятає до кого приїхав, але чітко пам`ятає голос ОСОБА_6 . Казав, що в темряві нічого не бачив, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_27 , а після перегляду відеозапису, свідок раптово згадав обставини події. Крові та будь-яких слідів на впізнаному свідками ножі не виявлено, мотиви вчинення злочину не наведено.

Категорично заперечив свою причетність до вчинення зазначеного злочину і обвинувачений ОСОБА_6 , надавши суду показання в цій частині обвинувачення.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, що безпосередньо стосуються обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України, та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, та сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 за ст. 115 ч.1 КК, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, з огляду на наступне.

Допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_38 та свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_46 , ОСОБА_30 не були очевидцями вчинення вбивства ОСОБА_11 і не вказують на обвинуваченого ОСОБА_6 як на особу яка вчинила цей злочин.

Потерпіла ОСОБА_38 та свідок ОСОБА_46 , які є найближчими родичами загиблого, і які зазначили що ОСОБА_6 міг вчинити цей злочин, не можуть бути покладені в основу обвинувачення, адже є тільки припущеннями цих осіб, як і їх показання щодо наявності у минулому суперечок між ОСОБА_6 і ОСОБА_11 , як можливого мотиву вчинення обвинуваченим злочину.

Показання допитаного в суді свідка ОСОБА_33 , який дав в суді суперечливі показання, які істотно відрізняються від тих, що були надані ним під час проведення слідчого експерименту, суд оцінює критично, не вважає їх достовірними і переконливими, тому не бере їх до уваги, оскільки свідок до події 16.03.2024, як він зазначив, лише один раз бачив обвинуваченого, біля магазину, приблизно за місяць до події, і за голосом зміг впізнати його як місцевого мешканця «Мотю», погроз вбивством від двох осіб він не чув, ножа у осіб не бачив, і тільки після відтворення в суді відеозапису слідчої дії – слідчого експерименту за його участю, проведеного 03.07.2024, підтвердив раніше надані покази. Так, свідок ОСОБА_35 зазначав, що від нього до тих двох чоловіків відстань була приблизно 10 метрів, в той час як освітлення на вулиці не було, і як зазначав свідок ОСОБА_27 в той час того вечора видимість без ліхтаря була приблизно два метри, що ставить під сумнів те, що свідок міг бачити ніж або схожий предмет, як і взагалі будь-яких осіб чи предмети на такій відстані. ОСОБА_35 не зміг назвати прізвище, адресу проживання друга, до якого він приїхав з іншого населеного пункту 16.03.2024 о 22.00 щоб відпочити.

Відповідно, і протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_33 від 03.07.2024, суд оцінює критично, оскільки під час цієї слідчої дії ОСОБА_35 надавав показання, які не підтвердились у судовому засіданні та не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Свідки ОСОБА_60 та ОСОБА_29 підтвердили, що того вечора, 16.03.2024, ОСОБА_6 мав при собі ножа і ходив з ним по вулицях смт. Балабине, що визнавав і не заперечував в суді і сам ОСОБА_6 .

Зазначені свідки під час пред`явлення речей для впізнання впізнали серед 27 пред`явлених їм для впізнання ножів, один і той самий ніж з сірою рукояттю, який був у ОСОБА_6 ввечері 16.03.2024, і який вони у нього бачили, що підтверджується протоколами пред`явлення речей для впізнання від 11.05.2024 та 10.05.2024 зі стенограмами і фототаблицями (том 1, а.с. 202-229).

Проте, згідно висновку судово-медичної криміналістичної експертизи (клаптя шкіри з раною від трупа ОСОБА_11 та ножа) № 104 від 20.06.2024 (том 2, а.с. 209-213), можливість утворення рани у ОСОБА_11 від дії клинка дослідженого ножа – є малоймовірною.

Тобто, застосування ножа, який мав при собі ввечері ОСОБА_6 , на якому не було знайдено слідів крові, фактично виключається.

Як і не було виявлено жодних слідів злочину на обвинуваченому та за місцем його мешкання.

Не підтверджені і не доведені мотиви вчинення обвинуваченим злочину, наявність між ОСОБА_6 і ОСОБА_11 того вечора сварки, внаслідок чого обвинувачений наздогнав ОСОБА_11 та завдав йому смертельного поранення.

Інші досліджені судом докази, протоколи слідчих дій, висновки судових експертиз, як окремо, так і в сукупності, не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 115 КК України.

Лише перебування ОСОБА_6 з ножем неподалік місця події злочину у певний час, суперечки з потерпілим у минулому, не можуть бути підставою для обвинувачення особи і вказувати на його винуватість у вчиненні злочину.

Згідно Постанови ВС від 3 лютого 2021 року по справі № 761/7897/18 зазначено, що у разі, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

Підводячи підсумки судового розгляду справи, колегія суду враховує і основні засади кримінального судочинства.

Так, стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

У справі «Яременко проти України», заява №s 32092/02, рішення від 12 червня 2008 року, зазначено: 75. Отже, завдання Суду не полягає в тому, щоб принципово визначати, чи можуть бути прийнятними певні види доказів (наприклад, докази, здобуті, з точки зору національного закону, в незаконний спосіб) або чи був заявник справді винуватим. Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (див., зокрема, "Хан проти Сполученого Королівства" (Khan v. the United Kingdom), N 35394/97, п. 34, ECHR 2000-V; "P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства" (P.O. and J.H. v. the United Kingdom), N 44787/98, n. 76, ECHR 2001-IX; і "Аллан проти Сполученого Королівства" (Allan v. the United Kingdom), N 48539/99 n. 42, ECHR 2002-IX).

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Отже, презумпція невинуватості полягає у тому, що прокурор зобов`язаний перед судом доказувати винуватість особи, яка знаходиться на лаві підсудних, а захищатися від пред`явленого обвинувачення - це право, а не обов`язок цієї особи. При цьому, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні толкуватись тільки на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Зазначені норми ч.1 та 2 ст.22 КПК України застосовуються з урахуванням ст.290 КПК України та означають, що як сторона обвинувачення так і сторона захисту зобов`язані та одночасно мають право зібрати докази кожен на свою користь та пред`явити їх один одному до моменту направленням до суду обвинувального акта.

Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Суд не має права дозбирувати нові докази як на користь сторони обвинувачення так і на користь сторони захисту

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Насамперед обґрунтованим є вирок ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючі кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного рішення.

Статтею 91 ч.1 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Статтею 94 передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний має право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, на підставі яких можуть бути зроблені обвинувальні висновки. Якщо ж це результат тлумачення сумнівів на користь особи, то такі припущення можуть і повинні бути використані тими, хто веде процес, для формулювання висновків у справі.

На користь особи тлумачаться всі сумніви щодо доведеності її вини, якщо ці сумніви не можна усунути. Непереборними сумніви визнаються в тих випадках, коли зібрані в кримінальному провадженні докази не дозволяють зробити однозначний висновок про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, а передбачені законом засоби і способи збирання доказів вичерпані. У цьому випадку недоведена винуватість рівнозначна доведеній невинуватості.

Статтею 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється в тому числі і у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Якщо сторона обвинувачення не доведе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим поза розумним сумнівом - судом ухвалюється виправдовувальний вирок, а також частиною 3 передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано суду допустимих та належних доказів на користь доведеності обвинувачення, суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в даному кримінальному провадженні, в їх сукупності, вважає що пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_6 вчинив інкримінований йому злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України, а тому колегія суддів вважає необхідним виправдати останнього за ч.1 ст. 115 КК України у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, відносно ОСОБА_11 вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_6 .

Часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.2, 296 ч.4 КК України, суд розцінює як спосіб захисту та бажання уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинені злочини.

Оцінивши в ході судового розгляду усі докази у сукупності, суд вважає, що вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достатніми та такими, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ст. ст. 263 ч.2, 296 ч.4 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням холодної зброї.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 вчинив тяжкий (ст. 296 ч.4 КК України) та нетяжкий (ст. 263 ч.2 КК України) злочини.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує те, що він раніше не судимий, характеризується негативно.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено

Враховуючи усе наведене, сукупність та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд вважає неможливим застосування відносно обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України, тому вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений.

Питання щодо вирішення долі речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

З обвинуваченого на підставі ст. ст. 124-126 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи зброї №СЕ-19/108-24/10610-ХЗ від 11.06.2024 року у сумі 1514,56 грн., розмір витрат підтверджується наданою суду довідкою з Запорізького НДЕКЦ МВС України. В той же час суд не стягує з обвинуваченого витрати на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/108-24/5553-КТ від 20.06.2024 та судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-24/5521-ФХД від 26.03.2024, оскільки висновки зазначених експертиз не несуть доказового значення у кримінальному провадженні, крім того в цій частині обвинувачення ОСОБА_6 підлягає виправданню.

Суд вважає, що до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» необхідно продовжити.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч.2, 296 ч.4 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 263 ч.2 КК України – у вигляді двох років позбавлення волі;

-за ст. 296 ч.4 КК України – у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави Україна витрати на проведення судової експертизи зброї №СЕ-19/108-24/10610-ХЗ від 11.06.2024 року у сумі 1514,56 грн.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «NOKIA» біло-чорного кольору, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , куртка чорна синтетична утеплена, кофта коричнева вовняна, футболка чорна бавовняна, брюки чорні джинсові, кросівки чорні зі шкірозамінника з написами «поліція» з трупа ОСОБА_11 , що перебувають в камері речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – повернути ОСОБА_38 ;

-зразок ґрунту з місця події, змиви з обох рук та зрізи вільних кінців нігтьових пластин пальців обох рук трупа ОСОБА_11 , два змиви на марлеві тампони та контроль до них з місця події (автомобіль), змиви з обох рук та зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_6 , а також всі виділені під час судових експертиз зразки, що перебувають в камері речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити;

-пара чорних печаток з візерунком білими надписами «Free Countra», куртка коричнево-білого кольору (овеча), чорні спортивні штани «Nikе», майка зелено-білого кольору в смужку, пара спортивного взуття синього кольору, куртка зеленого кольору, мобільний телефон марки «NOKIA» imei НОМЕР_4 з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «NOKIA» imei НОМЕР_6 , 5 предметів схожих на стамески, 2 предмети схожих на напильники, 1 предмет схожий на викрутку, 2 предмети схожі на ножі, 2 куртки чорного кольору, 1 кофта синього кольору, чорні спортивні штани, камуфляжна сорочка зеленого кольору із шевроном, камуфляжна сорочка зеленого кольору, 2 військових кітеля, 23 предмета схожих на ножі, 1 предмет схожий на стамеску, труси чорні, шкарпетки, шапка чорна, що належать ОСОБА_6 та перебувають в камері речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – повернути за належністю ОСОБА_6 ;

-ніж із маркуванням на клинку «GOLD STEEL CHINA», що перебуває в камері речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвал слідчого судді Запорізького району Запорізької області від 19.03.2024, 20.03.2024, 10.07.2024.

До набрання вироком законної сили продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Початок строку покарання ОСОБА_6 відраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 17 березня 2024 року.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, через Запорізький районний суд Запорізької області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3