Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №332/2685/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2685/26

Провадження № 1-кп/332/407/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

потерпілої: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, є інвалідом ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026, приблизно о 14-10 годині, ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи біля магазину «РНОТОМОВІLЕ», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд. 17-А, вчинив діяння, що має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відносно особи, а саме ОСОБА_6 , з якою вони спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, що призвело до фізичних страждань, розладів здоров`я, а саме на ґрунті особистих неприязних відносин, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_6 , наніс останній один удар кулаком правої руки в ділянку лівої щоки, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 , відповідно до висновку експерта № 495п від 19.03.2026, садно в ділянці нижньої губи ліворуч, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину визнав у повному обсязі, розкаявшись в скоєному, своїми показами підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 16 березня поточного року в денний час доби в районі магазину «РНОТОМОВІLЕ» у нього на побутовому ґрунті виник конфлікт із колишньою співмешканкою ОСОБА_6 , в ході якого він наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівої щоки потерпілої.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 підтвердила обставини подій 16.03.2026, в ході яких обвинувачений ОСОБА_5 причинив їй тілесні ушкодження. За цим фактом вона звернулась до органу поліції.

Згідно висновку експерта № 496п від 19.03.2026, садно в ділянці нижньої губи ліворуч у ОСОБА_6 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, утворилось не менш ніж від одного травматичного впливу тупого предмета, давність утворення ушкодження не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що законодавцем віднесений до категорії проступків;

- особу обвинуваченого, який: раніше не судимий; є виключеним з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я; під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має статус інваліда ІІ групи; відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 154, ОСОБА_5 , у період інкримінованого йому правопорушення виявляв та виявляє у теперішній час ознаки психічного розладу у формі розладу особистості та поведінки легкого ступеню внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу, у період інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, отже міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; згідно наданої медичної документації, ОСОБА_5 має діагноз неконсолідований застарілий закритий уламковий перелом кута нижньої щелепи праворуч, хронічний післятравматичний цефалгічний синдром, тінітус;

- обставини, які пом`якшують покарання: визнання вини, щире каяття;

- обставин, що обтяжують покарання – не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у вигляді штрафу.

Крім того, враховуючи обставини справи, а саме те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення відносно особи, з якою проживав у цивільному шлюбі, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць. Такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого та покращенню психологічного здоров`я потерпілої.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши йому покарання у вигляді штрафу, в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850,00 грн.

Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у вигляді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць, виконання якого покласти на Запорізьку міську раду.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речовий доказ – цифровий носій інформації, на якому міститься відеозапис «5671907655767990251», долучений до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1