Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №308/7514/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7514/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4, 124 КУпАП,

встановив:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення за № 308/7514/26 (провадження № 3/308/2583/26) та № 308/7517/26 (провадження № 3/308/2586/26) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно.

Згідно п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю за необхідне об`єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20.05.2026 о 23 год. 36 хв. в м. Ужгород, по вул. Мукачівській, буд. 6, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки FORD д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

20.05.2026 о 23 год. 36 хв. в м. Ужгород, по вул. Мукачівській, буд. 6, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши ДТП, покинув місце події. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10А Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю та пояснив, що 20.05.2026 року, керуючи транспортним засобом, рухався по вул. Мукачівській у м. Ужгород, коли раптово побачив собак, які перебігали проїзну частину. За його словами, під час руху він відчув удар, однак припустив, що здійснив наїзд на одну із собак або зачепив її, у зв`язку з чим не надав належного значення цьому звуку та не зупинив транспортний засіб для з`ясування обставин події. Щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди зазначив, що не мав умислу ухилятися від виконання обов`язків учасника ДТП чи уникати відповідальності, оскільки був переконаний, що почув удар внаслідок контакту із твариною, а тому не усвідомлював факту настання дорожньо-транспортної пригоди та не надав належного значення обставинам, які фактично свідчили про її вчинення. Долучив розписку від потерпілого ОСОБА_2 , в якій останній зазначає, що немає претензій щодо моральної та матеріальної шкоди щодо ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245).

За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно з п.13.3 Правил дорожнього руху, встановлено, що водій під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №671444 від 21.05.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №671446 від 21.05.2026 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7231567 від 21.05.2026, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.05.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.05.2026, та іншими матеріалами справи.

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.

Відповідно п.2.10.а Правил дорожнього руху, встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №671446 від 21.05.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №671444 від 21.05.2026 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7231567 від 21.05.2026, схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.05.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.05.2026, та іншими матеріалами справи.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що після відчутного удару під час руху він припустив, що здійснив наїзд на собаку, у зв`язку з чим не зупинив транспортний засіб та продовжив рух.

Такі доводи суд вважає способом уникнення відповідальності за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки незалежно від того, з чим саме пов`язував водій факт удару, останній об`єктивно усвідомлював настання події, яка могла спричинити шкоду іншим учасникам дорожнього руху, майну або тваринам. За таких обставин водій був зобов`язаний проявити необхідну уважність, негайно зупинити транспортний засіб та перевірити причину удару.

Крім того, навіть за версією самого ОСОБА_1 , він відчув удар під час руху транспортного засобу, що мало б викликати обґрунтовані сумніви щодо можливого настання дорожньо-транспортної пригоди чи іншої події на дорозі. Проте будь-яких дій для з`ясування обставин події він не вчинив, місце пригоди залишив та продовжив рух.

Суд також враховує, що пунктом 2.10(a) Правил дорожнього руху України на водія покладено безумовний обов`язок негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди. Невиконання такого обов`язку не може бути виправдане припущеннями водія щодо причин виникнення удару без перевірки відповідних обставин.

Отже, наведені ОСОБА_1 пояснення не спростовують факту залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди та не виключають наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 36, 124, 122-4, 283-285 КУпАП, суддя

постановив:

об`єднати справи про адміністративні правопорушення за № 308/7514/26 (провадження № 3/308/2583/26) та № 308/7517/26 (провадження № 3/308/2586/26) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі № 308/7514/26 (провадження № 3/308/2583/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.В. Чепка