Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №308/5715/26
Суддя: Фазикош О. В.
308/5715/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за протоколом складеним помічником начальника відділу - начальник відділення моніторингу обстановки ВПС Соломоново, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відносно громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №003336Е від «10» квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП, а саме: вчинив адміністративне правопорушення 10.04.2026 о 18:35, на напрямку 357 прикордонного знаку на відстані 100 метрів до державного кордону України (Чопська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги начальником відділення моніторингу обстановки був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Угорщину поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в пішому порядку. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП
Від ОСОБА_2 , 22.05.2026 надійшла заява про зміну правової кваліфікації адміністративного правопорушення, при цьому зазначає, що: наміру порушувати прикордонний режим не було (тільки хотів сходити в туалет), про що свідчить затримання його працівниками прикордонної служби на спортивному стадіоні через 20 хвилин як він сходив в туалет на дамбі і повернувся в місто Чоп, а також необхідність в 22:40 повертатись додому в м. Київ на потязі 028Л (квиток FEDB497C- 993С7196-0001 #Я1П-Р1-3 549829-0304). Перелік речей, що були з ним- лише особисті речі, документи, ноутбук з носіями інформації, портативна колонка та вода; забороняючих та інформаційних знаків в м. Чоп та біля дамби щодо прикордонної зони не було, в наслідок чого не зрозуміло що є забороненим; під час затримання та оформлення справи був відкритий та чесний з працівниками прикордонної служби та поліції.
При цьому ОСОБА_2 , зазначає, що провину визнав, і штраф 850 грн. оплатив.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, просить суд: 1. Прийняти дане клопотання до розгляду. 2. Змінити правову кваліфікацію правопорушення, зазначену в справі 308/5715/26, та перекваліфікувати мої дії з ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на ч. 1 ст. 202 КУпАП. 3. Закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 202 КУпАП та закрити справу за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
До клопотання додав: письмові пояснення, копію-постанови №003309Е; копія квитанції про сплату штрафу.
02.06.2026 від ОСОБА_2 , надійшли пояснення в яких він зазначив наступні обставини щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення: 10.04.2026 він вже оплатив штраф, визначений згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 003309Е від 10.04.2026, складений ВПС ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 прикордонним загоном, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з постановою визначено вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП «Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду – виїзду». Постанова та підтвердження сплати штрафу додає; постанова № 003309Е містить опис тих самих подій, щодо яких складено протокол № ЗхРУ № 003336Е від 10.04.2026, на підставі якого відкрито провадження у справі № 308/5715/26. Згідно зі ст.61 Конституції України, особа не може бути двічі притягнена до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; матеріали справи не містять підтвердження щодо події і щодо складових адміністративного правопорушення (не доведено об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення).
ОСОБА_2 , зазначає, що його дії 10.04.2026 не були спрямовані на спробу перетину державного кордону, і відповідні пояснення були надані представниками Державної прикордонної служби, оскільки: 1. Наміру порушувати прикордонний режим не було - тільки хотів сходити в туалет. Він перебував на лікуванні в санаторії Теплиця (м.Виноградів) та разом з дружиною прибув у м.Чоп на таксі на залізничний вокзал о 16 годині, щоб роз`їхатись по своїм напрямкам – дружина в Німеччину, а він в м.Київ. Оскільки до відправлення його потягу (копія білету додає) було ще біля 5 годин, вирішив прогулятись по місту, подивитись на його цікаві вулиці, будинки. У пошуках туалету він вирішив вийти за межі населеного пункту і сходити в туалет за містом в природних умовах. Для цього включив навігацію (гугл карти) і пішов до кінця вулиці Вербова, де побачив насип. Перед тим як підніматись, як стверджує ОСОБА_2 , він подивися чи ніде немає інформації про заборону знаходження в цьому місці – нічого не було. Він піднявся по стежці на насип дамби, подивися ще раз чи немає якихось позначок чи знаків, і, вважаючи, що до кордону ще далеко, спустився вниз до дерев і кущів щоб сходити там в туалет. Через пару хвилин він повернувся на дамбу і пішов назад по вул.. Вербовій до вул..Миру, де зайшов в магазин і купив шоколадку, а потім в кафе хотів купити чаю, але воно було закрито. Далі побачив красиву вулицю з сакурами і попрямував в напрямку спортивного стадіону. Там провів кілька хвилин спостерігаючи за людьми. Коли хотів вертатись до вокзалу на виході стадіону його зустріли прикордонники і запропонували проїхати до прикордонного загону для з`ясування ситуації. ОСОБА_2 погодився без вагань, оскільки був впевнений у тому, що нічого не порушував. (Скріншот з хронології в Гугл Карти додається). При цьому під час затримання собака була в машині і її з машини не випускали - він діяв спокійно і без примушень. В приміщенні загону прикордонник, який його охороняв, сказав, що він порушив прикордонний режим – а саме не мав права підніматись на дамбу і спускатись до дерев, на що ОСОБА_2 заперечував, оскільки не було ніяких позначок про заборону знаходження на дамбі.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що має всі можливості законно перетинати кордон – працює в університеті на повну ставку, є діючий закордонний паспорт, є відстрочка від мобілізації. Нещодавно був за кордоном у відрядженні – і повернувся вчасно (копії відміток про перетин кордону та білети додаються).
Зауважує, що наявність квитка на потяг була перевірена представниками Державної прикордонної служби України.
ОСОБА_2 зазначає, що у нього є батьки похилого віку – 80 років та теща 71 рік та тітка-інвалід 69 років, які проживають у м.Суми і до яких він їздить щомісяця допомагати. Дружина приїжджає в Україну тричі на рік – взимку і влітку на два тижні до батьків та весною на тиждень в санаторій на лікування, де вони і зустрічаються. Лікування у м.Виноградів проходили уже третій рік поспіль. Стан його здоров`я не дозволяє йому виконувати важкі та різкі дії (наслідки травми хребта) (висновок лікаря-невропавтолога). ОСОБА_2 зауважує, що перелік речей його рюкзаку не містив таких, що вказували на намір порушити кордон.
Як вказує ОСОБА_2 , йому 10.04.2026 видали тільки постанову №003309Е і сказали підписати інші документи (не надаючи достатньо часу на ознайомлення), а також оплатити порушення – що він зробив на місці. Він перепитав чи це все, що від нього вимагають, аби надати дозвіл на виїзд до залізничного вокзалу та отримав ствердну відповідь та зрозумів, що закрив це порушення шляхом сплати штрафної санкції, визначеної постановою №003309Е.
ОСОБА_2 просить врахувати, що його вина у вчиненні передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, не доведена наявними в матеріалах справи доказами, а відтак, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП. Вважає, що є підстави для закриття провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного правопорушення, а тому просить на підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, розглядати справу № 308/5715/26 без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а провадження у справі № 308/5715/26 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КуПАП.
У судове засідання ОСОБА_2 , не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно його клопотання просить розгляд справи проводити без його участі.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
При розгляді справи встановлено, що у вину ОСОБА_2 , ставиться те, що він вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП, а саме: вчинив адміністративне правопорушення 10.04.2026 о 18:35, на напрямку 357 прикордонного знаку на відстані 100 метрів до державного кордону України (Чопська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги начальником відділення моніторингу обстановки був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_3 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Угорщину поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в пішому порядку. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.
Згідно матеріалів справи, останній, визнав вину у вчинення правопорушення.
Разом із тим, від ОСОБА_2 , надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому він вказує на те, що не мав наміру незаконно перетинати ДКУ.
При цьому згідно його пояснень у м. Чоп він прибув з м. Виноградів де проходив лікування. До м. Чоп прибув 10.04 .2026 оскільки того дня мав повертатися в м. Київ де живе та працює викладачем на повну ставку в університеті.
При цьому на підтвердження наведеного до клопотання додано копію квитка посадкового документу зі сполученням Чоп (час відправки: 10.04.2026 о 22:40) який був ним придбаний 2026.04.03.
Згідно пояснень, що містяться в матеріалах справи - ОСОБА_2 , у пошуках вбиральні спустився до р. Тиси, та коли повертався був затриманий прикордонниками, які повідомили йому що він перетнув прикордонну смугу.
Аналогічні пояснення містяться і в клопотання про закриття провадження у справі, щодо того, що саме в пошуках вбиральні ОСОБА_2 , вийшов за межі міста. При цьому він стверджує, що слідкував за наявністю інформаційних чи заборонних знаків – однак таких не було.
Згідно його пояснень (наведених у клопотанні від 02.06.2026) він визнав вину у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП, та після того як відносно нього було винесено постанову на місця оплатив штраф – відповідні докази додає до клопотання.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 доведено також що він має законні підстави для перетину ДКУ. Так, ним надано копію паспорту громадянина України для виїзду закордон, згідно якого він у березні 2026 виїжджав за межі території України а саме їздив до Польщі.
Окрім того, ОСОБА_2 надає консультаційний висновок спеціаліста – на підтвердження наявності в нього захворювань поперекового відділу хребта.
Згідно ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, у рапорті помічника начальника відділу - начальник кінологічного відділення відділу прикордонної служби –« ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старший лейтенанта ОСОБА_4 , зазначено, що о 18:35 від -начальника відділення моніторингу обстановки лейтенанта ОСОБА_5 отримав доповідь про затримання ним спільно з прикордонним нарядом «Група реагування» за допомогою службової собаки «Локі» (після спр. фотопастки ВС410-М) на напрямку 357 прикордонного знаку (У) на відстані 100 метрів до державного кордону 1-го гр. України (чол. з док., жит. Донецької обл., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за спробу незаконного перетинання державного кордону та перебування в прикордонній смузі без дозволу. О 18:55 п/н «Група реагування» доставлено затриманого гр. України до впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою з`ясування обставин правопорушення, проведення ФПЗ та складання адміністративно-процесуальних документів. Затриману особу ідентифіковано як громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України номер НОМЕР_2 . орган, що видав 8024, дата видачі 14.02.2018. Вищевказаного громадянина України було затримано за спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Угорщину поза встановленими штатами пропуску через державний кордон в пішому порядку. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та за порушення вимог п. 7 «Положення про прикордонний режим» затвердженого ПКМУ від 27.07.1998 №1147, а саме перебував та пересувався в межах прикордонної смуги без дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби України, а саме: НОМЕР_1 прикордонного загону, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Згідно рапорту помічника начальника відділу - начальник кінологічного відділення відділу прикордонної служби –« ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) лейтенант ОСОБА_7 : 18:35 спільно з прикордонним нарядом «Група реагування» за допомогою службової собаки «Локі» (після спр. фотопастки ВО410-М) на напрямку 357 прикордонного знаку (У) на відстані 100 метрів до державного кордону було затримано 1-го гр. України (чол. з док., жит. Донецької обл., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за спробу незаконного перетинання державного кордону та перебування в прикордонній смузі без дозволу. О 18:55 п/н «Група реагування» доставлено затриманого гр. України до впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою з`ясування обставин правопорушення, проведення ФПЗ та складання адміністративно-процесуальних документів. Затриману особу ідентифіковано як громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України номер НОМЕР_2 , орган, що видав 8024, дата видачі 14.02.2018. Вищевказаного громадянина України було затримано за спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Угорщину поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в пішому порядку. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та за порушення вимог п. 7 «Положення про прикордонний режим» затвердженого ПКМУ від 27.07.1998 №1147, а саме перебував та пересувався в межах прикордонної смуги без дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби України, а саме: НОМЕР_1 прикордонного загону, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Згідно схеми місця затримання правопорушника вбачається, що в ній міститься інформація про факт затримання ОСОБА_8 за спробу незаконного перетинання ДУ. Перебуванян в ПС без дозволу органу ДПСУ.
Суд констатує, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у протоколі про адміністративне затримання, а також у рапорті не вказано на конкретні дії вчинені ОСОБА_2 що свідчили б про наявність у його діях складу інкримінованого йому правопорушення.
Зі змісту довідки про результати опитування вбачається, що 10 квітня 2026 року о 18 год. 35 хв., НВМО спільно з п/н «ГрР» (після спрацювання фотопастки) на напрямку 357 п/зн (У) 100 метрів до ДК затримано одного громадянина України (чоловік з документами, житель Києвської області) за спробу незаконного перетину державного кордону. Відносно затриманої особи складено протоколи за ч.І ст. 204-1 КУпАП та ч.І ст. 202 КУпАП. Проінформовано ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Затриману особу перевірено через можливості БД «Інтерпол», «Армор», «Миротворець» на факт отримання можливої компрометуючої інформації.
При цьому у вказаній довідці зазначено, що за результатами перевірки відомостей не отримано, а також, що згідно БД «Оберіг» громадянин України ОСОБА_2 має відстрочку від мобілізації до 03.05.2026 року.
Разом із тим судом встановлено, що 10.04.2026 відносно ОСОБА_2 винесено постанов якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмір 850 грн. Суть правопорушення згідно постанови: 10.04.2026 о 18:35 на напрямку 357 прикордонного знаку на відстані 100 метрів до державного кордону України (Чопська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги начальником відділення моніторингу обстановки був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_3 , який порушив прикордонний режим, а саме перебував та пересувався в межах прикордонної смуги без дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби України, а саме: НОМЕР_1 прикордонного загону. Своїми діями порушив вимоги п. 7 «Положення про прикордонний режим» затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 N21147, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Згідно пояснень самого ОСОБА_2 , він не знав про те, що перетнув прикордонну смугу , оскільки інформаційних та заборонних знаків, по маршруту його погулянки не було. При цьому він пояснив прикордонникам причини його перебування у місцевості, при цьому визнав вину саме у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП.
Разом із тим він зазначає що не мав наміру перетинати кордон незаконно, оскільки має можливість перетину ДКУ.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 , 10.04.2026 о 18:35 був виявлений на напрямку 357 прикордонного знаку на відстані 100 метрів до державного кордону України (Чопська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги начальником відділення моніторингу обстановки був та затриманий, нібито за спробу незаконного перетину ДКУ в Угорщину поза встановленими пунктами пропуску через ДКУ в пішому порядку.
Поряд з цим, як вбачається зі змісту пояснень ОСОБА_2 , він пішов до кінця вулиці Вербова ( м. Чоп), де побачив насип та піднявся по стежці на насип дамби, подивися чи немає якихось позначок чи знаків, і, вважаюючи, що до кордону ще далеко, спустився вниз до дерев і кущів щоб справити нужду. Через пару хвилин саме коли він повернувся на дамбу і пішов назад по вул.. Вербовій до вул.. Миру, де зайшов в магазин і купив шоколадку, а потім в кафе хотів купити чаю, але воно було закрито. Далі побачив красиву вулицю з сакурами і попрямував в напрямку спортивного стадіону. Там провів кілька хвилин спостерігаючи за людьми. Коли хотів вертатись до вокзалу на виході стадіону його зустріли прикордонники і запропонували проїхати до прикордонного загону для з`ясування ситуації.
Відомостей про затримання його безпосереднього за 100 м. до кордону при спробі незаконного перетину ДКУ в матеріалах справи не має, а вже після того як ОСОБА_2 повернувся до міста його було затримано.
Вказані доводи ОСОБА_2 особою, яка складала протокол спростовано не було.
Жодних доказів відео чи фото фіксації (у тому числі фото пастки), на підтвердження протиправних дій ОСОБА_2 , матеріали справи не містять. Яким чином було встановлено, що він мав на меті незаконного перетнути ДКУ поза межами пропуску, маючи при цьому всі підстави для законного виїзду за межі території України, з наявних у матеріалах справами доказах не зрозуміло.
Поряд із цим до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження наведеному, зокрема щодо встановлення нібито намірів затриманого ОСОБА_2 , на незаконне перетинання ними ДКУ.
Суд вважає, що жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення за яким складено протокол не містять. Відсутні відео-, фото- з місця його затримання. У протоколах та рапорті працівника ДПСУ не зазначено які саме дії, з огляду на надані ОСОБА_2 свідчать про наявність у нього наміру незаконно перетнути ДКУ поза межами пункту пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Доводи особи про причини перебування за сто метрів до державного кордону та сукупність наданих ним доказів на обґрунтування своєї позиції, не свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Водночас протокол не містить доказів на підтвердження того, що ним вчинялися спроби на незаконний перетин кордону.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією ОСОБА_2 за ч. 1 ст.204-1 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_9 , є недоведеною та не встановленою, відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суддя вважає, що у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош
Оригінал: reyestr.court.gov.ua