Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №160/13580/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13580/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року

у справі №160/13580/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків:

від 25.04.2025 № 000/226/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 85958 грн. за серпень 2021 року;

від 25.04.2025 №000/227/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств за 2019 рік на 92835 грн., нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 23208,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу в акті перевірки від 21.03.2025, у зв`язку з чим прийняті на підставі нього податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що на думку податкового органу існує багатоступеневий ланцюг формування податкового кредиту, до складу якого входять контрагенти, які здійснювали протиправну діяльність та проводили неіснуючі операції з продажу товарів, робіт, послуг з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість. В той же час, господарські операції ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» та ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» підтверджуються первинними документами, які у повному обсязі було надано контролюючому органу під час перевірки. Позивач також вважає, що використання податкової інформації не є достатнім доказом без доведення факту вчинення підприємством, як платником податків, порушення норм податкового законодавства України. Наданими товариством під час перевірки документами підтверджується фактична поставка товару, оплата його вартості постачальнику, використання такого товару у власній господарській діяльності. Тобто, підтверджений реальний рух активів ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА», пов`язаний з придбанням та використанням вказаних ТМЦ та послуг.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що надана позивачем первинна документація в повному обсязі підтверджує реальний характер виконання господарських операцій, рух активів за її наслідками та факт використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності позивача, відповідно, позивачем правомірно відображено результати господарських відносин у власному бухгалтерському та податковому обліках. Встановлені перевіркою факти підтвердження придбання ТМЦ в обсягах, зазначених у документах, заявлених як первинні, та відображення в подальшому ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» в регістрах бухгалтерського обліку, первинних документах, фінансової та податкової звітності вартісних наданих послуг, не спростовує їх використання, проте контролюючий орган вказує на внесення недостовірних даних товариством до бухгалтерського обліку щодо постачальника ТМЦ, з огляду на аналіз діяльності цього постачальника. Суд з цього приводу зазначив, що посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ним договором.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач не погоджується з доводами суду, оскільки контролюючим органом в повному обсязі досліджено відповідні документи, у зв`язку з чим підтверджено більшість господарських операцій та підтверджено податковий кредит з контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» по відповідним відносинам. Проте, під час дослідження документів, контролюючий орган не зміг встановити наявність щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт в достатній кількості для вказаної кількості постачання. У зв`язку з неможливістю підтвердити документально ланцюг постачання, контролюючий орган досліджував згідно баз даних наявність придбання ТМЦ ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» у інших контрагентів за ланцюгом постачання, проте контрагент не реєстрував податкових накладних щодо придбання від інших контрагентів (окрім придбання вищезазначеної кількості). Таким чином, відповідач наполягає на висновках про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» в частині реалізації щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт та їх документальне оформлення для прикриття нереальних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу. ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме: позивача. Зокрема, про нереальність господарської операції із ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» свідчить неможливість відстежити виробника та походження щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, основним видом економічної діяльності позивача ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» (код ЄДРПОУ 33184723) є 23.31 виробництво керамічних плиток і плит.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» (код ЄДРПОУ 33184723) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «РОСТ-АВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 41745611) при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин підприємства за листопад 2018 року з їх відображенням в декларації з ПДВ за листопад 2018 року або в наступних податкових періодах та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток за 2018 рік або в наступних періодах (роках) згідно із правилами податкового обліку (з урахуванням статті 102 ПК України), з ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43219034) при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин підприємства за жовтень 2019 року з їх відображенням в декларації з ПДВ за жовтень 2019 року або в наступних податкових періодах та показників фінансової звітності з її відображенням у декларації з податку на прибуток за 2019 рік або в наступних періодах (роках) згідно із правилами податкового обліку (з урахуванням статті 102 ПК України), за результатами якої складений акт від 21.03.2025 №167/32-00-07-13/33184723.

Перевіркою встановлено порушення товариством:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, п.5 «в» Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід»; Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Дохід від договорів з клієнтами», ст.ст.1, 3, 4, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV, п.1, п.2, п.3 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1999 р. №88, п.1 розділу І Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 92 835 грн. (рядок 06 декларації з податку на прибуток підприємства) заниження податку на прибуток за 2019 рік у сумі 92 835 грн.;

2) пп.«а» п.198.1, абз.1-3 п.198.2, абз.1, 2 п.198.3, ст.198, з урахуванням норм п.44.1, п.44.6 ст.44 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вищенаведеним контрагентом в серпні 2021 року на суму 85 958 грн.

Вищевикладене призвело до порушення абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в серпні 2021 року на 85 958 грн.

Відповідно до змісту акту перевірки до висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства контролюючий орган дійшов з огляду на таке.

За результатами проведеного аналізу даних інформаційних баз ДПС України: ІКС «Податковий блок», «ІКС «Єдиний реєстр податкових накладних» контролюючим органом встановлений ланцюг постачання позивачу щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт і обрив ланцюга постачання ТОВ «Трансстрой-Днспр» - ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» - ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА».

Стосовно ТОВ «Трансстрой-Днепр» контролюючий орган зазначив, що податкові зобов`язання товариство декларує за рахунок реалізації автотранспортних послуг, послуг фрезерування, щебня, піску. Відповідно до проведеного аналізу ЄРПН встановлено що у 2019 році підприємством реалізовано щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт у розмірі 9121,5845 куб.м., а придбано 200 куб.м. ТОВ «Трансстрой-Днепр» є посередником реалізованого товару, проведеним податковим аналізом не можливо встановити джерело походження реалізованого товару. Виходячи з вищенаведеного, встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» в частині реалізації щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт та їх документальне оформлення для прикриття нереальних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу.

ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме: ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» (код ЄДРПОУ 33184723). Про нереальність господарської операції із ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» свідчать обставини: неможливість відстежити виробника та походження щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт

Отже, відповідач вказав, що контрагент ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» фактично не мав можливості виробляти той обсяг товару, який задекларував за 2019 рік в рамках укладених із ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» договорів, що свідчить про формальний підхід до оформлення первинних документів по вказаним операціям.

За твердженням відповідача невідповідність між наданими документами та баз даних АІС «Податковий блок», відсутність джерела походження ТМЦ, дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності в розумінні пп.14.1.36 ПК України та частин першої і другої ст.3 ГК України. Вищезазначене, дає змогу стверджувати щодо відсутності реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Тобто, контролюючий орган вважає, що ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання ТМЦ у ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» та, як наслідок, порушено п.198.1, пп.198.2, 198.3 ст.198 ПК України (зі змінами га доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту (рядок 17 Декларації) в серпні 2021 року в розмірі 85958 гривень.

ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» за період, охоплений перевіркою, оприбутковано за даними бухгалтерського обліку ТМЦ за угодами з постачальником, реальність операцій з якими не підтверджена, на загальну суму 515 748 грн., внаслідок чого ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» занижені доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 515 748 грн., в частині не відображення доходів у фінансовій звітності за рахунок не включення вартості безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей/послуг від невстановленої особи.

Контролюючим органом зазначено, що встановлені перевіркою факти підтвердження придбання ТМЦ в обсягах, зазначених у документах, заявлених як первинні, та відображення в подальшому ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» в регістрах бухгалтерського обліку, первинних документах, фінансової та податкової звітності вартісних наданих послуг, не спростовує їх використання, проте вказує на внесення недостовірних даних товариством до бухгалтерського обліку щодо постачальника ТМЦ, тобто ТМЦ отримано ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» від невстановленої особи.

На підставі висновків акту перевірки від 21.03.2025 контролюючим органом прийняті наступні повідомлення-рішення від 25.04.2025:

- форми «В4» №000/226/32-00-07-13, яким зменшено розмір від`ємного значення на суму 85 958 грн.;

- форми «Р» №000/227/32-00-07-13, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств за 2019 рік на 92 835 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 23208,75 грн.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходить з такого

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але н виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

З матеріалів справи судом з`ясовано, що в періоді, який перевірявся контролюючим органом, позивач мав господарські взаємовідносини з постачальником товарно-матеріальних цінностей ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» в межах укладеного договору поставки №3 від 01.10.2019.

Відповідно до цього договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах відповідного договору.

01.10.2019 між ПрАТ «ІНТЕРКЕРАМА» (покупець) та ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» (постачальник) укладено специфікацію №1, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити наступний товар: щебнево-пісчана суміш з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт одиниця виміру - m3, орієнтована кількість 1 267,64, ціна без ПДВ - 354,242 грн., сума без ПДВ - 449 051,33 грн; шлак доменний фракція 0-40 одиниця виміру - тонна, орієнтована кількість - 1 820, ціна без ПДВ 296,67 грн., сума без ПДВ 539 939,40 грн; щебнево-піщана суміш фракції 0-40 одиниця виміру - тонна, орієнтована кількість 823,50, ціна без ПДВ 325 грн., сума без ПДВ 267 637,50 грн; суміш асфальтобетонна, гаряча, дрібнозерниста тип Б, марка 1 одиниця виміру - тонна, орієнтована кількість 865,76, ціна без ПДВ 2 125 грн., сума без ПДВ 1 839 740 грн; емульсія бітумна дорожня одиниця виміру тонна, орієнтована кількість 1,24, ціна без ПДВ 18 000 грн., сума без ПДВ 22 320 грн; разом 3 118 688,23 грн., ПДВ 20% - 623 737,65 грн., всього з ПДВ 3 842 425,88 грн.

Факт поставки обумовленого договором товару підтверджений видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які були предметом дослідження контролюючим органом і копії яких долучено до матеріалів справи. Оплата за поставлений товар здійснювалась на підставі наданих постачальником рахунків, що засвідчено виписками по банківському рахунку. Якість товару підтверджена паспортами якості.

Придбаний товар оприбуткований позивачем у відповідності до прибуткових ордерів на товар.

З огляду на зміст і суть вказаних документів, якими позивач підтверджує факт здійснення господарської операції поставки товару з контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ», суд апеляційної інстанції вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Доказів порушень відображення позивачем господарських операцій з придбання товару в бухгалтерському та податковому обліку матеріали справи не містять.

Відповідачем в ході проведення перевірки також не виявлено обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки вказаного вище товару меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Як зазначає сам відповідач, перевіркою встановлені факти підтвердження придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей товар в обсягах, зазначених у документах, заявлених як первинні, та відображення в подальшому ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» в регістрах бухгалтерського обліку, первинних документах, фінансової та податкової звітності вартісних наданих послуг, не спростовує їх використання позивачем у господарській діяльності.

За твердженням контролюючого органу суть порушення позивачем податкового законодавства полягає в тому, що ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» внесені недостовірні дані до бухгалтерського обліку щодо постачальника товарно-матеріальних цінностей, адже товарно-матеріальні цінності отримані позивачем від невстановленої особи. При цьому неможливість підтвердити реальність проведення господарських операцій позивачем з контрагентом-постачальником пов`язується контролюючим органом з неможливістю встановлення джерела походження реалізованого товару.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на вчиненні безпосередньо самих операцій, а зроблені виключно з огляду на проведений в акті перевірки аналіз ланцюга постачання товару, аналіз податкової інформації щодо постачальника (ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ») та його контрагента (ТОВ «Трансстрой-Днепр»), а також неможливість у контрагента позивача ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» відстежити виробника та походження щебнево-пісчаної суміші з доменних шлаків для загальнобудівельних робіт.

Втім, використана контролюючим органом податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача та його контрагента, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності в діях позивача податкових правопорушень, про які вказує контролюючий орган, та не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення відповідних господарських операцій в податковому обліку.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, контрагентами, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Крім того, жодною нормою законодавства України не передбачений обов`язок платників податків – покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

В будь-якому випадку не встановлення контролюючим органом джерела походження придбаного позивачем товару, а також висновки про неможливість здійснювати виробництво та поставку товару контрагентом постачальником не є підставою настання для позивача негативних наслідків.

Наведені відповідачем в акті перевірки обставини жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з поставки обумовлених договором товарно-матеріальних цінностей вказаним вище контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХ-СТРОЙ» на адресу позивача у періоді, що перевірявся.

В апеляційній скарзі відповідачем також не наведено жодних обґрунтованих доводів та обставин, які б свідчили про безтоварність безпосередньо операцій, здійснених позивачем.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивач від його контрагента отримав товарно-мітеріальні цінності для провадження своєї господарської діяльності, вказана господарська операція є реальною, відповідає дійсному економічному змісту, підтверджена належним чином складеними первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства є помилковими.

Доводи контролюючого органу щодо неспроможності контрагента позивача виконати заявлений обсяг поставки є твердженнями, які не ґрунтуються на відповідних доказах, отже є припущеннями.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не доведено порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі №160/13580/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров