Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №160/23084/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 160/23084/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 160/23084/25 (суддя Рябчук О.С., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та наказу протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) в частині встановлення причини нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , та пов`язаності травми в Акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 04.07.2025 року за фактом травмування рядового ОСОБА_1 , що мало місце 02.10.2022 року та в наказі командира військової частини НОМЕР_1 №3893А від 04.07.2024 року;

- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3893А від 04.07.2024 року “Про результати розслідування нещасного випадку, який трапився з рядовим ОСОБА_1 ”;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести нове розслідування за фактом травмування рядового ОСОБА_1 , що мало місце 02.10.2022 року;

-встановити, що травма, яку отримав ОСОБА_1 02.10.2022 року, отримана під час виконання обов`язків військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у даній справі в задоволенні адміністративного позову позивача відмовлено у повному обсязі.

Із рішенням суду не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно звузив обсяг вимог заявника і внаслідок цього неправильно вирішив справу. Перелік «ВИКОНАННЯ обов`язків військової служби» визначається не тільки через перелік активних дій що вчиняє особа (пункти 4,5 частини 4), але і за місцем перебування такого військовослужбовця (пункти 1,2,3 частини 4), зокрема, на території військової частини навіть якщо перерва; шлях прямування на службу зі

служби; під час службових поїздок, тощо. Ні актом службового розслідування, а ні поясненнями та доказами наданими відповідачем, жодна з обставин, передбачених пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міноборони України №332 від 27.10.2021 року, не встановлена. Натомість встановлено в акті службового розслідування, що в стані алкогольного сп`яніння не перебував, навмисно шкоду здоров`ю не спричинив.

Позивач звертає увагу суду, що під час отримання травми він перебував в місці тимчасового розташування в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , яка згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з 09.09.2022р. по 03.10.2022р. була територією активних бойових дій.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування. Просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві відповідач наполягає, що спеціальне службове розслідування травмування позивача внаслідок власної необережності проведене комісією військової частини НОМЕР_1 в терміни та з суворим дотриманням Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332. Висновки суду в цій частині ґрунтуються на наданих доказах. Травмування рядового ОСОБА_1 відбулося хоча і під час проходження ним військової служби, але не під час виконання ним обов`язків військової служби, не у наслідок дій, які входили до його обов`язків.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

02.10.2022 р. ОСОБА_1 отримав травмування.

26 червня 2024 року командир 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 рапортом доповів командиру військової частини НОМЕР_1 , що 13 квітня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 від оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " надійшло звернення від ОСОБА_3 про те, що перебуваючи на службі у військовій частині НОМЕР_1 її батько рядовий ОСОБА_1 отримав травму. Попередньо встановлено, що рядовий ОСОБА_1 дійсно проходив службу у 2 механізованому батальйоні НОМЕР_1 на посаді заступника командира бойової машини-навідника-оператора 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Так, 02 жовтня 2022 року перебуваючи в місці тимчасового розташування 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 виходячи з будинку, де проживав, перечепившись через поріг та впав головою на цеглу внаслідок чого отримав травму голови.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2024 р. № 3680А призначено службове розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1

04 липня 2024 року командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено Акт проведення розслідування нещасного випадку, складений відповідно до додатку 4 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.

Службовим розслідуванням встановлено наступні обставини.

02 жовтня 2022 року, близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в місці тимчасового розташування 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 рядовий ОСОБА_1 виходячи з будинку, де проживав спіткнувся об поріг та з висоти власного зросту падаючи головою вдарився в цеглу, внаслідок чого отримав травмування голови. Даний факт підтверджується поясненнями самого військовослужбовця, поясненнями старшого техніка 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_4 та на той період головного сержанта взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_5 .

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12018, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) рядовий ОСОБА_1 отримав: “Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма (02 жовтня 2022 року). Вдавлений багатоуламковий перелом тім`яної кістки зліва. Забій головного мозку з вогнищем забою в лівій тім`яній ділянці. Травматичний САК. Рвано-забійна рана тім`яної ділянки зліва.”

Встановлено, що травмування рядового ОСОБА_1 відбулося хоча і під час проходження військової служби, але не під час виконання ним обов`язків військової служби, не унаслідок дій, які входили до його обов`язків.

У військовій частині відсутні дані про те, що на момент травмування рядовий ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин.

Рядовий ОСОБА_1 отримав травму з власної вини (з необережності), унаслідок порушення заходів безпеки. Травмування рядового ОСОБА_1 не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю.

У травмуванні ОСОБА_1 вини інших військовослужбовців військової частини немає.

Причиною травмування ОСОБА_1 є порушення військовослужбовцем вимог статей 11, 13, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV щодо обов`язку військовослужбовця дотримуватись заходів безпеки, запобігати травматизму, неухильно дотримуватись необхідних заходів безпеки.

Згідно п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2024 р. №3893А “Про результати розслідування нещасного випадку, який трапився з рядовим ОСОБА_1 ” травмування 02 жовтня 2022 року заступника командира бойової машини-навідника-оператора 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 сталося у районі населеного пункту Кучерівка Куп`янського району Харківської області з власної вини військовослужбовця, через особисту необережність самого військовослужбовця, унаслідок порушення ним заходів безпеки. Випадок травмування не є пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №225/10/587А від 11.09.2024 року ОСОБА_1 02 жовтня 2022 року одержав: Відкриту проникаючу черепно-мозкову травму (02 жовтня 2022 року). Вдавлений багатоуламковий перелом тім`яної кістки зліва. Забій головного мозку з вогнищем забою в лівій тім`яній ділянці. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Рвано-забійну рану тім`яної ділянки зліва.

При обставинах: у районі населеного пункту Кучерівка Куп`янського району Харківської області з власної вини військовослужбовця, через особисту необережність самого військовослужбовця, унаслідок порушення ним заходів безпеки. Випадок травмування не є пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби. Військовослужбовець отримав травму з власної вини (з необережності), унаслідок порушення заходів безпеки та не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю. В стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин не перебував.

Позивачем до матеріалів справи додано пояснення від 06.06.2025 року, в яких зазначено, що 02 жовтня 2022 року, близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в місці тимчасового розташування 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 рядовий ОСОБА_1 знаходився в укритті (в приватній будівлі) разом з побратимами. В цей час ворог почав обстрілювати їхнє місце дислокації та влучив в сусідню позицію з побратимами, яка знаходилась неподалік з їхнім місцем перебування (теж приватна будівля) снарядами невстановленого калібру. З ціллю уникнення вогневого ураження ОСОБА_1 з побратимами вирішили швидко переміститись до найближчого підвалу на час ворожого обстрілу та почали швидко залишати приватну будівлю, в якій знаходились, в результаті чого рядовий ОСОБА_1 перечепився і впав приблизно з висоти 180 см, отримавши дану травму голови.

Позивач, вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині встановлення причини нещасного випадку, який стався з ним, та пов`язаності травми в Акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 04.07.2025 року за фактом травмування рядового ОСОБА_1 , що мало місце 02.10.2022 року та в наказі командира військової частини НОМЕР_1 №3893А від 04.07.2024 року, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні службового розслідування нещасного випадку, який трапився з рядовим ОСОБА_1 , відповідачем виконано вимоги нормативно-правових актів, які регламентують процедуру проведення службового розслідування щодо встановлення обставин отримання позивачем травми. За результатами розслідування не встановлено, а позивачем не доведено, що при отриманні травми ним виконувались обов`язки військової служби.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України №608 від 21.11.2017 р.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Порядку №608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Порядок проведення службового розслідування визначений у розділі III (пункти з 1 по 14).

Так, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

За змістом розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).

Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.

Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.

Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною 4 статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 - ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Пунктом 5 розділу II Інструкції встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:

- негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ- 1);

- залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;

- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;

- забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Пунктами 7-10 розділу II Інструкції №332 визначено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи -щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Відповідно до п. 17 розділу II Інструкції №332 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акт за формою НВ-2. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються):

безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі;

начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо);

командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.

У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно п.18 розділу II Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;

військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;

вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;

коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);

перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;

заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

Згідно пунктів 1, 3, 4, 6, 7 розділу III Інструкції №332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;

групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров`ю;

випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;

випадки смерті військовослужбовців.

Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби.

Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов`язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров`я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.

До матеріалів спеціального розслідування включаються:

1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;

2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються:

протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події;

копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов`язків військової служби та копії документів про проходження військової служби; медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно- епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.

Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов`язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2:

протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції;

протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

За висновками службового рослідування травмування рядового ОСОБА_1 відбулося хоча і під час проходження військової служби, але не під час виконання ним обов`язків військової служби, не унаслідок дій, які входили до його обов`язків.

Позивач наполягає, що він під час травмування знаходився на території дислокації військової частини у районі проведення активних бойових дій.

Факт перебування ОСОБА_1 при отриманні травми в місці тимчасового розташування 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 на підставі наказу про направлення для виконання бойових завдань сторонами не заперечується.

Щодо посилання скаржника на ч.4 ст.24 Закону України «Про війський обов`язок та військову службу», а саме, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком.

Так, дійсно відповідачем не заперечується та встановлено, що травмування рядового ОСОБА_1 відбулося хоча і під час проходження ним військової служби, але не під час виконання ним обов`язків військової служби, оскільки це сталося о 03.00 ночі, не під час виконання бойових завдань, та у результаті необережних дій самого позивача під час прямування до туалету у період відпочинку.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення, що надавав позивач під час службового розслідування особисто (а.с.66-67), які підтверджують подію, за якої сталося його травмування.

Інші військовослужбовці, що перебували поряд з позивачем в день його травмування, підтвердили обставини, за яких сталося травмування ОСОБА_1 , що відображено у акті службового розслідування (а.с. 68-69,70-71).

Письмові пояснення, що надавалися самим позивачем та військовослужбовцями –очевідцями події, йдуть у розріз з письмовими поясненнями позивача від 06.06.2025 року, відібраних адвокатом, в яких зазначено, що 02 жовтня 2022 року, близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в місці тимчасового розташування 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 рядовий ОСОБА_1 знаходився в укритті (в приватній будівлі) разом з побратимами. Ворог почав обстрілювати їх місце дислокації. З ціллю уникнення вогневого ураження ОСОБА_1 з побратимами вирішили швидко переміститись до найближчого підвалу на час ворожого обстрілу та почали швидко залишати приватну будівлю, в якій знаходились, в результаті чого рядовий ОСОБА_1 перечепився і впав приблизно з висоти 180 см, отримавши травму голови. Жодними іншими доказами такі пояснення не підтверджено.

Обґрунтовуючи висновок службового розслідування відповідач виходив із обставин отримання позивачем травми, встановлених за результатами службового розслідування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при проведенні службового розслідування нещасного випадку, який трапився з рядовим ОСОБА_1 , відповідачем виконано вимоги нормативно-правових актів, які регламентують процедуру проведення службового розслідування щодо встановлення обставин отримання позивачем травми.

За результатами розслідування не встановлено, а позивачем не доведено, що при отриманні травми ним виконувались обов`язки військової служби.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції у даній справі відсутні.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі №160/23084/25 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак